Білорусь готується партизанити: Кому Лукашенко погрожував спецназом

В Білорусі стурбувались переозброєнням армії. Більше того, незмінний президент цієї країни Олександр Лукашенко, оглядаючи сьогодні на полігоні в Івацевичському районі Білорусі зразки новітніх озброєнь, озвучив щось на кшталт нової національної військової доктрини.

Суть її зводилась до наступного. Оскільки в світі триває чимало військових конфліктів - то і Білорусь повинна бути готовою до того, що на її землю прийде війна. А оскільки танки та літаки - це дуже дорого, то ставку слід робити на сили спеціальних операцій. які зможуть ворогів з території Білорусі прогнати, після чого "диверсійні групи завдадуть удар і на тій території, з якої піде напад на Білорусь". Ось так.

При тому озброювати ці сили потрібно виключно білоруською зброєю. Тому що "не факт, що нам допоможуть, якщо раптом щось трапиться. Ми бачимо поведінку деяких тут союзників. Ну, окрім Росії, напевно, нам розраховувати нема на кого. І навіть на Росію ми не можемо на 100% покластися". Чому не можна покластися на Росію, "бацька" теж пояснив. "Добре, сьогодні Путін і інші, він розуміє нас, ми разом якось діємо - і то не завжди. А що буде завтра?" - риторично запитав білоруський президент.

Хтось мабуть скаже, що вся ця "військова доктрина" - це спроба Олександра Лукашенко побрязкати зброєю в умовах дуже обмеженого військового бюджету. Якого, в силу економічної катастрофи в країні, не вистарчає ні на літаки, ні на танки, ні навіть на закупки російської зброї. А побрязкати дуже хочеться - от і доводиться майструвати щось своє. І все це - частково правда.

Натомість інша правда полягає в тому, що президент Лукашенко опинився і справді в скрутній ситуації. Борги перед Росією наростають, і повернути їх видається все менш можливим. Нові кредити в Росії беруться головно під покриття відсотків за попередніми, і це пряма дорога до банкуртства. При тому проросійські організації в республіці відверто набирають сили, "діючи так само, як вони діяли в Україні в 2011 і 2012 році" (це вже не Лукашенко, а телеканал Бєлсат, який проводить розслідування діяльності цих організацій). Чутки про те, що в Кремлі прийняли рішення завершити правління Лукашенка, а також такий персонаж, як посол Бабич із військовим інститутом та академією Генштабу за плечами - все це волею чи неволею стимулює побоювання Лукашенка.

При тому абсолютно зрозуміло, що сили спеціальних операцій, які ганятимуть "бандитів" по білоруських лісах, і "диверсійні групи", які перетнуть кордон і підуть пускати під укіс потяги противника - це не проти США, і навіть не проти Європи. Це проти держави, яка має спільний кордон з Білоруссю - і може мати чимало ідей стосовно майбутнього Білорусі. Така держава, очевидно, на карті є одна.