Азов без ОБСЄ: Чому Меркель оголосила наступ на Путіна

Німеччина буде виступати за продовження санкцій стосовно Росії, заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель, відповідаючи на запитання депутатів в Бундестазі. Канцлер додала, що Берлін "турбує поведінка" Москви. "Ми не сприймаємо фактично використання Азовського моря однією Росією", - сказала Ангела Меркель.

З одного боку, той факт, що Німеччина підтримає введення антиросійських санкцій на наступні півроку, ніби й не є несподіванкою. З іншого боку, заявляти про це з парламентської трибуни - додаючи неприємні для Кремля коментарі - ніхто Ангелу Меркель ніби й не примушував. При тому що сама вона традиційно утримувалась від різких чи оціночних суджень стосовно Москви.

Чому реакція фрау канцлерін саме сьогодні вийшла достатньо різкою? Відповідь очевидна. У столиці Німеччини якраз учора відбулася "дуже докладна розмова" радників лідерів країн "нормандського формату" (України, Німеччини, Франції та Росії). Говорили про ситуацію в районі Керченської протоки і Азовського моря. А якщо точніше - щодо пропозиції, висловленої міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, стосовно розширення спостережної місії ОБСЄ в Україні на Азовське море.

Розмова, у якій від російської сторони брав участь Владислав Сурков, від німецької - радник канцлера ФРН Ян Гекер, а від українців - Костянтин Єлісеєв та Олена Зеркаль, судячи з усього, не склалася. Всі результати, якими змогли публічно похвалитися учасники - це домовленість про наступну зустріч у січні наступного року. Скоріше за все, у розширенні мандату місії ОБСЄ відмовила саме Росія. Що, загалом, і не дивно - як писало Depo.ua, добре організована спостережна місія на морі може розповісти світові набагато більше цікавих деталей і подробиць про дії російських військових, ніж аналогічна місія на суші. При тому мова буде йти саме про дії кораблів, що ходять під російським прапором, а не про російських найманців під прапорами сепаратистських анклавів, що на порядок підвищує як відповідальність Кремля за ці дії, так і можливі дипломатичні та економічні наслідки для Росії.

Натомість Ангела Меркель була вельми зацікавлена в позитивному розгляді цього питання. Оскільки зараз стосовно реакції на агресію в Керченській протоці всередині ЄС спостерігається черговий і цілком прогнозований конфлікт.

Польща і Великобританія, за підтримки Швеції і країн Балтії, ініціюють посилення режиму антиросійських санкцій - у той час як країни, що підтримують Росію, в особі Угорщини та Італії, хоч і згодні розглянути збереження наявного санкційного режиму - до нових заходів явно не готові.

За таких умов розширення мандату місії ОБСЄ на Азовське море виглядало як соломонове рішення, що могло б задовольнити антиросійську партію - водночас не викликавши надто гучних протестів з боку російських адвокатів у Європі. Але в Кремлі пропозицію Берліна, судячи з усього, відхилили. І Ангела Меркель, в якої і без того на даний момент проблем більш ніж достатньо, буде вимушена вигадувати якийсь черговий складний дипломатичний тілорух, покликаний замінити собою розширення мандату спецмісії ОБСЄ.

І робити це доведеться, не виключено, під звук ущипливих коментарів з боку американського дипломатичного відомства, яке за подачею з Білого дому від самого моменту агресивних дій Росії в Керченській протоці поклало відповідальність за подолання цієї ескалації саме на Німеччину.

Якою буде реакція Німеччини на непоступливість Путіна - на разі сказати неможливо. Чи відважиться Берлін підтримати пропозиції Варшави та Лондона, покажуть найближчі тижні. Але в тому, що Володимир Путін в черговий раз добряче роздратував німецьку колегу - сумніватись не доводиться.