Закон про референдум: Що ухвалила Рада і в чому небезпека

За проект проголосували 255 народних обранців, 266 із них – із фракції "Слуга народу".  Також спромоглися підтримали законопроект №3612 народні обранці з депутатської групи "Довіра" (20 голосів) й позафракційні нардепи (9 голосів).

Закон про референдум був відсутнім у законодавчому полі країни з квітня 2018 року, коли Конституційний суд визнав неконституційним відповідний документ, ухвалений за часів президента Віктора Януковича 6 листопада 2012 року (т.зв. закон нардепа-регіонала Дмитра Шпенова).  Проєкт закону про всеукраїнський референдум, під яким стоїть підпис президента Володимира Зеленського, Рада отримала 9 червня 2020 року і швидко, 18 червня, схвалила у першому читанні, віддавши за нього 252 голоси.

Далі процес загальмувався, у тому числі - через численні зауваження до проєкту з вуст не лише парламентських опозиціонерів, а й самих членів монобільшості. Лише у жовтні до комітету Ради з питань державної влади надійшов загальний висновок на законопроєкт №3612 від Венеційської комісії і Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ). В середині листопада комітет рекомендував ухвалити документ у цілому. Сьогодні Рада дала документу зелене світло. 

Про що йдеться у законопроекті про референдум

Закон №3612 передбачає такі види всеукраїнського референдуму за предметом:

• затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України;

• розв'язання питання загальнодержавного значення;

• зміна території України;

• втрата чинності законом України або окремими його положеннями.

Водночас не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання, що:

• суперечать положенням Конституції, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;

• спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

• стосуються законопроєктів з питань податків, бюджету, амністії;

• віднесені Конституцією і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

На всеукраїнський референдум може виноситися одне питання.

Ключовою новацією закону є визначення можливості введення електронних процедур при організації та проведенні референдуму, в тому числі електронних голосувань. Це питання розроблялося на основі вивчення зарубіжного законодавства та досвіду його застосування.

Також для забезпечення організації і проведення всеукраїнського референдуму закон передбачає створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи із забезпечення електронного голосування.

Законом встановлюється, що строк конституційного провадження не може становити більше тридцяти календарних днів для справ, серед яких – надання висновку про відповідність Конституції України (конституційність) питання, яке пропонується для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, міжнародного договору, що передбачає зміну території України, який вноситься до Верховної Ради України для надання згоди на його обов'язковість.

У пояснювальній записці наголошується також, що створення та забезпечення функціонування автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення електронного голосування потребуватиме видатків з бюджету. Крім того, забезпечення проведення всеукраїнського референдуму має здійснюватися не лише за кошти відповідних суб’єктів процесу, а ще й за кошти Держбюджету.

Чому законопроект про референдум вважають небезпечним

Втім, суттєві застороги до результату праці юристів Зеленського висловлюють не лише політичні опоненти, а й експерти. На їхню думку, референдуми можуть бути використані для просування популістських або занадто дражливих для українського суспільства питань, а це загрожує дестабілізацією країни. Генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель зауважив в інтерв'ю Depo.ua, що законопроєкт №3612 хоч і містить низку запобіжників від винесення на референдум контраверсійних питань (необхідність зібрати 3 млн підписів виборців не менш ніж у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць України, можливість винести на референдум лише одне питання, заборону питати громадян з приводу незалежності України, державного суверенітету і територіальної цілісності тощо), але сам процес підготовки й організації референдуму може бути використаний антидержавними силами для внесення розколу в суспільство через актуалізацію тих чи інших питань.

Закон навряд чи можна буде застосовувати на практиці зразу після набуття їм чинності. Приміром, як нагадує експерт із питань державного управління Українського інституту майбутнього Ігор Попов, щоб скасувати за допомогою цього механізму якийсь закон, "потрібно 3 млн підписів, після чого президент видає указ. Але такі референдуми можна буде проводити лише з дня набуття чинності закону про народну законодавчу ініціативу, а розробка цього закону ще навіть не почалася". 

Зате ухвалення закону про референдум може дати старт змаганню партій за першість у практичному застосуванні цього політичного інструменту, і це доволі небезпечне для стабільності нашої країни в умовах війни змагання. Одним із перших, вважає Олексій Кошель, на референдум можуть винести скасування закону про запровадження ринку землі, ухваленого навесні минулого року всупереч опору партій ОПЗЖ, "Батьківщина" й аграрних баронів. Між іншим, відкривати ринок української сільгоспземлі іноземцям теж можна лише через відповідний референдум.

Питання, що їх пропонуватимуть до загальнонаціонального референдуму провайдери російських інтересів в Україні, (а ініціювати референдум, за проєктом закону, дозволено не лише партіям, а й зареєстрованим об’єднанням громадян), можуть збігатися з порядком денним, який нав’язує нам Росія як країна-агресор. У цьому контексті не виключені спроби скасувати закон про декомунізацію, про українську як про єдину державну мову, про люстрацію, про найменування російської православної церкви в Україні та інші реакційні ініціативи.