Вибори в Німеччині: Хто зрештою стане канцлером і як це відіб'ється на Україні

Фінал виборів у Німеччині, хоч і не став "тріумфом лівих" та "повною катастрофою для консерваторів", як того побоювались іще кілька тижнів тому, обернувся для партії Ангели Меркель крижаним душем.

Чотири роки тому фрау канцлерін вважала поразкою своїх 33%. Тепер її наступнику, Арміну Лашету, доводиться тішитись показником у 24.1%. Що є найгіршим результатом після Другої світової війни. У той час як соціал-демократи, з показником у 25.7% святкують перемогу під вигуки "СДПН — повернулась! Олафа Шольца — у канцлери!".

Натомість у штаб-квартирі німецьких "зелених" почуття були змішані. Оскільки, з одного боку, у певний момент їхній рейтинг ніби як дозволяв навіть виграти вибори — але в сухому підсумку вони прийшли до фінішу третіми із показником близько 15%. Але, з іншого боку, це найкращий результат партії за всю історію її існування. І у Анналени Бербок зявились реалістичні шанси хоч і не на канцлерство, але на активну участь в управлінні Німеччиною у складі коаліційного уряду.

Шлях до якого, втім, не буде легким. Оскільки претендент на канцлерську посаду від ХДС/ХСС, Армін Лашет, незважаючи на скромні досягнення у справі залучення голосів за партію, вирішив піти ва-банк. Учора він заявив, що "Ми все поставимо на те, щоб сформувати уряд під керівництвом ХДС/ХСС". Присутня при цьому Ангела Меркель скромно промовчала.

І тепер на Німеччину чекають довгі і складні переговори про формування коаліції. Парадокс яких полягає в тому, що охочі приєднатися до майбутнього уряду наразі вишикувались у довгу чергу.

В якій є два претенденти на канцлерство — в особі СДПН та ХДС/ХСС. А також "зелені" та ліберали з Вільної демократичної партії, які також набрали 11.8%. Обидві ці партії заявили про готовність брати участь в роботі уряду.

При тому конфігурації майбутньої коаліцію можуть бути доволі різноманітні — оскільки як дві партії-переможці разом, так і будь-яка з них за підтримки двох менших сателітів можуть отримати більшість у Бундестагу.

Хоча наразі переможці виборів налаштовані стосовно партії Меркель достатньо войовниче. На думку Олафа Шольца, блок ХДС/ХСС повинен піти в опозицію, а новий уряд разом з соціал-демократами мають сформувати "Зелені" та вільні демократи. "Громадяни визначили чіткий мандат - ці три партії повинні увійти в наступний уряд. ХДС/ХСС не повинні бути в кабміні, вони повинні піти в опозицію", - заявив сьогодні Шольц.

І певні шанси для такої коаліції, насправді, існують. Базуються вони, в першу чергу, на загальній втомі від багатолітнього домінування ХДС/ХСС.

Але сказати, що таку коаліцію вдасться створити легко й безпроблемно, також не можна. Перепон для цього є декілька. Як СДПН, так і "зелені" виступають за більші права і можливості держави у регулюванні ринкової реальності та функціонування бізнесу. Перші — з соціальних міркувань, а другі — з екологічних. В той час як німецькі ліберали, як то і належить їхній ідеології, є прихильниками дерегуляції та зниження податків.

У списку розбіжностей між партіями присутнє і українське питання, оскільки як зелені, так і ліберали виступали за припинення будівництва "Північного потоку-2", в той час як у соціал-демократів є давня і неприємна традиція схвального ставлення до інтересів російських вуглеводневих монополій. І хоча Шольц погрожував декілька раз зупинити використання цього газогону, якщо Росія спробує використовувати його як засіб економічного шантажу України чи Німеччини, ступінь серйозності його заяв викликає обґрунтовані сумніви. Тож в разі формування такої коаліції, її практична дієздатність викликатиме істотні сумніви. На користь яких грає і той факт, що хоч СДПН і скористалася Шольцом, як "виборчим тараном", між ним та рештою партії існують вагомі протиріччя — оскільки претендент на посаду канцлера є центристом, з великим досвідом роботи пліч-о-пліч з Меркель, в той час як в самій партії набирає сили далеко більш радикальна ліва ідеологія.

Втім, рани скидати зі столу і ймовірність, що ХДС/ХСС домовляється про коаліцію з двома меншими партіями, ставлячи свого канцлера — і віддаючи на відкуп союзникам помітну частину урядових посад. На користь такого розвитку подій може зіграти той факт, що Лашет, прагнучи стати канцлером, буде далеко щедрішим до кадрових побажань союзників, ніж переможець Шольц, що дозволить як "зеленим", так і лібералам помітніше впливати на політичне життя Німечини. Проти — той факт, що обидві дрібніші партії йшли до влади під лозунгами радикальних змін. А союз з ХДС/ХСС на реформаторський шал якось не дуже схожий.

Втім, як би не склалася фінальна версія німецького політичного пасьянсу, з відомою долею впевненості можна сказати одне. Жоден варіант урядової коаліції не піде на радикальні кроки у стосунках із Росією та Україною. Оскільки ані християнські демократи, ані СДПН не мають в планах нарощування антиросійських санкцій чи то припинення роботи "Північного потоку-2". Особливо під тиском російського газового шантажу, який здіймає до неба ціни на природній газ у Європі.

Але беззаперечним є і той факт, що загальне роздратування пересічних німців діями Росії наростає. І тут грає роль як зростання вартості газу, викликане "Газпромом", так і маса інших факторів — вбивства чеченських політемігрантів, чорний піар проти німецьких "зелених", і чимало інших російських політичних, інформаційних чи розвідувальних "спецоперацій", про які довідалась німецька громадськість. І за таких умов на радикальні гешефти з Москвою із нової коаліції не піде ніхто. Що, звісно, не може не тішити.