Врятувати пенсійну систему: місія (не)можлива

Станом на 1 січня 2018 р. в Україні налічувалося 11,7 млн пенсіонерів (27,8% загальної чисельності населення), серед яких 2,6 млн – особи з інвалідністю, понад 1 млн – перебувають у складних життєвих обставинах, 0,8 млн – ліквідатори та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, 0,6 млн – ветерани війни. Чисельність осіб віком 60 років і старше становила 9,7 млн осіб, або 22,9% загальної чисельності населення. На 100 осіб віком 60 років і старше припадало 79 дітей віком до 18 років і 257 осіб віком 18–59 років.

За даними ООН, Україна входить в топ-15 країн світу з найшвидшими темпами скорочення населення в світі. Причому у найближчі десятиріччя скорочення населення відбуватиметься майже виключно за рахунок населення працездатного віку. За інших рівних умов, скорочення чисельності населення працездатного віку обумовить зменшення кількості платників єдиного соціально внеску. Водночас видатки на соціальний захист літніх людей, зокрема пенсійні видатки, зростатимуть разом із збільшенням частки людей похилого віку.

Спробуємо розібратись чи є альтернатива державному пенсійному забезпеченню, виплати якого формуються за рахунок єдиного соціального внеску (ЄСВ) та прямих дотацій з держбюджету на покриття його дефіциту, які за плановими показниками бюджету ПФУ в 2019 році склали понад 245 млрд грн та понад 193 млрд грн відповідно.

Ініціатива карається

Збільшення пенсійного віку, прив’язка розміру пенсії до мінімального прожиткового мінімуму та страхового робочого стажу та ще цілій низці показників, незрозумілість для пересічного громадянина механізму нарахувань та принципів розрахунків пенсійних внесків призвели до напруження у суспільстві. Час вимагає змін і альтернативних рішень.

Альтернатива є. В Україні вже понад 15 років працюють такі інституції як недержавні пенсійні фонди (НПФ), які фактично представляють собою добровільну систему накопичень та збереження грошей громадян з можливістю їх отримання по досягненню пенсійного віку.

Відповідно до офіційних даних, станом на 01.01.2020 в Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 63 недержавних пенсійних фонди та 22 адміністратори НПФ. Загальна кількість учасників НПФ становила 860,8 тис. осіб, з яких отримали/отримують пенсійні виплати 82,7 тис. осіб. Сума сплачених внесків становила 2,07 млрд грн; 90,5 % всіх внесків надійшли від роботодавців. Загальна вартість активів НПФ становила 2,89 млрд грн.  Розмір пенсійних виплат за цей період становив 878,6 млн грн.

ДОВІДКА

Недержавний пенсійний фонд - це фінансова установа, що працює винятково для пенсійного забезпечення громадян і має статус неприбуткової організації. Фонд залучає пенсійні внески вкладників, інвестує кошти з метою їхнього примноження, а також збереження їхньої теперішньої вартості в майбутньому, а пізніше здійснює пенсійні виплати учасникам за рахунок накопичених пенсійних активів.

Недержавну пенсію виплачують НПФ не залежно від пенсії, що сплачує держава. Розмір недержавної пенсії, на яку можуть сподіватися учасники НПФ, залежить від розміру пенсійних внесків, періоду накопичення та суми отриманого інвестиційного прибутку.

З моменту зарахування коштів на індивідуальний пенсійний рахунок вони стають приватною власністю учасника НПФ, на них поширюється право успадкування, їх не можна відчужити на користь третіх осіб.

 

Питання накопичення власних грошей не залишилось поза увагою держави. У Верховній раді України вже зареєстрований проект Закону України №2683 "Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення". У пояснювальній записці до цього документу говориться що, одним із найважливіших пріоритетів економічної політики держави є розвиток системи пенсійного забезпечення в Україні.

"Для відновлення належного рівня пенсійного забезпечення в Україні необхідним є впровадження обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення як додаткового елемента пенсійної системи (так званого другого рівня), з метою формування пенсійних накопичень та збільшення сукупного коефіцієнта заміщення (частини втраченого трудового доходу – авт.) як головного індикатора достатності пенсійних виплат. Функціонування такої системи надасть можливість громадянам України отримувати після досягнення пенсійного віку додаткові пенсійні виплати за рахунок власних внесків", - йдеться у пояснювальній записці.

Небезпека обов’язкового пенсійного накопичення від держави

Проте учасники ринку мають цілу низку суттєвих зауважень до законопроекту №2683, наголошуючи: документ потребує доопрацювання, якщо не повної його заміни.

Зокрема, Тетяна Шевкун, директор Національної Асоціації недержавних пенсійних фондів України та Адміністраторів недержавних пенсійних фондів акцентує увагу на непрозорості системи. За її словами, створюється занадто складна і непрозора система другого рівня загальнообовязкового накопичувального пенсійного забезпечення.

"Ми говоримо про непрозорість архітектури системи з точки зору чіткого розуміння функцій кожного із суб’єктів; взаємодії суб’єктів системи; руху коштів в системі починаючи зі сплати внесків роботодавцем, як платіжним агентом і до моменту їх інвестування. А також, у разі зміни пенсійного портфелю або авторизованого НПФ учасником тощо", - зауважила Тетяна Шевкун.

Вона також відзначила високий рівень ризику виникнення та впливу корупції в системі, високі та непрозорі витрати Державного бюджету, авторизованих суб’єктів та учасників системи, а також відсутність диференціації штрафних санкцій в залежності від видів порушень. Крім того, за її словами, в законопроекті недостатня увага приділена інвестуванню активів накопичувальної системи.

"В законопроекті також відсутні прогнозні економічні розрахунки ефективності впровадження системи хоча б у 20-річній перспективі: середній розмір пенсійних накопичень учасників, зростання загальної суми пенсійних виплат учасникам системи (при виплаті з І і ІІ рівнів), зниження навантаження на Пенсійний фонд та скорочення дотацій Державного бюджету, змінення рівня коефіцієнту заміщення протягом 20 років, тощо", - зазначила Тетяна Шевкун.

Багато зауважень до законопроекту №2683 мають і члени Всеукраїнської асоціації недержавних пенсійних фондів.

"Ми маємо багато зауважень стосовно положень цього законопроекту. Зокрема, неприйнятно низький рівень захисту інтересів учасників накопичувальної системи; високі ризики корупції в централізованих елементах запропонованої системи пенсійних накопичень; надвисокі ризики непрацездатності та неконтрольованості моделі Пенсійного казначейства; штучне обмеження конкуренції серед надавачів послу з накопичувального пенсійного забезпечення, створення державної монополії, ризики націоналізації, а також відсутність системного наскрізного контролю з боку держави за наданням послуг та захистом прав учасників накопичувального пенсійного забезпечення на всіх етапах перебування людини в системі", - вважають в Асоціації.

Фахівці впевнені, що вказане – це ті системні проблеми, які нівелюють основну мету запровадження загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення – підвищення соціального захисту людей після закінчення трудової діяльності за рахунок персональних накопичень у прозорій, контрольованій пенсійній системі з високою довірою та низьким ризиком корупції.

Ризики більші за користь

Проект ЗУ "Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення" передбачає створення централізованої моделі, де основним суб’єктом накопичувальної обов’язкової пенсійної системи є Пенсійне казначейство – фактично монополіст від держави у сфері накопичувального пенсійного забезпечення. Це несе багато ризиків для учасників – від корупції до повної "націоналізації" приватних накопичених коштів. Таку думку висловив член Ради Неприбуткової організації "Відкритий пенсійний фонд "Соціальні гарантії", генеральний директор ТОВ "КУА "Оптіма-Капітал" Олександр Щербаков.

"Передбачене законопроектом функціонування державного Пенсійного казначейства зі своєю громіздкою функціональною структурою, всіма недоліками державного управління та можливістю щонайменше "заморозити" накопичені кошти, є як мінімум "затягуванням часу" із впровадженням обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи України", - коментує практик.

За його словами, цей важливий для вітчизняної пенсійної системи рівень міг би реально запрацювати використовуючи принципи та інфраструктуру системи недержавного пенсійного забезпечення, де основним суб’єктом є недержавні пенсійні фонди, які мають великий досвід в розвитку та здійсненні добровільних пенсійних накопичень.

"Система недержавного пенсійного забезпечення є надійною, гнучкою та стійкою, а діяльність недержавних пенсійних фондів була однією з найменш вразливих складових фінансової системи країни і під час кризи 2008-2009 років, і під час активних військових дій 2014 року, і під час "банкопаду" 2015-2016 років", - констатує Олександр Щербаков та погоджується з рештою фахівців – ризики закладені у законопроекті №2683 значно більші тієї користі, яку слід очікувати від запровадження такої системи.

ДОВІДКА

Неприбуткова організація "Відкритий пенсійний фонд "Соціальні гарантії" працює на ринку недержавного пенсійного забезпечення з 2005 року. Станом на 01.01.2020 року активи фонду складають понад 8 млн гривень. Кількість учасників більше 1100 осіб. Приріст активів за 2019 рік складає майже 14%.

ТОВ "КУА "Оптіма-Капітал" з 2004 року здійснює діяльність з управління активами інституційних інвесторів та діяльність з адміністрування діяльності недержавних фондів. Статутний капітал складає 25 млн грн. Управляє активами інституційних інвесторів на суму понад 300 млн грн.

Марія Азоян