Чи оголосить Зеленський воєнний стан з 1 грудня

 

Рівно три роки тому, в ніч на 26 листопада 2018 року, п’ятий президент України Петро Порошенко оголосив на засіданні РНБО, що проситиме Верховну Раду підтримати запровадження в Україні воєнного стану. Підставою для цього стало захоплення російськими військовиками у Керченській протоці трьох українських військових суден, на яких були моряки.

Порошенко спрямував відповідне рішення на затвердження до парламенту. Верховна Рада на терміновому засіданні, під бурхливі дискусії 276 голосами пропозицію президента підтримала. При цьому термін дії воєнного стану під тиском фракцій скоротився з 60 до 30 днів, а територія – з усієї країни до 10 прикордонних зРосією і Придністров’ям областей.

Провести це рішення владі вдалося лише тоді, коли спікер поставив на голосування постанову про призначення виборів президента на 31 березня 2019 року – як гарантію того, що вибори перенесені не будуть. Адже дії п’ятого президента опозиція називала спробою політичної маніпуляції, а майбутня кандидатка у президенти на виборах-2019 Юлія Тимошенко казала, що її основний конкурент Порошенко (так думали всі до появи в політичному полі Володимира Зеленського) вигадав спосіб не проводити вибори президента у 2019 році. Скептично до дій глави держави поставилася і чимала частина населення: запровадження воєнного стану, за даними соціологів, не підтримали понад 40% громадян. 56,6% вважали, що Петро Порошенко хотів лише відкласти президентські вибори. В результаті воєнний стан діяв до 26 грудня 2018 року і не справив практично жодного впливу на життя пересічного українця.

Що таке воєнний стан і чим він відрізняється від надзвичайного

Ситуація листопада-грудня 2018 року – прецедент запровадження воєнного стану в Україні за всі роки Незалежності.Такий правовий режим запроваджується у всій країні чи в окремих її місцевостях на підставі Конституції, закону "Про правовий режим воєнного стану" і указу президента. Схема дій влади у цьому випадку така:

- Рада нацбезпеки і оборони України вносить президентові пропозицію про запровадження воєнного стану,

- глава держави видає відповідний указ і негайно направляє його для затвердження до парламенту,

- Верховна Рада збирається на засідання протягом двох днів без скликання і ухвалює рішення щодо указу президента,

- у разі затвердження парламентом указ негайно оголошується через масмедіа.

На час воєнного стану керівництво державою переходить до військового командування, яке працює спільно з виконавчою владою, військовими адміністраціями (тимчасовими державними органами, які діють на час воєнного стану)імісцевим самоврядуванням. Може запроваджуватися комендантська година, обмеження пересування громадян тощо, перевірки документів,  багажу, транспорту, житла громадян і інших будівель.

Кілька важливих з політичної точки зору моментів. Під час воєнного стану не проводяться вибори президента, Верховної Ради і органів місцевого самоврядування. Не можна проводити й референдуми. Також під повну заборону потрапляє проведення страйків, масових зібрань та інших вуличних акцій.

Не слід плутати воєнний стан зі станом надзвичайним. Останній регулюється іншим законом, "Про правовий режим надзвичайного стану", де перелічені підстави для його введення:

- особливо тяжкі стихійні лиха і катастрофи,

- терористичні атаки на людей і ключові об’єкти життєзабезпечення,

- міжнаціональні і міжконфесійні конфлікти,

- блокування чи захоплення особливо важливих об’єктів або місцевостей,

- масові безпорядки, що супроводжуються насильством,

- спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства,

- масовий перехід державного кордону з території суміжних держав.

Схема запровадження надзвичайного стану майже така ж, як і стану воєнного: НС в Україні або в окремих її місцевостях вводиться указом президента за пропозицією Ради нацбезпеки (за великих катастроф – уряду). Указ підлягає затвердженню Верховною Радою протягом двох днів з моменту звернення президента.Пропозиції щодо введення надзвичайного стану президенту подає Рада національної безпеки і оборони України. В разі необхідності введення надзвичайного стану з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 4 цього Закону, пропозиції щодо його введення подає Кабінет Міністрів України.

Надзвичайний стан може діяти до 30 діб по всій країні і не більше 60 діб в окремих її місцевостях. НС може бути продовжений новим указом президента ще на місяць, але це потребує повторного затвердження парламентом.

Заборони і обмеження прав і свобод громадян – майже аналогічні до режиму воєнного стану. Зокрема, забороняються вибори всіх рівнів.

Чому лунають підозри про те, що Зеленський введе воєнний стан і хто їх спростовує

Лише з’явився анонс виступу президента Зеленського у Верховній Раді 1 грудня, як у політичних колах почали точитися розмови про те, що президент от-от заявить про намір ввести в країні воєнний стан.

Підстави для легкої паніки створили самі представники влади – такими-от заявами, як висловлювання віцеспікера Верховної Ради Олександра Корнієнка на "Радіо Свобода". Коментуючи повідомлення про те, що Москва нібито розглядає сценарій вторгнення в Україну, недавній голова партії "Слуга народу" заявив: у такому разі запровадити воєнний чи надзвичайний стан Верховна Рада може протягом кількох годин. Хоча не виключено, що насправді заступник голови парламенту мав на увазі суто теоретичний варіант і говорив швидше про готовність монобільшості впоратися з будь-якими, навіть складними завданнями президента. 

Тим часом на телеканалі "НАШ" колишній нардеп, лідер Радикальної партії Олег Ляшко припустив,що на Банковій вивчають варіант запровадження з 1 грудня воєнного стану для отримання контролю над ЗМІ й відвернення небезпеки вуличних акцій "проти державної зради, економічної та міжнародної політики влади". Начебто таке рішення має бути ухвалене на засіданні РНБОУ, яке відбудеться саме в перший день зими. Чутки про введення воєнного стану почали масово поширюватися в соцмережах і політичних телеграм-каналах.

Ключова помилка влади тут – не реагувати на ці заяви. Звісно, якщо не сприймати як офіційну реакцію спростування від радника голови ОП Михайла Подоляка. Можливо, всі крапки над "і" розставить Зеленський особисто - завтра, під час анонсованого пресмарафону. 

Чим воєнний стан вигідний і не вигідний Зеленському

Як вже було сказано раніше, під час воєнного стану не можна проводити масові акції. Заборона мітингів зараз, коли на 1 грудня заплановано початок безстрокової акції протесту на Банковій якщо Зеленський не звільнить Єрмака, владі була би дуже зручною. Тим паче, що крім вагнергейту в суспільства є й інші приводи помітингувати. І не завжди ці мітинги організовано патріотами України - згадати хоча б нещодавню ходу антивакцинаторів з російськими QR-кодами на плакатах. 

Також воєнний стан корисний Зеленському з огляду на чутки, що у Ахметова качатимуть ситуацію з достроковими виборами президента, на яких має шанси перемогти Дмитро Разумков. Є воєнний стан - нема ніяких виборів.

Читайте також:  Вибори зараз - Разумков президент: Як Ахметов може перемогти Зеленського

Крім цього, таким чином влада відкинула би звинувачення у тому, що Росія можливо от-от нападе, а президент з парламентом і урядом нічого не роблять. 

Але запровадити воєнний стан без Верховної Ради Зеленський не може. Реально оцінюючи потенціал нинішньої влади впливати на своїх депутатів тут і зараз, слід визнати, що 226 голосів це рішення може і не набрати. Всередині монобільшості саме почався новий етап хитань і поділу на групи олігархічного впливу. Якщо, за кулуарною інформацією, минулого тижня президентський офіс не зміг зібрати упевнену більшість для голосування за закони про столицю (потрібний для перерозподілу фінансових потоків у Києві) і місцеві державні адміністрації, то не факт, що знайдеться достатня кількість депутатів, готових розділити з президентом політичну відповідальність за наслідки запровадження воєнного чи тим більше надзвичайного стану. Хіба що доведеться домовлятися із "За Майбутнє" і "Довірою", але невідомо, чим за це доведеться віддячити Коломойському.

Якщо ж воєнний стан, запропонований президентом, депутати не підтримають, це зайвий раз підкреслить його слабкість і неспроможність впливати на державну політику. 

А ще гривня, завжди чутлива до будь-яких значних подій в державі, може відреагувати на введення воєнного стану швидким падінням. Це населенню не сподобається навіть більше, ніж Єрмак на посаді і квола підготовка до можливого наступу російських військ. Тому розмови про введення надзвичайного чи воєнного стану є, скоріш за все, елементом інформаційної боротьби проти Зеленського.