Велике утеплення: Кому допоможе нагрітися і зігрітися новий проект Мінрегіону

В уряді вирішили пришвидшити темпи впровадження енергоефективності. Міністерство розвитку громад і територій (Мінрегіон) розробило законопроект "Про створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель", який очільник відомства Олексій Чернишов назвав прямим способом вплинути на розмір платіжки за комунальні послуги, повідомляє Depo.ua. 

"Адже завдяки заходам з енергоефективності у будівлях відбувається економія енергоресурсів, а, отже, напряму зменшується плата за опалення", — заявив Чернишов днями під час презентації законопроекту. Він також назвав міністерську ініціативу - ні багато, ні мало - "одним із рушіїв економічного зростання країни".

Спершу утеплять міністерства і відомства

Система буде побудована наступним чином. Флагманом реалізації нової політики має стати Мінрегіонбуд. За поданням Мінрегіону уряд затвердить загальнодержавну стратегію термомодернізації будівель. Термін цієї стратегії - до 2050 року, проте вона матиме і проміжні етапи. 

Мінрегіон розроблятиме методику термомодернізації та загальне управління відповідними процесами. Він же створить і так званий національний фонд будівель - реєстр, до якого буде включено всі житлові будинки країни та будівлі, які часто відвідують громадяни. Причому будь-якої форми власності. 

Всі ці будівлі поступово піддаватимуть енергоаудиту на предмет відповідності нормам енергоефективності. При цьому державні будівлі потраплять у пріоритетні списки. Для цього у новому законі передбачили навіть окрему статтю про "зразкову роль центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель". Їх модернізуватимуть за кошти державного бюджету. Тобто фактично кошти платників податків будуть спрямовуватись на утеплення кабінетів чиновників в тому числі.

Непріоритетним же об'єктам нерухомості, до списку яких потрапляють житлові будинки, об'єкти комунальної та іншої власності, доведеться модернізуватись в першу чергу за кошти власників. Хоча звісно, в законопроекті декларується, що "держава всіляко сприятиме": залучатиме кредити, компенсуватиме проценти та даватиме інші пундики. 

Тож якщо хтось вирішив, що йдеться про велику програму надання державної допомоги на утеплення приватних та багатоквартиних будинків, заміну вікон, дахів та котлів, мусимо розчарувати: про конкретні, спрямовані на реальне зменшення цифр у платіжках, заходи з енергозбереження у ньому не йдеться. Принаймні в осяжній перспективі.

Сертифікований аудитор з енергетичної ефективності: дуже дорого, але дуже вигідно

А йдеться про створення нових правил функціонування галузі з новою системою моніторингу і аудиту як вже збудованих, так і тих, що зводяться, будинків, сертифікацію енергоефективності та сертифікацію тих, хто, відповідно, буде перевіряти та надавати згоду на введення будинків у експлуатацію.

Нині, зауважимо, система перевірки енергоефективності будівель, що зводяться по всій країні, є частиною загальнобудівельних процесів. Її почали активно застосовувати у 2017 році після ухвалення профільного закону України "Про енергетичну ефективність будівель". Наразі зареєстровані та працюють близько 1500 фахівців з аудиту енергетичної ефективності будівель та фахівців з обстеження інженерних систем. Їх залучають під час розробки проектів нових будівництв і вони розраховують необхідні параметри, які мають бути закладені під час проектування: товщина утеплення, потужність систем опалення та інші важливі параметри.

Але в разі ухвалення закону Чернишова цю сферу діяльності буде виділено в окремий напрямок. По суті це буде ціла дозвільна процедура. В якій задіяні кілька тисяч людей разом з закладами освіти, сертифікаційними центрами та, власне, суб'єктами енергоаудиту. 

І ключовим моментом є можливість зупиняти передачу в експлуатацію новозбудованої або реконструйованої будівлі, що ставить забудовників та власників споруд у досить залежне становище від волі енергоаудиторів. Причому питання введення в експлуатацію - лише верхівка айсбергу. Адже від цього спеціаліста залежатиме ще й встановлений для кожного будинку так званий "показник енергетичної ефективності будівлі". І чим вищим буде цей показник - тим привабливішою виявиться будівля для потенційних покупців та орендаторів. Це вплине і на ціну кватратних метрів. Тож забудовники несамовито змагатимуться за присвоєння їхнім будівлям якнайвищого рівня.

Зрозуміло, що такі умови створять велику штовханину серед бажаючих отримати дійсний кваліфікаційний сертифікат аудитора, який відкриває шлях до кишень забудовників. Неабиякої ролі набуває і горизонталь органів, до здійнюють атестацію професійних аудиторів та надають право на провадження діяльності із сертифікації енергетичної ефективності.

Треба зауважити: у нині діючому законі передбачено, що професійна атестація аудиторів проводиться атестаційними комісіями у вишах або саморегулівними організаціями у сфері енергетичної ефективності, які керуються законами та підзаконними актами. Але в новому законі атестація перейде до відання нещодавно створеного Національного агенства кваліфікацій. Тепер саме цей орган надаватиме акредитації кваліфікаційним центрам, що в подальшому "обілечуватимуть" бажаючих видавати сертифікати потенційним енергоаудиторам. Також з закону виключається норма про безоплатність сертифікату анергоаудитора, який видавали кваліфкомісії. Тобто діяльність кваліфікаційних центрів стає на комерційні рейки і.

На його ж вершині, питомо, опиняється профільне міністерство та уряд, до рук яких потрапляють повноваження з розробки критеріїв професійної атестації енергоаудиторів. Які нині досить детально прописані у діючому законі, але в новому проекті - відсутні з обмовкою, що це питання стає предметом відання урядовців.

Обов'язковість сертифікації не розповсюджуватиметься на церкви, склади, об'єкти культурної спадщини, будівлі сільськогосподарського та промислового призначення. Також можна бути спокійними власникам приватних (садибних) житлових будинків і дач. Але за винятком, тих, хто отримав, або претендує на отримання держдопомоги на енергомодернізацію. Втім, цей перелік досить неконкретний, адже незрозуміло, як бути власникам таких популярних нині таунхаусів, в яких можуть мешкати по кілька сімей.

Читайте також: Уряд дав задню: Як змінилися критерії призначення субсидій