Нас — 37 мільйонів: Як перепис населення від Дубілета вплине на вибори і бюджет

Оцінка чисельності наявного населення країни від уряду Гончарука дає підстави для низки висновків. Але вона не замінить повноцінного перепису, відмова від якого породжує підозри щодо нещирості намірів влади

Нас — 37 мільйонів: Як перепис населення…

Отже, нас, сущих, чи, мовою чиновника, наявних в Україні – 37 мільйонів 289 тисяч. Таку кількість жителів станом на 1 грудня 2019-го встановила оцінка, яку провів уряд. Насамперед з’ясуємо відмінність між постійним і наявним населенням. Полягає вона в тому, що наявні мешканці на момент опитування перебувають на конкретній території, і до них зараховують тих, хто мешкає там тимчасово. А населення постійне включає і тих, хто на час опитування відсутній на території, але від цієї цифри віднімають тимчасових жителів. Отже, в урядових даних ідеться саме про реально наявне населення.

І от яке демографічне "фото" було отримано владою. За повідомленням відповідального за "електронний перепис" міністра Кабінету міністрів Дмитра Дубілета, населення України (без жителів тимчасово окупованих територій) на 1 грудня 2019 року становило 37 мільйонів 289 тисяч.

З них: 20,01 млн жінок, 17,28 млн чоловіків.

Дітей до 14 років в Україні 5,76 млн (15,4%). Це наше майбутнє, якого у нас загрозливо малувато.

А ось і наш основний трудовий ресурс, покликаний створювати національний продукт і просувати Україну до сяючого кола лідерів Центрально-Східної Європи, як це обіцяв у Давосі президент Зеленський. Молоді "раннього працездатного віку" від 15 до 24 років у нас налічили 3,58 млн (9,6%). Дорослих "основного працездатного віку" від 25 до 54 років – 16,46 млн (44,1%), людей "зрілого віку" від 55 до 64 років – 5,24 млн (14,1%). До речі, тут держава завуальовано вказує, який вік вона вважає середнім віком виходу на пенсію: наразі це 65 років.

Літніх українців від 65 років і старших нараховано 6,25 млн (16,8%) – трохи більше, ніж дітей.

З усього цього масиву у Києві мешкають 3,7 млн людей.

Для встановлення цих даних використовували кілька методів оцінки. Так, Дубілет подякував операторам мобільного зв’язку, дані яких брали для оцінки. Також використовувалися соціологічні опитування, дані Пенсійного фонду, Держреєстру фізичних осіб та інших реєстрів. Урядовці стверджують, що відхилення отриманих даних не перевищує 2,86% від оцінок за кожним із методів.

Привертають увагу слова міністра Кабінету міністрів про те, що Кабмін досі не вирішив, чи проводити "традиційний" перепис населення 2020 року. Про це обіцяють подумати за кілька місяців – але є великий ризик, що "заспокоються" на отриманій оцінці. Скажімо, Дубілет вважає такий перепис непотрібним. При цьому він хизується тим, що "жодна бюджетна гривня не постраждала". "Для держави ця робота не коштувала жодних додаткових грошей. Традиційний перепис населення обійшовся б у 3.4 млрд грн (бюджет, закладений на 2020 рік), а підсумки ми б отримали у першому кварталі 2021 року", - написав Дубілет у Фейсбук.

Тим часом нагадаємо: серед передвиборчих "пряників" від партії "Слуга народу", які були справді вартими уваги, значилася й обіцянка провести всеукраїнський перепис населення. Це рішення давно на часі: останній перепис населення проводився в Україні ще за президента Леоніда Кучми, 19 років тому. На той час, 2001-го, на єдиній ще території держави мешкали 48 млн 457 тис. осіб.

У проекті бюджету України на 2020 рік, що його Рада ухвалила в першому читанні 18 жовтня, закладали видатки Держстату за статтею "Статистичні спостереження та переписи" в розмірі 3 млрд 441,6 млн грн. Пізніше в уряді назвали й очікувані терміни проведення всеукраїнського перепису: листопад-грудень 2020 р. Навіть запланували пробний перепис населення в Оболонському районі Києва і одному з районів столичної області.

Та зненацька в остаточному варіанті закону про держбюджет-2020, схваленому 14 листопада, про перепис вже не йдеться. А є лише витрати Держстату за статтею "Статистичні спостереження" – 1 млрд 350,6 млн грн.

Так "легким порухом руки" уряд зекономив 2 млрд грн, які планував витратити на перепис. Натомість провели оцінку даних, кокетливо названу "електронним переписом", до повноти й достовірності якої виникають питання у фахівців. Обраний метод – це не соціологічне опитування, але й не перепис. Координатор Експертної платформи Національного банку України Андрій Блінов у Фейсбук назвав оцінку "складним міксом, який нагадує систему, де фільтр грубої очистки працює, але до тонкої справа не доходить".

Насправді підрахунок за активними сім-картами мобільних операторів, де в сім'ї з трьох осіб їх може бути п'ять чи більше, а в небагатій родині з трьома дітьми – лише один, залишає обшир для припущень. "Держава могла би провести кампанію з видачі всім громадянам індивідуальних податкових номерів (фактично їх немає хіба у дітей) і на підставі цього полічити чисельність населення", - каже експерт.

Звісно, для державного планування поява навіть такої оцінки – це краще, ніж використання в нинішніх реаліях результатів перепису-2001, викривлених давністю років, масштабною внутрішньою та зовнішньою міграціями і втратою територій. Отриманий (після вирахування жителів окупованих територій) "мінус" у 4 млн осіб схожий на зважені оцінки чисельності українців, які зараз постійно працюють за кордоном. І це вже краще, ніж тикати пальцем у небо, як це досі робили чиновники, оцінюючи масштаб трудової міграції.

Головний експерт Нацбанку бачить іще один позитив у проведеній оцінці: після ревальвації і уточнення чисельності жителів номінальний ВВП України на душу населення зріс із орієнтовно $3100 у 2018 році до $4100 у 2019-му. Виходить, усього лиш порахувавши, як слід, влада отримала економічне зростання)

Та все ж фахівці одностайно рекомендують урядові не відмовлятися від проведення повноцінного перепису. Отриманий під орудою Дубілета результат можна взяти за основу для такого перепису. Проте він не може дати відповіді на важливі запитання, які відповідальна держава не може не ставити перед собою. Йдеться про якісний, а не лише кількісний склад населення, про реальні кваліфікації українців, про мовну "картинку" тощо. "Електронним переписом" не встановиш достовірну кількість людей, які потребують соціальної допомогти, субсидій, інших виплат. Так і залишилася "білою плямою" для держави справжня кількість переселенців, які дійсно мешкають у нових для себе громадах, а не "пенсійних туристів" з так званих "республік". Ще з 2005 року невідомою залишається статистика щодо тих, хто потребує житла. Перелік даних, яких держава не володіє і не отримала через дубілетівську оцінку можна продовжити.

Чому ж чинна влада явно не поспішає з рішенням про класичний перепис своїх "підданих"? Чи лише з метою економії бюджетних коштів? Деякі фахівці бачать за цим небажанням певні мотиви.

Зокрема, оцінка "від Дубілета" не дає можливості встановити реальну кількість громадян, які мають право голосувати на кожному конкретному виборчому окрузі. Бо наявні жителі – це не жителі постійні, як ми пояснили вище. За відсутності перепису можна і далі змінювати межі виборчих округів, як це раніше не раз робилося на підставі апелювання до гіпотетичної кількості населення, яку точно може показати лише перепис. Така маніпуляція дає змогу додати відсоток до результату тієї політичної сили, в руках якої важелі управління державою. Або спростити життя на виборах потрібному кандидатові.

Та не лише політичними мотивами визначається небажання влади організувати повноцінний перепис. Усі кошти, закладені в державному бюджеті, влада розраховує, виходячи з оціночних припущень про кількість населення. Сьогодні держбюджет формують за даними Держстату, які враховують лише природнє скорочення населення. Поза увагою залишаються фактичне число працездатних, трудових мігрантів та інші дані. За такими неточними даними визначають мінімальну заробітну платню, пенсії, субсидії, соціальні програми. І якщо ці оцінки вищі за реальність, а саме так і є, то мільярди гривень на людей, яких фізично немає в країні, "зависають у повітрі". І з цього повітря їх можна "освоїти" за різними схемами. Експерти називають саме цю причину однією з таких, які найбільше впливають на регулярне перенесення нового перепису населення. А рішення про перепис відкладали і за часів президента Януковича, і при Петрові Порошенку. Посилалися на високу вартість процедури. Та за фактом відсутність в руках чиновників реальної ситуації в державі обходиться платникам податків значно дорожче.

Тож демографічна оцінка, проведена урядом, заслуговує на увагу. Але не знімає з порядку денного актуальності проведення перепису населення України. Також необхідне створення повноцінного демографічного реєстру. Вже у першому півріччі 2020 року дії чиновників з організації такого перепису чи його саботаж чітко вкажуть на те, чи є у нинішньої влади реальний намір провести "інвентаризацію держави", чи й далі державне планування нагадуватиме гадання на кавовій гущі або риболовлю в каламутній воді.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"