Закон про олігархів: Що робитиме Зеленський, якщо "слуги" за це не голосуватимуть

 

Про зміст законопроекту повідомляє ZN.ua. Відповідно до сформульованого у стінах Мін’юсту визначення, олігархом є людина, яка одночасно: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації; здійснює контроль значної за обсягом господарської діяльності.

Що реально може змінитися після прийняття закону про олігархів

Під участю у політичному житті мається на увазі те, що особа обіймає високу посаду у держапараті (від президента до керівника будь-якого центрального органу виконавчої влади), пов’язана із високопосадовцем, фінансує чи безпосередньо керує партією або просто має контроль над ЗМІ, який "поширює інформацію політичного характеру".

До осіб, які здійснюють контроль значної за обсягом господарської діяльності, відповідно до проекту, відноситимуться: кінцеві бенефіціари природних монополій, монополісти (50% протягом року поспіль) товарних ринків або просто власники чи бенефіціари активів вартістю понад мільйон прожиткових мінімумів (наразі це 2,27 млрд грн, або 84 млн доларів).

Рішення про визнання особи олігархом ухвалюватиметься Радою національної безпеки і оборони України на підставі подання Кабміну, члена РНБО, Нацбанку, СБУ або Антимонопольного комітету України. Воно набиратиме чинності з дня офіційної публікації відповідного указу президента та є обов’язковим для виконання. Офіційно визнаного олігарха включать до "Реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)".

Як зазначається у законопроекті, особам, які потраплять до цього реєстру, забороняється:

1. Здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій відповідно до закону "Про політичні партії в Україні";
2. Бути бенефіціаром (у тому числі мати у власності) або контролером засобу масової інформації, який поширює інформацію політичного характеру;
3. Бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації.

Тож, якщо цей закон буде прийнято, під статус олігарха потраплять не лише Ахметов, Пінчук, Коломойський чи Порошенко, але й багато хто з "бідніших" завсідників списку "Форбс". Не у всіх із них є власні медіа, але більшість так чи інакше, приміром, через своїх лобістів в парламенті та виконавчій владі, беруть участь у політичному житті. Ну і, звичайно, контролюють значну за обсягом господарську діяльність. А ще, і про це громадянам не розповідають, є працедавцями для сотень тисяч українців. Чиє матеріальне становище в разі прийняття закону може суттєво погіршитися.

Проте у ЗМІ звернули увагу не стільки на цей момент, скільки на безпосередню направленість антиолігархічного закону на медіа. Як пише "Дзеркало тижня", наступним кроком після його ухвалення має стати великий розпродаж українських медіа. Хто їх зможе в такому разі придбати? "Благонадійний покупець, який відповідатиме низці перелічених у законопроекті критеріїв", - йдеться в проекті закону, що є в розпорядженні редакції. При цьому навіть якщо цей "благонадійний покупець" відповідатиме критеріям олігарха, таким його не вважатимуть. Простіше кажучи, лояльні до влади заможні громадяни отримають можливість стати медіа-магнатами.

Як Зеленський може переконати своїх "слуг" проголосувати проти олігархів

Не факт, що саме таким буде остаточний варіант законопроекту, адже в оприлюдненому - дуже багато сумнівних моментів. Перший – навіщо такий закон взагалі. У нас вже є закони, які дають можливість контролювати діяльність монополістів і якщо ці закони потребують змін і доповнень, силами монобільшості в парламенті це реально зробити. Те ж стосується іншого регулятора, Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Тому напрошується висновок, що закон про олігархів має передовсім піар-мету – показати громадянам, що влада притисла ненависних їм мільярдерів. А проблеми, які будуть в разі прийняття оприлюдненого або іншого варіанту закону, вирішуватимуться по мірі їх накопичення.

Другий момент – невідповідність окремих норм цього закону Конституції. Тому варто очікувати звернень з цього приводу до Конституційного суду та до інших судів, які ставатимуть на бік ущемлених громадян.

Третій момент – реакція з боку західних партнерів. Вони завжди наполягали на деолігархізації в Україні, проте робити це потрібно так, щоб забезпечувалося право на приватну власність та інші права. Розкуркулення й експропріація – неприйнятні в цивілізованих державах. Тому слід очікувати критики антиолігархічного закону з боку Заходу. Чи може Зеленський не зважати на неї? Так, але тоді не потрібно питати в США чи Європи, чому ми досі не в НАТО і не в ЄС.

І, нарешті, четвертий момент – чи буде такий закон прийнятий нинішнім складом парламенту. Точніше навіть не так: чи проголосують за будь-який варіант закону про олігархів "слуги народу". Якби у президентській фракції існувала одностайність, Банкова могла би звинуватити "олігархічні фракції" у небажанні боротися з олігархатом, але такої одностайності у монобільшості нема. Не секрет, що в і її складі існують групи, на які впливають олігархи. Тому ключове питання навіть на про зміст самого закону, а про ризик його неприйняття Верховною Радою. Що в такому разі робитиме Зеленський?

У нього є опція пригрозити своїм "слугам" розпуском парламенту. Та от біда – вони цього не бояться. Згідно із соцопитуваннями, хоча президентська партія і залишається лідером народної любові, однак у випадку дочасних виборів монобільшості вже не буде. Гірше того, якщо Зе-фракція не підтримає цей законопроект, Банковій буде складно переконати виборців, що наступна когорта "слуг" виявиться кращою. Тож зараз не зовсім зрозуміло, як викручуватимуться в ОП, коли закон про олігархів провалиться в Раді. Можна ще на референдумі запитати думку народу про заборону олігархів і отримати "одобрямс", однак приймати закон все одно повинна Верховна Рада.