Санкції проти Ірану: Навіщо Трамп прикрутив вентиль Хаменеї

Напередодні проміжних виборів до Конгресу США, другий пакет американських санкцій проти Ірану вступив в дію.

США ввели санкції, зняті в рамках ядерної угоди від 2015 року, проти іранського енергетичного сектору, кораблебудування, вантажоперевезень і банківського секторів. Вашингтон також вводить ембарго на імпорт іранської нафти. Введені санкції мають екстериторіальний характер, тобто стосуються всіх без винятку країн. Лише для восьми партнерів США будуть зроблені тимчасові винятки. "Санкції вдарять по ключових сферах іранської економіки", - анонсував держсекретар США Майк Помпео.

"Ми рекомендували SWIFT відключити будь-які іранські фінансові організації, які ми внесли в список, настільки швидко, наскільки дозволяють технології, щоб уникнути попадання під санкції", - заявив глава Мінфіну Стівен Мнучін.

За словами вашингтонських посадовців, санкції спрямовані проти ворожих дій Ірану, зокрема, кібератак і випробувань балістичних ракет. Також санкції, на думку їх авторів, повинні забрати в Тегерану економічну можливість надавати підтримку радикальним угрупованням на Близькому Сході.

Реакція на санкції вийшла достатньо сподівана. Президент Ірану Хасан Роухані заявив, що ісламська республіка "з гордістю обійде" санкції, у ЄС висловили "глибоку стурбованість", вочевидь, наростивши темпи розробки "спеціального фінансового механізму", який має дозволити обхід санкцій європейськими компаніями, а у Пекіні тємниче промовчали.

Цікавим вийшов вплив американських санкцій на глобальний нафтовий ринок. Ціна на нафту, що під впливом заяв і чуток про введення санкцій поступово зросла із $70 за барель в травні до $80 за барель у жовтні, після введення санкцій на піввідсотка впала.

Чи будуть дієвими нові санкції США проти Тегерану? Сказати однозначно неможливо. Повністю перекрити увесь експорт сирої нафти з Ірану у США однозначно не вийде, але й втримати рівень продажів та видобутку на сьогоднішньому рівні Іран однозначно не зможе. Великі європейські трейдери активно покидають іранський ринок, побоюючись втратити можливість працювати у США, і, здається, не дуже розраховуючи на міфічний поки що фінансовий механізм, анонсований Брюсселем, який мав би їх від американських санкцій рятувати. Росія декларує політичну підтримку Тегерану, на фоні чого російська "Зарубєжнєфть" покидає країну.

Втім, торгівлю з Іраном буде продовжено — але, вочевидь, не силами великих компаній, а за допомогою фірм-одноденок. Європейці зможуть платити у євро, а Росія планує купувати іранську нафту через "Промсировинекспорт", здійснюючи оплату бартером, як у 90-х роках минулого століття. Вочевидь, отримувати за нафту рублі у Тегерані відмовились.

Тому без нафтового експорту Іран, звичайно, не залишиться. Але країна, валюта якої і так впала на 70 з гаком відсотків за неповний рік, скоріше за все, буде змушена відмовитись від щедрого фінансування геополітичних авантюр у Сирії, Іраку, Лівані та Ємені. Що, загалом, і намагались досягнути у Вашингтоні. А московські та європейські "друзі" користатимуть із санкційного режиму для подальшого зниження ціни, за якою вони викуповуватимуть іранську нафту. Все-таки ризик вимагає істотної фінансової премії.