"Альтернативна нафта": Як Лукашенко планує дружити з Казахстаном проти Путіна

Погрози Білорусі стосовно наміру купувати нафту на світовому ринку з поставкою чи то через Прибалтику, чи то навіть через Одесу періодично звучали впродовж останніх десяти років. Дивовижно точно співпадаючи у часі з черговим загостренням стосунків між Мінськом та Москвою. А невдовзі після того, як забруднена хлорорганікою російська нафта по "Дружбі" потрапила до білоруських споживачів, і за версією президента Білорусі Олександра Лукашенка призвела до колосальних пошкоджень на нафтопереробних заводах, ці погрози навіть набрали форми вказівок білоруському уряду стосовно розробки маршрутів.

Втім, невдовзі Росія та Білорусь поринули в дискусії про розміри шкоди, завданої некондиційною нафтою та тривалою зупинкою прокачки через "Дружбу", і тема "альтернативної нафти" на якийсь час зникла з горизонту подій. Могло здатися, що про неї забули - принаймні, до чергової масштабної сварки. Втім, сталося інакше.

Не далі як сьогодні Лукашенко на зустрічі з послом Казахстану Єрмухаметом Єртисбаєвим запропонував активізувати переговори між країнами щодо поставок нафти з Казахстану. В рамках диверсифікації постачань вуглеводневої сировини до Білорусі. Додавши, що в країні якраз закінчується модернізація нафтопереробних заводів, яка дозволить купувати сировину зі світових ринків.

При тому білоруський президент просто й відверто натякнув, що Білорусь готова приймати казахську нафту хоч завтра - але проблеми можуть виникнути з "країною-транзитером".

"Питання лежить в площині не тільки Білорусі та Казахстану (тут проблем немає), але і Росії - стосовно транзиту. Росія - член Європейсько-Азійського економічного союзу. Я думаю, що з близькою нам країною ми зможемо домовитися про якісь обсяги поставок нафти з Казахстану", - констатував Лукашенко. Розказавши про те, що існує значний дисбаланс у торгівельних стосунках між країнами на користь Білорусі, і запропонував компенсувати його не тільки нафтою, але й бавовною, металами та зерном.

Таким чином, білоруський президент поставив Росію перед доволі цікавим геополітичним вибором. За якого між членами ЄАЕС формуються горизонтальні зв'язки, у яких Росія виконує роль не центру економічного тяжіння - а країни-транзитера чужої нафти.

Якщо Володимир Путін погодиться на подібну схему - Білорусь отримає потужний важіль впливу на Москву. Здобувши чимало цікавих можливостей для маневру - на кшталт бартерних розрахунків з Казахстаном, перепродажу казахської нафти до Європи за умов пільгового її транспортування до свого кордону, і можливості керувати "в який день чия нафта заповнює "Дружбу".

Якщо ж у Кремлі приймуть рішення заблокувати транзит, то Мінськ отримає іншу чудову можливість. Продемонструвати всім охочим - в першу чергу, тому самому Казахстану, що ЄАЕС у своєму теперішньому вигляді не вартий паперу, витраченого для підписання угод про його заснування. І що це знецінення "ерзац-СРСР" трапилось виключно через жадібність і властолюбство чинного російського лідера. Який саме варіант вибере Путін - покажуть найближчі тижні.