Санкції ЄС: Чи зможе Росія протидіяти відключенню від SWIFT

Вчорашня резолюція Європарламенту стосовно ймовірної ескалації українсько-російського конфлікту, слід віддати належне, була несподівано гострою. В ній згадали про необхідність жорстких фінансових санкцій і проти людей з "близького кола" Путіна, і проти російських спецслужб, і проти енергетичних проектів Кремля. Не дарма ж як очільник українського МЗС Дмитро Кулеба, так, невдовзі, і президент Зеленський розсипалися в похвалах європейським народним обранцям.

Але найцікавішим моментом цієї резолюції, напевно, був заклик таки відключити Росію від міжнародної системи здійснення платежів SWIFT. Подібна погроза з 2014-го року періодично звучить у політичному дискурсі США — і учора чи не вперше вона перекочувала до владних коридорів ЄС.

Що ж таке оцей SWIFT, про відключення від якого так люблять поговорити? Насправді — це створений у далекому 1973-му році в Бельгії доволі примітивний текстовий месенджер, яким передають інформацію про грошові перекази банки у різних країнах. За рік через нього проходить більше 8 мільярдів таких повідомлень. Щодня через SWIFT проходить платіжних ордерів на суму більше трильйона доларів.

Хто може примусити співвласників SWIFT, якими є декілька тисяч банків та фінансових установ, відключити Росію від обслуговування? Відповідь однозначна — рішення Європарламенту, схвалене і підтримане бельгійським урядом. Саме тому вчорашня резолюція, хоч є і політичним та рекомендаційним документом, може важити в цій історії більше, аніж погрози Росії з боку Держдепу США. Принаймні, в тих нечисельних випадках, коли окремі країни таки відключали від SWIFT — як то трапилося, наприклад, з Іраном та Північною Кореєю — такі дії були результатами спільних рішень ЄС та США.

В цьому місці виникає наступне питання — Росія давно чує подібні погрози, і створила щось схоже на власний аналог SWIFT, під поетичною назвою "Система передачі фінансових повідомлень Банку Росії". Втім, сказати, що йдеться про адекватну альтернативу, наразі не можна. Всередині Росії, після тривалої доробки і тестування, ця система може більше чи менше забезпечити функціонування банківської сфери. А от зв'язку із зовнішнім світом вона явно не забезпечить.

Оскільки замість десятків тисяч банківських установ зі всього світу, з якими дозволяє "спілкуватися" SWIFT, російська система станом на початку грудня дає доступ до 38 банківських установ поза межами Росії. Інформація про те, що це за установи, наразі відсутня. Але ні для кого б не стало сюрпризом, якби сплило, що йдеться про білоруські, казахстанські, і, можливо, пару китайських банків.

Більше того, близько 70 відсотків переказів навіть всередині Росії дотепер використовують SWIFT. І одномоментне його зникнення завдасть удару по роботі російських банків. За оцінками екс-міністра фінансів Росії Кудріна, відключення Росії від міжнародної системи здійснення платежів призведе до скорочення ВВП приблизно на 5%.

Таким чином, на Росію у разі масштабної агресії проти України чекає три варіанти найбільш жорстких, "ядерних" санкцій. Це відключення від SWIFT, повна заборона на операції з російським держборгом, та жорсткі обмеження на закупки вуглеводнів у Росії. І якщо останній пункт наразі розглядають тільки у США, а Європа все ще розраховує на російський газ та нафту, то за першими двома пунктами "колективний Захід" потроху доходить згоди.