Ракетна версія: В яку пастку може потрапити Україна через авіакатастрофу в Ірані

Кількість і якість засобів, які спостерігають зараз за повітряним простором Ірану, практично виключають можливість "випадкового" чи "спланованого" ракетного удару по українському літаку. А "зраду" можуть розганяти або ті сили, що хочуть посварити Україну з Іраном, або ж особи, причетні до аварії

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Ракетна версія: В яку пастку може потрап…

Трагічний рейс PS752 українського літака зі столиці Ірану тривав недовго. Лічені хвилини. Пожежа на борту літака – за попередніми даними іранської сторони, в одному з двигунів – призвела до того, що машина палючим смолоскипом пішла донизу, де й вибухнула. Без малого дві сотні громадян Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Німеччини та Великої Британії, сівши в літак наприкінці ночі, так і не дожили до сходу сонця.

На перший погляд, йдеться про трагічну, але, на жаль, вже звичну сторінку в авіаційній історії. Боляче і прикро, але таке трапляється. Катастрофа відбулася буквально над головами тисяч людей – що підтверджують любительські відео з землі. Які, загалом, є підтвердженням версії іранської сторони про пожежу в двигуні. Шкода, але нічого не кажуть про причини катастрофи. Поки що.

Здавалось би, в контексті цієї трагедії питання, і то в першу чергу, можуть виникнути до компанії – експлуатанта літака, який загорівся за лічені хвилини після зльоту, та до аеродромних служб, дії яких, чисто гіпотетично, могли стати причиною катастрофи. Ну, і до кваліфікації пілотів, які, щоправда, вже сплатили свою найвищу ціну за ймовірні помилки. Немає сумніву, що подібні питання виникнуть як в української, так і в іранської сторони, і, будемо сподіватися, що слідство дасть на них вичерпні й достовірні відповіді.

Жодних політичних чи безпекових питань у цій справі і не проглядалось би. Якби не декілька "але". Перше з яких полягає в тому, що Іран наразі хоч і не розпочав "конвенційних" військових дій проти США, але, фактично, їх веде, проводячи достатньо масовані обстріли американських військових баз на території Іраку. Друге питання – точніше, разюче співпадіння – полягає в тому, що федеральна авіаційна адміністрація США за кілька годин до трагедії заборонила невійськовим американським літакам здійснювати польоти в повітряному просторі над Іраком, Іраном, водами Перської та Оманської заток.

"Закрити повітряний простір" над Іраном, як то писали деякі ЗМІ, ця організація не могла в силу очевидних причин – її юрисдикція розповсюджується тільки на американські авіакомпанії. Більше того, чимало неамериканських авіаційних компаній ще продовжували здійснювати польоти над Іраном – і роблять це або дотепер, або ж припинивши польоти не після американського попередження, а після падіння українського "Боїнга". За таких умов з усією неминучістю на інформаційну авансцену виходять чутки про те, що "літак впав не просто так".

Одним з перших "версію про ракету" запустив, здається, йорданський телеканал Al-Hadath. Зважаючи на специфічні стосунки Йорданії з Іраном, версія про те, що іранські військові "випадково" збили український пасажирський літак, видається цілком вигідною для Амману – байдуже, що її не підтверджують жодні факти. А далі конспрологічні теорії вже зажили своїм власним життям в соцмережах, породжуючи все нові й нові вигадки. Із темних кутків полізли диванні "експерти", які вже навіть сліди від вражаючих елементів на хвості українського літака розгледіли. А заяви іранських посадовців про те, що всі "ракетні версії" – це чиста маячня, тільки підігріли градус підозр.

Натомість факти полягають в тому, що повітряний простір Ірану зараз контролюється чи не найкраще у світі. За ним уважно приглядають США, не виключаючи масованого вильоту балістичних чи крилатих ракет – оскільки "вінтажну" авіацію Тегерану у Вашингтоні навряд чи сприймають всерйоз.

За ним не менш уважно стежать самі іранці, побоюючись – і не без підстав – можливого прильоту американських безпілотників, американських крилатих ракет, чи чого завгодно іще. За цим простором уважно приглядають росіяни, які нафарширували Іран своїми комплексами ППО – і, офіційно чи не дуже, мають доступ у реальному часі до даних, які ці комплекси отримують.

Жодна зі сторін, які реально мають засоби радіоелектронної та радіолокаційної розвідки в регіоні, не сказала ні слова про ракетну атаку. Не зважаючи навіть на той факт, що інтереси США, Росії та Ірану в цій ситуації радикально розходяться. Що підштовхує до простого висновку. Літак впав або через технічну несправність, або через неналежне аеродромне обслуговування, або через трагічну помилку пілотів.

А всі, хто всерйоз обстоює "ракетну" версію, роблять це або через якісь власні інтереси, або через бажання "скосити лайчиків у соцмережах". Інтереси в цій історії можуть мати сили, що хочуть "втиху" посварити Україну з Іраном. В даному випадку мова може йти про монархії Перської затоки – або ж їх сателітів. Іще певний інтерес в "ракетній" версії можуть мати особи, в якийсь спосіб причетні до реальної причини авіакатастрофи – себто до технічного стану літака чи його аеродромного обслуговування. І готуючись "розшарити цікавий пост" на цю тему, українцям варто пам’ятати, що в подібний спосіб вони підігрують цим незнайомим – і, напевно, не дуже хорошим людям. Не кажучи вже про те, що хайп на темі чиєїсь смерті – не найкраще заняття у будь-яку пору року, не кажучи вже про Різдво.

І найкраще що наразі можна зробити – це дочекатися результатів розслідування, в якому, скоріше за все, будуть брати участь як українські та іранські слідчі, так і міжнародні експерти з ІКАО та європейських країн. Оскільки причини, через які загорівся практично новий "Боїнг" МАУ – це і справді таємниця. Розкрити яку, втім, можуть експерти з авіаційної безпеки на місці події, а не "диванна аналітична сотня". І в якій може бути насильницька компонента – приміром, у вигляді вибухівки на борту.

А ще, напевно, варто помовчати з півхвилини, думаючи про долю тих, хто не долетів...

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme