"Без вини винуватий": Як Трамп готується захищатись від імпічменту

Дональд Трамп, встигнувши увійти в історію як третій президент США, за імпічмент якого проголосувала Палата представників, все ще надіється вийти відносно сухим із води. Принаймні, про це свідчить озвучене сьогодні сенатором Лінді Гремом сподівання президента США, що судовий процес щодо імпічменту в Сенаті закінчився впродовж місяця.

А поки президент США сподівається на чудо, його юридична команда працює в більш приземленому стилі. Зокрема, "зірковий" адвокат Алан Дершовіц, який свого часу захищав Вайнштейна, Таксона і багатьох інших знаменитостей із сумнівною репутацією, розповів про стратегію захисту на майбутньому судовому процесі, в якому візьмуть участь усі 100 американських сенаторів.

Зокрема, він повідомив, що захист збирається атакувати тезу Палати представників стосовно того, що вчинені Трампом правопорушення є достатнім приводом для імпічменту. Зокрема, представники нижньої палати американського Конгресу звинуватили Трампа у зловживанні владою шляхом залучення іноземного уряду для переслідування політичного опонента і перешкоджанні Конгресу в розслідуванні цих діянь.

Відповідно, команда Дершовіца збирається відстоювати твердження, про те, що дії Трампа не підпадають під описані в Конституції США офіційні причини для імпічменту, серед яких значаться "зрада, хабарництво чи інші важкі злочини та проступки". Якщо вдасться довести, що цікава розмова Трампа з Зеленським під означення "важкі злочини" у цьому розумінні не підпадає, подальший процес над Дональдом Трампом не матиме сенсу – оскільки не залежно від результатів, до імпічменту призвести він не зможе.

Все це дуже відрізняється від традиційної тези про "все-це-полювання-на-відьм", за допомогою якої чинний президент США намагався відбитись від імпічменту дотепер. Ця стратегія більше схожа на спробу якоїсь голлівудської знаменитості уникнути правосуддя за допомогою спритного юридичного трюку, ніж на спробу адекватного президента довести власну не винуватість. Втім, все це – проблеми Трапа та його команди. 

А для України важливим є те, що нова стратегія передбачає достатньо тривалий політичний процес. З не до кінця передбачуваним результатом. Бо, з одного боку, Сенат наразі контролюється республіканцями, які мають 53 місця зі 100, і мали би, в своїй масі, зберігати лояльність до президента США. Але, з іншого боку, вже зараз достеменно відомо, що як мінімум два з них - Сьюзан Коллінз та Міт Ромні – заявляли про можливість того, що вони підтримають імпічмент. Іще одна сенаторка, Ліза Мураковські від Аляски, може до них приєднатися. Хоча, з іншого боку, зібрати необхідних для імпічменту 67 голосів демократам, скоріше за все, таки не вдасться. І все, на що вони розраховуватимуть – це тривале і ретельне псування рейтингу Дональда Трампа у ході судових баталій. Як це може ути зроблено, чудово показав приклад пострадянського бізнесмена Льва Парнаса, який сам-один наніс репутації Трампа вкрай відчутний удар. І якщо виграти справу в Сенаті демократи не зможуть, то використати її до виборів 200 вони збираються по максимуму.

Тому судово-політичне протистояння, скоріше за все, буде не надто коротким і зовсім не простим. Про що, не в останню чергу, свідчить і той факт, що частина представників Республіканської партії категорично підтримала ідею про те, що Сенат повинен заслухати всіх важливих свідків у цій справі – проти чого виступали наближені до Трампа політичні діячі.

І як би не обернулася вся ця історія в найближчому майбутньому, слово "Україна" прозвучить в стінах Конгресу іще не одну сотню – якщо не тисячу разів. На жаль, в не найкращому для Києва контексті – хоча жодної нашої вини в цій ситуації і немає.

Впродовж усього цього часу Україна буде вкрай небезпечним місцем роботи для будь-кого із американських дипломатів. Тому ніхто з них сюди не прагнутиме, а ті, хто волею випадку і начальства тут опиниться, вестимуть себе, як сапери на мінному полі.

Увесь цей час як Конгрес, так і адміністрація Трампа уникатиме як розширення, так і згортання співпраці з Києвом – виключно для того, щоби не підставитися під звинувачення в якомусь тиску на ймовірного важливого свідка. І увесь цей час, врешті-решт, український уряд, далекий від досконалості у своїх зовнішньополітичних вміннях, залишатиметься під пильним оком американської та світової преси. Яка продовжить роздуми на тему того, чи справді Трамп тиснув на Україну, щоби отримати кримінальну справу проти Байдена – чи, все-таки ,він просто хотів зекономити гроші американських платників податків, і не віддати їх в руки корумпованій українській владі. Прикро, але подібні роздуми стануть інформаційним фоном на тривалий період.