Нафтові війни і коронавірус: Чи варто чекати світової економічної кризи

Отже, вчорашній день знаменувався справжнім ринковим антирекордом. Так, індекс Доу Джонса (біржовий індекс цінних паперів 30 найбільших американських підприємств) знизився на 7,7%, що стало найгіршим показником з жовтня 2008-го.  Індекс американських компаній з найбільшою капіталізацією S&P 500 впав на 7,6%, а індекс підприємств лістингу біржі NASDAQ – на 7,3%.  

 

Однак головною сенсацією виявилася динаміка цін на нафту, які впали на 30%, що стало рекордним зниженням за три десятиліття. 

Depo.ua пише про наявні передумови фінансового колапсу і аналізує, чим наявні складнощі можуть обернутися для світу у найближчому майбутньому. 

Що цьому передувало

Отже, напредодні Росія вирішила вийти з "ОПЕК плюс" – організації країн-експортерів нафти та партнерів нафтового картелю. Це означає, що після 1 квітня перестане діяти угода 2016 року про обмеження видобутку нафти. Себто, у перспективі нафти на ринку стане значно більше, відповідно, ціна на неї впаде.  Ймовірно, що тепер країни будуть стрімко змінювати тактику, намагаючись компенсувати збитки нарощуванням обсягів і, відповідно, гонитвою за клієнтами. А значить, ціни на горючі копалини можуть продовжувати стрімко знижуватися. 

Крок Росії став великою несподіванкою, в тому числі, для деяких російських бізнесменів та можновладців. На провалений діалог стрімко відреагували у Саудівській Аравії – державна нафтовидобувна компанія країни Saudi Aramco оголосила про збільшення видобутку корисної копалини і кинула виклик у відповідь, запропонувавши клієнтам рекордно низьку ціну у $6-8 за барель.  Відповідно, ринки миттєво віддзеркалили новини.  Удар відчув і російський рубль – валюта країни-агресора сягнула чотирирічного мінімуму. 

Чому Росія пішла на такий крок

По-перше, поступове зниження ціни прогнозувалося і без жодних катаклізмів: через загальний курс на порятунок планети людство все більше інвестує у альтернативні енергоносії, натомість від "горючих" відмовляється.  Процес мав відбуватися поступово (експерти казали про істотні зміни на початку 2030-х) і відносно безболісно. Втім, поширення коронавірусу загалом стишило торговельну та виробничу активність. Тому попит на нафту зменшився, а сама вона почала дешевшати значно швидше, ніж прогнозувалося. Тож на Росії могли вирішити, що в таких умовах краща стратегія – продавати більше, але дешевше. 

По-друге, рішення Росії  – виважений крок, аби вибити з нафтового ринку США.  Так, за інформацією Reuters, ще рік тому голова "Роснафти" Ігор Сєчин намагався переконати Володимира Путіна в тому, що угода країни з ОПЕК у першу чергу вигідна Америці. Адже приблизно з 2005-го США активно розробляє родовища сланцевої нафти, але нормально заробляти на її продажі може, лише коли ціни на ринку відносно високі. 

По-третє, вже російські аналітики припускають, що новий прем'єр Росії Михайло Мішустін підтримує дружні стосунки з Сєчиним, який, лобіюючи стратегію необмеженого видобутку не лише намагається потіснити США, але й здобути певні пільги від держави. 

Що зараз

Наразі крива цін встигла метнутися у протилежний бік. Якщо в понеділок ціна за барель еталонної нафти Brent скзадала $31,5, станом назараз вона піднялася до $37,16.

Фото: Прінтскрін з WSJ

Тенденція цілком закономірна, адже ринок оговтується від тривожних "російських" новин, а нових ексцесів не відбувається. Тим паче, що накладені "ОПЕК Плюс" обмеження продовжають діяти ще двадцять днів. 

При цьому незабаром змагання у обсягах видобутку неодмінно вдарить по ціні з новою силою. А це виявиться потужним стресом не лише для Росії, яка добровільно вв'язалася у гру для виживання, але й для США, проти яких, власне, і був спрямований удар.  В Китаї ж планують скоротити витрати на нафтовидобувну і нафтобереробну галузь. Економіка країни і так здригнулася від спалаху коронавірусу – державна нафтогазова компанія PetroChina вже оголосила форсмажор через неспроможність виконати контракти з імпорту газу, пише Business Insider. 

При цьому новини з фронтів коронавірусу активно впливають на загальний економічний клімат, адже інфекція стрімко поширюється на нові території. 

За таких умов втримати темпи економічного зростання чи досягти запланованих раніше показників для більшості країн стає нереальним. 

Втім, очікувати у фінансовій сфері повторення 2008 року – надто песимістично.  Так, скорочення доходів вже почалося і, скоріше за все, набиратиме обертів. Втім, призупинені контракти – все ще потенціал на майбутнє. Тож зі зменшенням потоку тривожних новин виробництво і торгівля знову пожвавляться. Якщо ж коронавірус і справді набуде обсягів пандемії, поступово людству все ж пристосуватися до нових умов.

При тому, що 12 років тому у США ринок нерухомості рухнув безповоротно (нагадаємо, тоді у країні утворилася така собі піраміда, коли банки видавали нічим не підтримувані кредити на житло) і величезна кількість цінних паперів знецінилася назавжди. Словом, велика кількість процесів у країні спиралася на мильну бульбашку, яка голосно луснула. 

При цьому фінансова криза – поняття відносне, і любителі голосних дефініцій вже зараз можуть констатувати її наближення. Втім, складнощі навряд чи обернуться глобальним світовим колапсом зразку 2008-го. 

Що буде в Україні

Здавалося б, коли великі ринкові гравці схиляють голови, а у країні-агресора – великі проблеми, для України відкривається вікно можливостей. Втім, в реальності все не зовсім так. Адже у періоди підвищених ризиків та невизначеності інвестори намагаються вкладатися в максимально стабільні активи, до яких бізнес у нашій країні та українські цінні папери, на жаль, не належать. 

Для прикладу, на графіку, оприлюдненому WSJ можна побачити, що в останні дні шалено підскочили, зокрема, попит і ціни на золото. Сьогодні ж, як і в ситуації з нафтою, бачимо відкат у 1,27%.  

Інвестори вкладаються у "вічні цінності", а от цінностей ризикованих, пов'язаних з нестабільними ринками, навпаки, уникають.  Згідно з даними НБУ, обсяг облігацій внутрішнього державного займу (іноземці за гривні купують цінні папери України під чималий відсоток) істотно зменшився всього за тиждень.  Так, станом на 3 березня іноземці утримували облігації на суму у 127 млрд грн, наразі показник впав до 125 млрд. Сьогодні ж влада відмовилася від проведення аукціону цінних паперів. 

Втім, залишається можливість, що процеси стагнації у світі будуть радше тимчасово-повторюваного, а не постійного характеру, тож хвилеподібно змінюватиметься і курс гривні.