Загострення на Донбасі: Чому українська влада згадала про ОБСЄ

Представник України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ поскаржився, що спецмісія організації скромно мовчить про снайперський вогонь з боку росіян та сепаратистів по українських військових, який призводить до істотної кількості жертв. Українська делегація в спільному центрі з контролю та координації також відправила ноту в СММ ОБСЄ стосовно конкретного випадку – вбивства військовослужбовця ЗСУ російським снайпером яке трапилося учора ввечері.

Також учора українська делегація при ОБСЄ поінформувала країни-учасниці про оцінку загроз нацбезпеці України та безпеці Європи загалом, які походять від Росії – звіт про такі загрози було складено у "Білій книзі" Служби зовнішньої розвідки України.

Разом з небаченою активністю Банкової та українського МЗС у справі доставки іноземних дипломатів та посадовців на Донбас, складається враження, що чинна українська влада робить все можливе, щоби заручитися підтримкою європейських союзників та міжнародних організацій в момент чергового мілітарного загострення на Донбасі. Представники ОБСЄ більш чи менш енергійно виправдовуються за нездатність організації бодай якось реагувати на ескалацію насильства. Наприклад, глава СММ ОБСЄ в Україні Халіт Чевік учора на Радбезі ООН розповів, що за нинішніх епідеміологічних умов СММ покладається, головним чином, на технічні засоби спостереження. Щоб "компенсувати зменшення можливостей наземного патрулювання". А з дронів, бачите, не все видно. І, окрім того, їх обстрілюють невстановлені особи. Все це разом "чинить шкідливий вплив на проведення місії".

А ще він підтвердив, що порушення режиму припинення вогню наразі взагалі ніяк не розслідуються. Оскільки сторони не домовилися про спільний механізм для подібних розслідувань.

Судячи з рівня цих відповідей ключового для нас представника ОБСЄ, в організації не мають жодного реалістичного уявлення про те, що робити із загостренням на Донбасі. Особливо якщо загострення є не результатом самодіяльності пари командирів на передовій, а системним рішенням Кремля, покликаним як посилити тиск на Зеленського, так і відвернути увагу від подій всередині Росії.

На жаль, аналогічною буде і реакція європейських дипломатів. Які, безумовно, поспівчувають Україні. І навіть, можливо, посприяють збільшенню розмірів технічної чи інфраструктурної допомоги для підтримки прифронтових території.

Ситуація, схоже, вимагає якихось достатньо радикальних рішень саме від українського президента. Приймати які Зеленський банально не бажає. Судячи із його заяв про те, що "стійкість українських військових не дозволить зірвати перемир'я", він все ще надіється "пропетляти", продовжуючи вдавати, що йдеться не про системне загострення на передовій, а про окремі "епізоди". Але з кожним новим "інцидентом", після якого доводиться ховати чергового українського воїна, необхідність робити вибір стає все більш жорсткою і нагальною. Зеленському невдовзі доведеться аби прислухатися до Кравчука і віддати наказ "відповідати пострілом на постріл", або оплачена кров'ю "стійкість українських військових" може закінчитися. В такому випадку президент має всі шанси банально втратити контроль над ситуацією. Як політичною – в Києві, так і військовою – на Донбасі.

Читайте також: Для чого Зеленський возить європейців на лінію розмежування