"Земельна ніч" у Раді: Чи помножать "слуги" на нуль Тимошенко і Медведчука

У четвер, 6 лютого, Верховна Рада, швидше за все, почне розгляд законопроекту про запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення. За словами голови фракції партії влади "Слуга народу" Давида Арахамії, розгляд може затягнутися до глибокої ночі чи й до ранку. Але і цей прогноз, можливо, занадто оптимістичний.

Нагадаємо, 13 листопада 2019 року Рада під акомпанемент бійок у сесійній залі та на вулицях 240 голосами ухвалила проект закону про ринок землі №2078-10 у першому читанні. Згідно з ним, ринок землі мають відкрити з 1 жовтня 2020 року. Право власності на землю сільськогосподарського призначення матимуть держава, територіальні громади, громадяни України, юридичні особи, зареєстровані в Україні і учасниками яких є українці, держава або громади. Право власності на землю планують надати ще й банкам і кредитним установам, але лише в разі стягнення застави. Щодо питання, яке найбільше піднімають на свої прапори опоненти відкриття ринку землі, а це можливість придбання землі іноземцями, то така змога у них з’явиться лише у разі схвалення цього на референдумі.

28 грудня аграрний комітет Ради рекомендував депутатському загалу ухвалити закон про ринок землі у другому читанні та в цілому. В кінці січня члени комітету заново розглянули понад 2 тисячі поправок до проекту цього закону. Голова комітету, депутат від "Слуги народу" Микола Сольський переконує: голоси для ухвалення законопроекту в залі є. Але насправді не все може скластися гладко для провайдерів ринку землі. Ще під час першого читання проблеми виникали навіть серед своїх: тоді з різних причин не проголосував за документ, утрималися чи були відсутні в залі кожен десятий "слуга" із 252 членів фракції.

Не голосували в першому читанні фракції "Опозиційна платформа – За життя", "Європейська солідарність", "Батьківщина", "Голос" і група "За майбутнє". Результативним голосування зробити лише 227 депутатів. Щоб нестача голосів не закрила перспективу ухвалення проекту, Банковій доведеться докласти надзусиль. Недарма президент Володимир Зеленський завтра може прийти у Верховну Раду. Мабуть, умовлятиме свою "зелену" команду дружно віддати голоси за земельний закон.

Готується й опозиція. На четвер вже анонсовані нові "земельні" мітинги під стінами Ради. Попередні "дні землі", 13 листопада і 17 грудня, були гарячими. Тоді Зеленський заявляв, що на мітингах проти продажу землі під Радою лунали голоси не фермерів, а політичні гасла. Схожу картину можна буде спостерігати й завтра. Про плани опозиціонерів можна судити із сьогоднішньої заяви лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко, яка з трибуни Ради закликала "усіх небайдужих" прийти на мітинг під стіни ВР на дев’яту ранку.

Вже протягом півроку як партія Тимошенко зробила протидію відкриттю ринку землі одним зі своїх чільних гасел. Логічно, що зараз вона знов активізувалася. Та зауважимо важливий момент: за даними останніх соціологічних опитувань, акцент на земельному питанні не допоміг "Батьківщині" підвищити свій рейтинг. Як повідомляють відразу кілька соціологічних служб, він коливається нижче позначки у 8% і залишається близьким до результатів партії на виборах до Верховної Ради 21 липня 2019 року. Або українці не надто переймаються цим питанням, або у партії не змогли донести свою домінуючу роль у протидії відкриттю земельного ринку.

Та це ще не всі погані новини для "Батьківщини". Перед нею постає ще одна проблема: в разі ухвалення закону про ринок землі Тимошенко втратить одну із головних своїх тем для піару. Стосується ця загроза не лише "Батьківщини", але й інших "опозицій" різних кольорів. У "ОПЗЖ" вустами Вадима Рабіновича обіцяють оскаржити рішення Ради в Конституційному суді. Умови для цього може створити сама ж монобільшість, якщо порушить процедуру розгляду зазначеного питання. А такі припущення вже лунають. "Головний аграрій" Ради Микола Сольський заявив, що в разі розгляду всіх чотирьох з лишком тисяч поправок до законопроекту "Про обіг землі" це питання може затягнутися на кілька пленарних засідань. Щоб не ризикувати перспективою закону, більшість може спробувати розглянути проект за скороченою процедурою. І наразиться на позов до Конституційного суду, яких може бути й кілька. І які можуть заблокувати відкриття ринку землі, якщо опозиція зможе довести, що відповідний закон ухвалено з порушеннями.

Та все ж з точки зору політичних технологій перенесення цієї теми з вулиць і парламентської зали до закритих від стороннього ока й телекамер приміщень Конституційного суду – це зниження ваги цього питання в суспільній увазі. Опозиції доведеться достукуватися до електорату іншими шляхами. Вибір яких наразі обмежений, а бажаючих багато.

Тема комунальних тарифів і цін на газ не спрацювала так, як очікували опозиціонери: опалювальний сезон виявився теплим, і ця проблема відійшла для електорату на другий план. Є питання, яке хвилює виборців найбільше: тема відновлення миру, яку застовпили за собою в команді Віктора Медведчука з Юрієм Бойком. Вона дозволить відхопити у "слуг" частину електоральних симпатій на сході й півдні країни. Але "ОПЗЖ" ревно охороняє монополію на неї від конкурентів.

Для роботи під телекамери Юлії Тимошенко залишається закон про працю і виступи проти приватизації. Однак остання тема далека від розуміння пересічного виборця. Зрозумілу людям "зраду" тут знайти складно. Простіше кажучи, соціально-популістська опозиція в разі ухвалення закону про землю ризикує залишитися без справді резонансних тем, на яких можна повернути свого питомого виборця із "зеленої" гавані.