Зняття санкцій з Азарова: Де "зрада", і що робити Україні

Рішення Європейського суду анулювати частину санкцій проти екс-прем'єр-міністра України не означає остаточного його виправдання в очах європейського правосуддя, але має змусити українську Феміду ворушитися

Зняття санкцій з Азарова: Де "зрада", і…

Як випливає з оприлюдненого попереднього тексту вердикту суду, санкції проти Азарова, запроваджені рішеннями Ради Європейського Союзу в березні 2014 і 2015 років, мають бути анульовані. Також суд зобов'язав Раду ЄС відшкодувати судові витрати австрійським адвокатам колишнього українського урядника Александеру Егеру і Габріелю Ланські.

Рішення ухвалене за результатами розгляду апеляції Азарова. До речі, в цьому судовому вердикті місцем проживання екс-прем'єра вказано "Київ (Україна)". Хоча насправді, Микола Янович утік і мешкає у Москві чи Підмосков'ї. Власне, цю географічну невідповідність можна використати нашим юристам у майбутньому.

Нагадаємо, 5 березня 2014 року Рада Євросоюзу ухвалила рішення 2014/119 / CFSP щодо обмежувальних заходів, спрямованих проти 18 осіб, низки організацій і органів з урахуванням ситуації в Україні і регламент цих заходів. Додаток I до регламенту містить перелік фізичних і юридичних осіб, які визначені Радою ЄС відповідальними за незаконне привласнення українських державних коштів, а також за порушення прав людини в Україні. Азаров фігурував у цьому переліку як прем'єр-міністр до січня 2014 року.

Після переглядів цих актів Рада ЄС у березні 2015 року залишила ім'я екс-прем'єра в санкційних списках і продовжила застосування до нього обмежувальних заходів з такої причини: "Особа, щодо якої українською владою порушено кримінальну справу за фактом незаконного привласнення державних коштів або активів".

Адвокати Азарова зі змінним успіхом пишуть скарги і апеляції на це рішення. Так, 26 квітня 2018 року Європейський суд відхилив позов Азарова проти Ради ЄС про зняття з нього санкцій, запроваджених 2014 року. Екс-прем'єру не дозволили перебувати в ЄС, де заморожені його банківські активи.

А от вчора Євросуд скасував рішення загального суду Європейського Союзу від 7 липня 2017 р. у справі "Азаров проти Ради Європейського Союзу" і рішення Ради ЄС від 5 березня 2015 р. "в частині, що стосується пана Миколи Яновича Азарова". Такий собі, подарунок Миколі від Миколая.

На думку суду, Раді ЄС, перш ніж виносити рішення, слід було перевірити, чи рішення суду третьої країни (України – Ред.) про кримінальне переслідування Азарова ухвалене з урахуванням прав на захист і ефективний юридичний супровід останнього.

Певна частина суспільства сприйме цю новину з Європи як зраду. Адже представники української влади переконували, що справи екс-президента Януковича і його найближчого оточення от-от підуть до суду, а винні у розкраданні державних коштів та згортанні громадянських свобод в Україні понесуть заслужену кару. Але Євросуд, як може здатися на перший погляд, цю впевненість порушив.

Що ж насправді означає це рішення? По-перше, санкції ЄС проти Азарова діють, їх не скасували: рішення суду від 26 квітня ц.р. залишається чинним. Скасовано лише санкції "зразка" 2014-2015 років, тоді як заборони від 2016 року – в силі.

По-друге, Азаров досі не засуджений українським судом, тоді як, нагадаємо, ще у серпні цього року Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що справу колишнього прем'єр-міністра передано до суду і він отримає вирок заочно. Колишньому главі уряду інкримінують співучасть у незаконному заволодінні, видобутим "Укргазвидобуванням" і "Укрнафтою" скрапленим газом в особливо великих розмірах і збитках державі у 2,2 млрд грн.

Саме відсутність судового рішення на рівні нашої держави, швидше за все, і стало головним мотивом для Євросуду при ухваленні згаданого вердикту. А от чому Азаров і багато інших членів команди Януковича включно з самим колишнім президентом-втікачем досі не засуджені – це вже питання до якості роботи Генеральної прокуратури.

Але рішення Європейського суду вже стало фактом, і Україні необхідно його оскаржити. Одночасно здійнявши хвилю справедливого, слід сказати, обурення у середовищі дружніх до нашої країни європейських політиків. І це вже завдання вітчизняної дипломатії: забезпечити інформаційне тло, системно і настійливо нагадуючи європейцям, що виключати Азарова з санкційних списків, навіть з формальних мотивів – неправильно і суперечить європейським цінностям.

Ситуація може змінитися після того, як Оболонським районним судом Києва буде винесено вирок Януковичу. Це продемонструє світові нашу зацікавленість у засудженні високопоставлених екс-"регіоналів". Але для правильного сприйняття Європою цього рішення важливо витримати юридичну процедуру, що займає певний час і вочевидь не радує тих, хто поспішає. З іншого боку, якщо європейські судові інстанції й надалі зніматимуть санкції з чільників колишньої влади, то це точно не сприятиме вітчизняним судам у винесенні справедливих вироків, бо створить зайвий тиск на суддів.

Зрештою, єдиної позиції Європи в питанні санкцій до представників оточення Януковича не існує. Приміром, одночасно з вердиктом Євросуду оприлюднене й рішення, протилежне за змістом: того ж таки 19 грудня Федеральна Рада Швейцарії продовжила ще на рік запроваджене 2014 року превентивне заморожування активів Віктора Януковича і його оточення. Йдеться про 70 млн швейцарських франків (понад 69 млн доларів США). Про це повідомило посольство Швейцарії в Україні у Твіттері.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"