Закон про столицю від Ткаченка і Дубінського: Що він означає для Кличка

Сьогодні нардепи розглянули проект закону №2143-3. За нього в першому читанні і за основу проголосували 244 нардепи. Це був альтернативний законопроект від групи "слуг народу" до іншого проекту закону "Про столицю" (законопроект №2143), яким вибори в Києві передбачалися на 8 грудня.  Зокрема, №2143 підписали нардепи Андрій Клочко, Юрій Корявченков, Микола Стефанчук (між іншим, у самому тексті законопроекту зазначений як співавтор перший віце-спікер ради Руслан Стефанчук, а не його брат, як у переліку авторів на сайті ВР), Святослав Юраш, Олександр Куницький, Микола Тищенко та інші. 

Але підтримку все ж отримав проект закону "Про місто Київ – столицю України" №2143-3 авторства таких знакових "слуг", як потенційний претендент на посаду мера столиці Олександр Ткаченко, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, його заступник Олександр Корнієнко, члени цієї фракції Дмитро Гурін, Ганна Бондар, Богдан Яременко, Михайло Радуцький, Олександр Дубінський та ще ціла група нардепів. Окрім нього ще були законопроекти від "Голосу" та "ЄС". Та їх "прокотили", зрозуміло чому. 

В законопроекті Дубінського-Ткаченка немає дати проведення дострокових виборів у Києві, але є низка інших суттєвих змін. 

Що цікавого

Якщо коротко передати головні зміни, які передбачає законопроект, то можна виділити наступні.

- Відновити районні ради в столиці як представницькі органи жителів районів;

- Загальний склад Київської міської ради встановити в кількості 80 депутатів (зараз їх 120);

- Кількість депутатів районної ради встановити на рівні 20 осіб. В Києві з'явиться 10 райрад по 20 депутатів;

- Повноваження Київської міської держадміністрації передати новому органу Київському магістрату, який, зокрема, буде відповідати за цільове призначення земельних ділянок в Києві;

- Мер, в разі остаточного прийняття документа, буде очолювати київський магістрат - виконавчий орган Київської міської ради, головувати на засіданнях Київської міської ради;

- Голова Київської міської держадміністрації здійснює нагляд за дотриманням Конституції і законів України та координує діяльність територіальних органів влади.

Вибори

Початковий план "Слуг народу" із місцевими виборами в Києві в грудні, схоже, скасовується. Законопроект Дубінського-Ткаченка не передбачає жодної дати. Натомість, проектом закону №2143-3 передбачено появу у Києві 10 райрад по 20 депутатів зі своїми адміністраціями, а кількість депутатів Київради має скоротиться зі 120 до 80.

Депутати Київради будуть обиратися за партійними списками. А депутатів райрад обиратимуть по мажоритарці, от тільки висувати їх зможуть тільки партії.

Магістрат 

Це головна зміна, яка передбачена цим законопроектом. Київрада має створити власний виконавчий орган, яким стане Київський магістрат. І до цього органу перейде переважна більшість функцій нинішньої КМДА. Магістрата призначатиме столичний голова Києва. Важливо, що мер столиці матиме повноту виконавчої влади в Києві. В законопроекті ж №2143, який пропонувався від самого початку, навпаки, виконавча влада мала відходити до КМДА, а мер отримував хіба представницькі функції. 

Київський магістрат здійснює такі повноваження щодо управління комунальною власністю:

 

1) управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва в межах, визначених Київською міською радою;

 

2) управління майном інших юридичних або фізичних осіб у разі отримання його в установленому порядку;

 

3) виконує рішення Київської міської ради про створення та припинення підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;

 

4) приймає рішення щодо управління підприємствами, установами та організаціями, які відносяться до сфери його

управління;

 

5) на підставі рішення Київської міської ради внесення пропозиції власникам майна, що має важливе значення для забезпечення потреб міста Києва, щодо його відчуження у власність територіальної громади міста Києва.

6) внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій щодо передачі до сфери управління Київської міської ради, передачі або продажу у комунальну власність територіальної громади міста Києва підприємств, організацій, установ, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної або інших форм власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних товариствах, розташованих на території міста Києва, якщо вони мають важливе значення для забезпечення виконання містом Києвом столичних функцій."

КМДА втрачає функції виконавчої влади – вона буде звичайним наглядовим органом магістрату. Сама ж КМДА перетворюється в префектуру з досить широкими повноваженнями. Наприклад, голова префектури і вона сама зможуть контролювати дотримання Конституції і законів органами місцевого самоврядування. Також префектура наглядатиме за виконанням бюджету, зможе через суд оскаржити акти органів місцевого самоврядування, звертатися в органи місцевого самоврядування щодо скасування їхніх рішень, а префект матиме право видавати так звані "протести", якими зможе зупиняти дію актів органа місцевого самоврядування. 

 Земельний кодекс і зміни

Законопроектом передбачаються зміни до "Земельного кодексу України". Це йдеться у статті 20-1 "Особливості зміни цільового призначення земельної ділянки в місті Києві".

"У разі прийняття Київською міською радою рішення про внесення змін до Генерального плану міста Києва у частині зміни функціонального призначення території, власник земельної ділянки, яка знаходиться в межах такої території, має право на зміну цільового призначення земельної ділянки відповідно до зміненого функціонального призначення території. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки відбувається шляхом надання адміністративної послуги Київським магістратом. Додаткове рішення Київської міської ради в такому випадку не вимагається", – йдеться в законопроекті.

Виходить, що зміна цільового призначення земельної ділянки, у разі ухвалення законопроекту, відбуватиметься шляхом надання адміністративної послуги Київським магістратом. Рішення КМДА (префектури) більше не буде потрібне. Таким чином створюється дуже зручна корупційна складова, бо магістрата призначає мер. Відповідно – це буде його людина. Тобто без контролю такі рішення можуть ухвалюватися за хабарі. 

Коли він вступить в силу і що з виборами

Більшість норм законопроекту починає діяти після виборів Київради та міського голови. Коли вони відбудуться, як вже було сказано, в проекті закону не прописано. У "Слузі народу" і раніше натякали, що провести в Києві вибори 8-го грудня не вийде, бо досі не обраний новий склад ЦВК, а на передвиборчі перегони законодавством відводиться щонайменше 2 місяці. Відповідно, "слугам" забракло часу. Не кажучи вже про реформу децентралізації, яка досі не завершена. 

Та є ще кілька причин через які дострокові місцеві вибори в столиці перенесені на незрозумілий термін. 

1). За даними закритих соціологій, які проводили кілька політсил ("Слуга народу", "Голос"), а також відкритих даних, рейтинг Віталія Кличка хоч і впав, але наразі він все ще перемагає усіх кандидатів. За наявними у Depo.ua даними закритої соціології однієї з політсил, на початок вересня в Кличка було 18% підтримки. В Олександра Ткаченка, який розглядався головним фаворитом на посаду як мера так і голови КМДА від "Слуг народу" – 11%. Натомість Сергій Притула від "Голосу" має ледь не 17%, хоча досі незрозуміло, чи піде він на вибори.

В "Слузі народу" мають кілька варіантів, тому на посаду мера там вже розглядали Євгена Кошового, котрий справді може вийти в другий тур і виграти мерські вибори. Але мер без повноважень не потрібен Зеленському. У президента не дуже хочуть віддавати Київ Коломойському. В олігарха ж, навпаки, думають про те як сконцентрувати виконавчу владу на своїх людях, наслідком чого стає законопроект Дубінського-Ткаченка. У випадку перемоги на виборах мера саме Ткаченка, він сконцентрує на собі виконавчу владу, призначивши довіреного магістрата. У Зеленського така ж психологія, але схоже немає потрібного кандидата. Навряд чи Кошовий зможе надійно керувати Києвом. Тому в законопроекті збережений важливий момент – вибори відбудуться, але невідомо коли. За цей час Ткаченко зможе прокачати рейтинг, а Зеленський – знайти власного кандидата для торгів всередині фракції з групами впливу за його висунення чи отримання ним важливої посади магістрата. 

2). Про позицію Зеленського можна говорити довго. Очевидно, що його не влаштовує Ткаченко, а також йому не подобається мер Кличко. Останній, між іншим, не повинен розслаблятися. Його звільнення з КМДА вже було погоджене Кабміном. Але зараз його не звільняють, як мінімум тому, що попереду опалювальний сезон. І будь-які негаразди зваляться саме на очільника КМДА і мера Кличка. "Слугам народу" зовсім не треба, щоб ці проблеми впали їм на голову і били по їхніх рейтингах. Кличку ж потрібно, якщо він хоче лишитися в кріслі, займатися інфраструктурними проектами. Варто добудовувати Шулявський шляхопровід як і обіцяв, до кінця цього року, що буде важко. Depo.ua детально розписував, чому. Кличку варто подбати про опалювальний сезон, комуналку та інфраструктуру в місті, про дороги, метро на Виноградар і так далі. А також активно домовлятися, що він вже робить з "ЄС", "Батьківщиною", "Свободою.

3). Важливо також розуміти, що старт акцій протесту опозиції проти капітуляції і формули Штайнмайєра так само говорить про те, що місцеві вибори в Києві зараз "слугам" не дуже потрібні. Бо будь-які результати цих виборів, переможних для них, можуть стати другим чи третім диханням для їхніх опонентів. Дуже зручно кричати про захоплення влади в столиці, коли народ підігрітий "зрадою" і "капітуляцією". Саме тому, можливо, в команді Зеленського можуть бути тільки раді відтермінуванню виборів на весну чи осінь 2020-го.