Зерновий коридор без путіна: Чого чекають від НАТО та Ердогана і що має робити Київ

Намір вийти із зернової угоди у Москві пояснили тим, що існують перешкоди для експорту російської сільгосппродукції та добрив. Забаганок у росіян накопичилося багато: підключити до системи SWIFT підсанкційний "Россільгоспбанк", відновити роботу аміакопроводу "Толятті-Одеса", відновити завезення до росії західної сільгосптехніки, розблокувати рахунки російських компаній, пов’язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства і добрив. ООН обіцяла сприяти підключенню до SWIFT "Россільгоспбанку", інші "хотілки" кремля на сьогодні в принципі нездійсненні. Зрештою переговори про продовження зернової угоди росія завела в тупик, таким чином путін вирішив знову підняти ставки, лякаючи світ голодом.

Рішення рф не стало сюрпризом, адже людство має справу з терористами, які не лише вбивають і катують, а й шантажують, застосовуючи найганебніші методи. Черговим доказом чого стали погрози путінського рота Дмитра Пєскова. Мовляв, якщо зерновий коридор працюватиме без росії, то без відповідних гарантій можуть виникнути ризики. І він не знає країн, які ці ризики готові взяти на себе. Простіше кажучи, кремль погрожує топити кораблі із зерном.

Чи можна обійтися без чорноморського зернового коридору

Відповіді на це питання потрібно розділити на дві групи: емоційні і прагматичні. Почнемо з першої. Найпопулярніша з них – світ зацікавлений в українському зерні, тому прохід зерновозів від російських піратів прикриють турки, американці або натовці. Насправді реалістичність такого розвитку подій близька до нульової. Так само марно було сподіватися на початку війни, що країни НАТО закриють небо над Україною. Але закрити небо – це означає готовність збивати російські ракети та їх носії. Тобто пряме бойове зіткнення НАТО з рф, чого за будь-яку ціну уникають наші західні союзники. Так само з коридором: гарантувати безпеку – це означає готовність нищити російську зброю, яка йому загрожує. Те саме пряме зіткнення. Тому в Білому домі вустами координатора зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джона Кірбі очікувано заявили: Сполучені Штати не забезпечуватимуть військовий супровід вантажних суден і не здійснюватимуть блокаду. "Ви пропонуєте нам просто спробувати провести блокаду  –ефективну військову блокаду у Чорному морі. Ні, це не той варіант, який активно розглядається, яким ми активно займаємось", – сказав посадовець. Тому наразі для транспортування українського зерна лишається сухопутний шлях.

Експерти свого часу аналізували варіанти експортних потоків на випадок виходу росії із зернової ініціативи. За час дії морського коридору через українські порти відправлено на експорт понад 49 млн т агропродукції переважно для жителів Африки і Азії. Сухопутний шлях та шлях через Дунай таких обсягів не забезпечать. Вони виглядають варіантом тактичної відповіді на виклик, але возити зерно морем стратегічно вигідніше. Проблема, як мінімізувати ризики. НАТО нам у цьому, повторимося,  не помічник. Політика Джо Байдена та НАТО не допускати прямого зіткнення з росією залишається незмінною, хоча наші військові союзники й переступили багато червоних ліній з моменту повномасштабного вторгнення рф на нашу територію.

Ще одна відповідь з емоційним присмаком: не звертати увагу на погрози росіян, адже минулого року, коли ті на кілька днів виходили з угоди, судна продовжували ходити коридором і ніхто їх не атакував. Така ініціатива має право на життя, але за умови фінансових гарантій і високих страхових виплат. Наприкінці травня Кабмін затвердив Порядок надання гарантій компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії рф проти України фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав. Створений спецфонд на 20 млрд грн. Тобто в ідеалі судновласники можуть погодитися возити зерно після виходу росії із зернової угоди. Але бачимо, як країна-терористка їх лякає, завдавши у ніч проти 18 липня удару по портах Одещини. Робиться це в тому числі для того, щоб судновласники вимагали більших фінансових гарантій. Що здорожуватиме вартість українського зерна.

На Ердогана сподівайся, але й сам не паси задніх

Втім, гравці агроринку кажуть, що без росії зерновий коридор не стане дорожчим, бо та навмисно постійними інспекціями ускладнювала шлях, тепер зекономлені гроші можна пустити на фінансові гарантії. Але при цьому аграрії очікують на сприяння Туреччини. Згадуючи, як за участі Ердогана вдалося повернути росіян до зернової угоди восени минулого року. Тоді кремль на кілька днів виходив із угоди під приводом "бавовни" у Севастополі. Кілька разів росія з тим же "успіхом" вибрикувала і потім. Взимку російські інспектори зумисно затримували огляд суден з українським зерном, поки на початку березня турецька влада не заблокувала оформлення транзиту до росії санкційних товарів. Не секрет, що Туреччина відіграє роль вікна, через яке до росії потрапляє багато підсанкційної продукції. Звісно, це приносить ґешефт туркам, проте з огляду на неймовірну важливість зернової угоди для іміджу Ердогана у світі вікно для росії можуть і прикрити. Те ж стосується і роботи російських банків у Туреччині.

Окрім цих економічних важелів, турки можуть застосувати і більш радикальні, наприклад, закрити Босфор і Дарданелли для проходу російських кораблів, що зупинить постачання московським окупантам у Сирії. Про це вже репетує Ігор Гіркін, який малює картину розгрому російських військ у Сирії. То ж зараз на турецького лідера покладають великі сподівання. Він не може змусити ЄС підключити "Россільгоспбанк" до системи SWIFT, а Україну – поновити роботу аміакопроводу, очевидно, не варто очікувати, що його флот супроводжуватиме зерновози. Скоріше ми побачимо нелінійні кроки з боку Ердогана. Або з вище перелічених, або взагалі вони не стосуватимуться безпосередньо війни в Україні. При цьому не слід забувати дві важливі деталі. Перша: Анкара не хоче сваритися з Москвою, вона заробляє на дурощах путіна. Друга – зернова угода була важливим елементом передвиборчої технології Ердогана, завдяки їй він заслужив повагу в світі. Але вибори завершилися, він їх виграв, і далеко не факт, що зернову угоду Ердоган відстоюватиме з тією ж завзятістю.  

Українська влада також наголошує на збереженні зернового коридору без росії. Президент Володимир Зеленський заявив, що направив офіційні листи президенту Туреччини й генсеку ООН Антоніу Гутеррешу з пропозицією продовжити роботу чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі. Очевидно, доведеться все ж укладати аналог, адже в тій угоді, звідки вийшла росія, вона – серед ініціаторів. Коли в Україні кажуть, що з росією нічого не підписували – це не зовсім так. Український та російський підписанти Олександр Кубраков і Сергій Шойгу одночасно фізично не перебували в одному кабінеті під час підписання, але їхні підписи стоять під одним і тим самим документом. Тобто якщо Ердоган чи Гутерреш не повернуть путіна до укладеної рік тому угоди, вона втратить чинність. Таку саму укласти не вийде, буде потрібний новий документ. І Україна в результаті може отримати навіть кращі умови, аніж в угоді, ухваленій рік тому. Для цього нашим дипломатам потрібно успішно попрацювати не тільки з турками, але й з багатьма іншими гравцями.