Безпорадний ЄС: Чи допоможе відставка Борреля "приструнити" Росію

Провальна поїздка представника ЄС з питань зовнішньої політики Жозепа Борреля до російської столиці кількома годинами публічної ганьби не завершилася. Оскільки заклик відправити у відставку цього чудо-дипломата, який спочатку здавався емоційною реакцією естонських європарламентарів, набирає підтримки.

Наразі листа до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із закликом до відставки Борреля з посади Високого представника з питань зовнішньої політики та політики безпеки підписали понад 80 депутатів Європейського парламенту, і процес триває.

Підставою для звільнення визначається той факт, що "під час візиту минулого тижня пан Боррель неодноразово не захищав інтереси Європейського Союзу".

За великим рахунком, Боррель в Росії дійсно продемонстрував дипломатичну некомпетентність. Він не надто підготованим прийшов на прес-конференцію з російськими ЗМІ. Він дав втягнути себе у циркову виставу, влаштовану підопічними Лаврова та прикормленими журналістами з кремлівського пулу. Він дав Лаврову можливість на тій самій прес-коференції штовхнути сольну промову про "подвійні стандарти Європи" - і не знайшовся, що відповісти. Окрім роздумів на тему того, що реєстрація російської вакцини в ЄС була б великим благом. Він, врешті-решт, довідавшись, що трьох європейських дипломатів викидають з Росії, спокійно продовжив обід з російськими колегами. Чи, може, і неспокійно – але виду не подав.

Втім, як би не склалася подальша доля Жозепа Борреля після його сьогоднішнього звіту перед європарламентарями, вся історія з візитом до Москви продемонструвала, що проблема полягає не тільки в даному конкретному політику.

Оскільки все, що Боррель в реальності міг протиставити Лаврову — це якась гнівна заява, чи, як максимум, демонстративне переривання візиту з поспішним відступом в бік аеропорту. І Лавров, разом зі своєю зграєю, чудово це розумів – і насолоджувався цькуванням Борреля.

При тому подібного демонстративного знущання в російському МЗС не дозволили б собі не тільки стосовно очільника Держдепу чи міністра закордонних справ Німеччини, але й стосовно їхніх колег з менших європейських держав.

Просто тому, що навіть невеликі національні держави мають можливість якось зреагувати. Ввести санкції, влаштувати перевірки російським бізнесменам, штучно затягнути митний огляд російських товарів, заборонити якісь чергові "раша-ТВ" - простір для креативу тут майже не обмежений.

Натомість за Боррелем, окрім високого титулу, вкрай мало що стоїть. Звичайно, він є представником "цілого Євросоюзу" – але будь-яка, навіть найменша практична реакція у відповідь на відверте хамство з боку російських "дипломатів" вимагає консолідованої і консенсусної позиції всіх держав-членів ЄС. Яку, теоретично, можна досягнути – але тільки за допомогою місяців наполегливої дипломатичної роботи. І за те, що в Росії "надавали ляпасів Боррелю", ніхто подібну помсту організовувати не буде. Навіть сам Боррель.

Простіше кажучи, дипломатична потуга сьогоднішнього ЄС – це, значною мірою, фікція. Оскільки подальші реальні зовнішньополітичні кроки - дружні чи недружні – все рівно можуть робити тільки національні держави.

Як, власне, і сталося з висилкою європейських дипломатів, котрі, за барвистим визначенням російської сторони, "брали участь в протестних акціях шляхом їх зйомки на телефон". Реально відповіли на недружні дії Росії саме Німеччина, Польща та Швеція, викинувши з країни російських диппредставників.

Отож заміна Борреля на когось іншого приведе тільки до того, що наступний дипломатичний представник ЄС в аналогічній ситуації, можливо, перерве обід у відомстві Лаврова. Чи навіть грюкне дверима в бенкетній залі. На тому реальне коло повноважень дипломатів ЄС в подібній ситуації закінчується. За таких умов доцільність подальших візитів представників ЄС до Росії видається трохи сумнівною.