Все для олігархів: Як Шмигаль рятуватиме економіку і чия людина прийде в Нацбанк

Оголошені пріоритети нового уряду олігархів свідчать, що від підгравання імпортерам та фінансовом спекулянтам, Україна переходить до підтримки власного виробника-експортера

Все для олігархів: Як Шмигаль рятуватиме…

Стрімкі розвороти державної політики зазвичай негативно позначаються на економіці. Але в умовах турбулентності, яку переживає весь світ в контексті коронавірусу та фінансової кризи, радикальна зміна економічних орієнтирів України подекуди сприймається як благо. Що стоїть за стрімким поворотом курсу на 180 градусів і як новий уряд виправдовуватиме характеристику "олігархічний" - розбирається Depo.ua.

Міцної гривні більше не буде

Нагадаємо, що початок каденції Зеленського ознаменувався формуванням уряду Гончарука, який мав цілком чітку орієнтацію на інтереси західного фінансового та промислового сектору. На догоду імпортним товарам, а також фінансовим спекулянтам, Кабмін та Нацбанк здійснювали політику міцної гривні.

З одного боку це позитивно впливало на купівельну спроможність населення та зростання обсягів імпорту. Плюс до того давало оперативний простір тримачам українських облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Мінфін зі свого боку активно нарощував пакет таких займів. З іншого боку від міцної гривні потерпали експортери, яким вона - як кістка в горлі. Через високий курс національної валюти експортери, за певними оцінками, недоотримали близько 3 млрд доларів. Що багатьох з них поставило на межу припинення виробництва.

Зеленський, здавалося, був прихильником саме такої монетарної політики. Він вважав, що залучені в якості кредитів кошти з-за кордону мають можливість запустити економіку і, за його ж виразом, дещо "наростити жирок" середньому класу. Саме з цією метою він запроваджував програму дешевих кредитів для бізнесу. І саме в цю парадигму намагався вкласти масштабний проект споживацького будівництва - в першу чергу доріг.

Але цілком несподівано, як для сторонього спостерігача, концепція змінилася. І Зеленський раптом став ярим поборником вітчизняного виробника і експортно орієнтованої економіки. Головною ознакою розвороту стало звільнення уряду "соросят", з якими і асоціюється попередня економічна політика. А також педалювання теми промисловості на рівень не лише окремого міністерства, а й цілого профільного віцепрем'єра.

Орієнтир - на промисловість

Новий прем'єр Денис Шмигаль від керівництва отримав установку на переорієнтацію у бік вітчизняної індустріалізації. Хоча, схоже, не зовсім поки що розуміє, як цю установку реалізовувати. Виступаючи в Раді під час свого обрання на посаду він досить обтічно і неконкретно говорив про встановлення промислового розвитку як пріорітету економіки.

Прем'єр, зокрема, назвав три кроки, які зробить уряд.

По-перше, Шмигаль збирається налагодити зворотній зв'язок з реальним сектором економіки. "Отримати відповіді від промисловців, підприємців, малого і середнього бізнесу, що їм потрібно - а це близько 100 кроків, які необхідно здійснити уряду і парламенту, аби бізнес відчув себе вдома, міг спокійно виконувати свою роботу…", - заявив прем'єр. І згодом додав: "На сьогодні ми побачили тільки зміцнення гривні, яке вдарило по промисловості, але ніяк не відобразилося на добробуті українців".

Другим кроком названо роботу на зовнішніх ринках силами держави в інтересах виробників: "Сьогодні Україна чи не єдина країна в світі, яка не займається лобізмом наших промисловців і аграріїв на міжнародних ринках - вони самі шукають для себе збут".

І третім кроком, нарешті, обіцяно створення відповідних умов з точки зору податків і зайнятості.

Звісно, можна розцінювати ці заяви і як популістичні обіцянки нового прем'єра. Але загальний контекст змін у державі наштовхує на думку, що орієнтири таки змінюються і відтепер ми все більше чутимемо про інтереси вітчизняного виробничого бізнесу. І дарма, що мова йде в першу чергу про бізнес таких олігархів, як Ахметов та Коломойський.

Розворот Зеленського

Варто розібратись, чому Володимир Зеленський вдається до такого різкого розвороту. Можливо, має місце розчарування у тому, що йому навішували на вуха представники західного капіталу вкупі з їхніми місцевими адептами "соросятами". Мовляв, півроку минуло, економіку ухайдохали, а про омріяні цілі "наростити жирок" і побудувати дорогу принаймні від Решетилівки до Дніпра - говорити не доводиться.

Не виключено, що президенту нарешті роз'яснили, що накопичення зовнішнього боргу і утворення піраміди ОВДП має мало спільного з "накопиченням жиру", а представляє більше загрозу скотитись в дефолт. А також порадили скористатись загальним хаосом, спричиненим коронавірусом та світовою фінансовою кризою, задля реалізації шансу на очищення від боргів і нарощування власної промисловості. Промисловості, в умовах ослаблення китайського експорту, цілком може мати шанси у якійсь мірі почати закривати європейську потребу у некитайських аналогах промислових товарів.

Тим часом біля президента, поряд зі вже звичним Коломойським, почав все більш чітко вимальовуватись і Ахметов - зі своїми інтересами найбільшого експортера. Тут же - і давній партнер Пінчук, який перебуває на шпагаті екпортерських інтересів свого прокатного бізнесу і політичних зобов'язаннях табору американських демократів.

І поки надії на настання "Нової промислової ери" залишаються лише вологими фантазіями, місцеві олігархи намагаються відстояти свої експортерські інтереси. 

Фактор світової кризи

Свою роль неодмінно зіграє і коронавірус, який накладеться на світову кризу. Для України найбільшими ризиками є падіння курсу гривні разом з падінням піраміди тих самих ОВДП, коли тримачі облігацій почнуть стрімко виводити свої кошти, і зниження експортноі ціни на зерно та метал, і тиск боргів, коли у поточному році потрібно знайти 17 млрд доларів на виплату зовнішнього боргу.

Вчорашні події на світових ринках - чергове підтвердження, що передбачити бодай щось і спробувати зловити рибу у цій мутній воді мало кому під силу. Здавалося б, коли великі ринкові гравці схиляють голови, а у країни-агресора – на перший погляд великі проблеми, для України відкривається вікно можливостей. Втім, в реальності все не зовсім так. Адже у періоди підвищених ризиків та невизначеності інвестори намагаються вкладатися в максимально стабільні активи, до яких бізнес у нашій країні та українські цінні папери, на жаль, не належать. 

Водночас український Нацбанк намагається загасити паніку сотнями мільйонів доларів інтервенції, яка просякає у ринок мов вода у суху землю. Але стабільності не додає. І дуже скоро, може навіть завтра, це дасть привід для кадрових чисток у Нацбанку, що стане черговим підтвердженням розвороту української економіки.

Зацікавлений у звільненні Смолія, Рожкової і компанії - Ігор Коломойський. Свої люди в Нацбанку (у кулуарах вже навіть звучить прізвище Данилишина) дадуть змогу переграти на своб користь історію з "Приватбанком", впливати на стосунки з МВФ і ослабити гривню. Слабка гривня - це вигода експортерам. Тому Дубінський та інші діячі відомого олігарха активно атакують НБУ. Зараз все залежить від позиції Зеленського. Голоси за це у ВР знайдуть.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"