Чому Обама покриває "ядерного" Путіна

Бажання президента США "спустити на гальмах" історію з порушенням Росією однієї з ключових угод про ядерне роззброєння, стимулювало агресивну політику Путіна і знецінило угоди про ядерне роззброєння, укладені ще Рейганом та Горбачовим

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Чому Обама покриває "ядерного" Путіна…

У вищих ешелонах американської влади потихеньку зріє скандал. Причини - бажання Білого дому заблокувати розповсюдження підготованої в Пентагоні оцінки ризиків, пов'язаних з систематичним порушенням Росією Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності.

Себто те, що Росія потроху порушує договір про РСМД, ні для кого не було цілковитою таємницею вже доволі тривалий час. І уряд США намагався цьому протидіяти. Зокрема, про те, що уряд США обговорює способи тиску на Росію через порушення нею цієї угоди Стівен Пайфер, директор напрямку контролю над озброєннями та ініціативи нерозповсюдження Інституту Брукінгса, розповідав ще два тижні тому, а незадоволені заяви Держдепу на цю тему циркулюють уже декілька місяців. Але при тому суть проблеми і її масштаби для широкої громадськості залишалися невідомими.

Бо одна річ - знати про факти порушень угоди, і зовсім інша - прочитати фаховий аналіз ризиків, пов'язаних з вдосконаленням російських крилатих ракет. Про що і нагадав Білому дому конгресмен Майк Роджерс, голова підкомітету стратегічних сил Комітету по збройних силах Конгресу США, який, крім всього, оприлюднив сам факт існування пентагонівського аналітичного документу. Додавши, що Конгрес не буде "продовжувати терпіти "замилювання" цього питання з боку адміністрації (президента США)". Спікер американського військового відомства капітан Грег Хікс факт існування аналітичного документу підтвердив, але заявив, що на даний момент ця інформація є засекреченою.

На все це дуже вчасно наклалось розповсюдження інформації про випробування в Росії нового типу крилатої ракети, яка, на думку фахівців, становить серйозну небезпеку для російських сусідів. В числі ймовірних цілей анонімне джерело в Держдепі назвало Японію і Південну Корею. Але ракета, здатна вразити японські острови з російського Далекого Сходу, скоріше за все, цілком спроможна вразити і цілі в ЄС при запуску з європейської частини Росії. Що явно розуміють і у Вашингтоні, готуючи системи протиракетної оборони для баз у Румунії та Польщі. При тому у інформації про випробовування нової ракети відсутні деталі, про яку саме ракету йдеться - зазначено тільки, що це ракета наземного базування, а "не система Іскандер чи ракета Х-101".

При тому американське видання Free Beacon зібрало підбірку оцінок експертів, близьких до конгресових кіл, які стверджують, що в разі, якщо Росія продовжить порушувати договір по РСМД у нинішніх масштабах, саме існування цього договору втрачає сенс, і США варто його просто розірвати. Що означатиме формальне повернення до всіх обставин і кондицій холодної війни.

При тому відповідальність за такий стан справ, окрім Росії, експерти частково покладають і на адміністрацію Обами, яка знала про російські порушення не впродовж останніх місяців - а впродовж як мінімум двох років, і не вживали ніяких дієвих заходів. Хоча, не виключено, що про масштабні порушення договору по РСМД адміністрація президента США була поінформована ще 2010 року. "Адміністрація не змогла визначити крайні терміни повернення Росії до угоди, і не змогла переконати Росію в неминучості відповідальності. Як наслідок, російські порушення залишались невідомими і безкарними протягом багатьох років" - заявила Міхаела Додж з Heritage Foundation.

У такий спосіб, бажання чинного президента США Барака Обами "сконцентруватись на вирішенні проблем США", а фактично - скромно самоусунутись від вирішення направду важливих міжнародно-політичних проблем, зіграло з ним злий жарт. В результаті проблеми за роки ігнорування виросли до небезпечних розмірів, а нерішучість, щоб не сказати - бездіяльність президентської адміністрації, стала предметом обурення громадськості. Хоча все це, звичайно, проблеми Барака Обами. Чию міжнародну політику з роздратуванням критикують навіть однопартійці.

Натомість для нас важливіше те, що небажання єдиної наддержави на планеті псувати стосунки з Путіним, повертаючи його в рамки міжнародного права, яке тривало впродовж довгих років, дозволило останньому повірити у власну всемогутність і безкарність. А плоди цієї віри доводиться пожинати нам. І жнивам тим не видно поки ні кінця, ні краю.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme