Чи зможе британський уряд виграти "гібридну війну"

У Великій Британії, схоже, всерйоз  готуються до масового відлову шпигунів і боротьби з "агентами російського впливу". Через декілька тижнів буде проведено засідання Ради національної безпеки Сполученого Королівства, на якому вирішуватимуть, що робити з політикою Кремля, яку Times, анонсуючи засідання, назвала "злагодженими зусиллями по ослабленню Великобританії засобами шпигунства, дезінформації, кібератак і поширення підроблених новин". За даними газети, урядові експерти навіть закликають створити "кабінет військового часу" з розширеними повноваженнями – на кшталт тих, що були в Даунінг-стріт під час першої та другої світових воєн. 

Про причини такої пильної і негайної уваги до проблем зі "гібридною війною" ні британський уряд, ні ЗМІ не повідомили. Але зі значною ймовірністю можна констатувати, що сильним стимулом для Даунінг-стріт став скандал в середовищі британських вчених. Ні-ні, не тих що вигадують новини для інтернет-ресурсів – а зовсім, зовсім інакших.

Все почалося із того , що екс-глава МІ-6 сер Річард Діарлав, визначний історик Пітер Мартленд, а також старший радник Ніксона, Форда і Рейгана Стівен Халпер, заявили, що припиняють брати участь в роботі Кембриджського семінару з питань розвідки.

"Сер Річард і його колеги підозрюють, що нещодавно створене видавництво електронних книг Veruscript, що надала кошти на заснування нового журналу про розвідку і погашення частини витрат на семінар, може бути прикриттям російських розвідслужб", - повідомила вчора The Financial Times.

Відповідно, Діарлав з компанією побоюються, що Росія збирається використовувати семінар як платформу з бездоганною репутацією, щоб таємно направляти дебати і впливати на думки стосовно оборони і безпеки. Хоча знайти докази співпраці Veruscript з росіянами журналісти знайти не змогли, а засновник семінару, історик Крістофер Ендрю, переконує, що всі підозри стосовно його заходу є "абсурдними".

При тому російські – пардон, іще радянські шпигуни у престижних британських університетах – це теж частина своєрідної традиції. Досить згадати професора Лондонського університету Ентоні Бланта, який пропрацював 6 років на британську контррозвідку, 14 років – на радянську розвідку, і 28 років – як зберігач картинної галереї британської королеви. І про заняття якого переважна більшість британських аристократів знала – іще коли він був чинним агентом, і запрошувала на вечірки саме як екзотичну особу – радянського шпигуна.

Втім, зараз російські агенти впливу із екземплярів лондонського звіринця, схоже, і справді перетворюються на загрозу. З якою британський уряд збирається боротись. На відміну від, наприклад, чинної адміністрації США, яка скаржилась на російське втручання впродовж року перед виборами – але не робила рішуче нічого.

Якою і наскільки ефективною може бути відповідь Британії – сказати складно. Хоча поки що, здається, британці на вірному шляху – вони проводять військові навчання, як у себе вдома, так і в Прибалтиці, не тільки із висадки десантів та захисту плацдармів, але й із протидії пропаганді в соціальних мережах. Хоч, за даними Times, поки що британські військові визнають одну просту істину – будь-яке спростування чи заперечення пропагандистських фейків істотно відстає в часі і впливі на аудиторію, ніж власне сам фейк.

Втім, навіть сам факт визнання і осмислення можливостей російської "гібридної агресії" дає Британії шанси на успіх в цій війні. Країну, яка колись практично сам-на-сам воювала з гітлерівською Німеччиною, Путіну так легко не злякати.