Вплив Банкової. Чи втрачає НАБУ незалежність

У Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) часом забирають гучні справи, а про плани його детективів, можливо, дізнаються в Офісі Президента 

Журналіст стрічки новин
Вплив Банкової. Чи втрачає НАБУ незалежн…
Події довкола резонансних корупційних справ ставлять під сумнів незалежність головного антикорупційного органу

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) тривалий час вважалося абсолютно незалежним та непідконтрольним будь-якій іншій гілці влади органом досудового розслідування. Рейтинги довіри населення до НАБУ колись суттєво випереджали показники довіри іншим правоохоронним органам, зокрема Офісу генпрокурора чи Нацполіції.

Утім, кілька останніх подій довкола резонансних корупційних справ ставлять під сумнів незалежність головного антикорупційного органу від впливу Банкової, на що звертають увагу експерти та медіа. 

 "Справа Коломойського" 

Попри те, що НАБУ розслідувало різні епізоди карних діянь дніпровського олігарха Ігоря Коломойського багато років, підозру йому вручила Служба безпеки України (СБУ). І це сталося менше як за місяць слідства, 2 вересня 2023 р.(провадження було зареєстроване 11 серпня).  

Як вказує "Цензор", СБУ спрацювало на випередження НАБУ. Логічно припустити, що це стало можливим лише тому, що інформація від Бюро про підготовку їх власної підозри могла просочилася на Банкову.  "Таким чином, Офіс Президента хотів продемонструвати, що Коломойського "посадили" не незалежні антикорупційні органи", – припускає видання.

Версій, чому "справу Коломойського" висмикнули з-під носа у НАБУ, безліч. І одна з них, наприклад, зводиться до того, що це такий собі порятунок олігарха від пильного ока західних партнерів.

Так чи інакше, та це навряд чи стало б можливим, якби про плани НАБУ, їх наміри та сценарії дій, не був обізнаний ще хтось, крім співробітників самого Бюро. 

"Справа Сальнікова"

Керівника Державної судової адміністрації Олексія Сальнікова САП із НАБУ звинуватили 24 липня у нібито підбурюванні до надання неправомірної вигоди суддям Верховного суду. У цей самий день відбувся обшук, а Сальнікову згодом обрали запобіжний захід у вигляді застави в  805 тис. грн. 

Передував цим подіям великий суддівський захід – засідання Вищої ради правосуддя, на якому заслуховували звіт Сальнікова про річну діяльність ДСА. Звіт заслухали, та прийняли 20 липня, однак ця обставина не влаштовувала заступника керівника ОП Андрія Смирнова. Того ж дня він заявив:  "Я глибоко розчарований таким рішенням, але повірте, є безліч інших інструментів, як домогтися повного перезавантаження ДСА", – сказав Смирнов "Судово-юридичній газеті". І вже за чотири дні після такого його анонсу, Сальнікова затримали.

Звідки Смирнов, ймовірно, міг бути поінформований про вірогідність появи "іншого шляху звільнення Сальнікова", зокрема, через дії НАБУ, - питання поки  що відкрите.

Сам голова ДСА в суді тоді заявив про невинуватість і наміри "займати активну позицію, щоб спростувати всі закиди слідства". 

"Справа Татарова"

Так звана справа заступника голови ОП Олега Татарова, від початку розслідувана НАБУ, була свого часу миттєво забрана у антикорупційного органу до ОГП (ще генпрокурором Іриною Венедіктовою), а вже у квітні 2022 р. прокурори її закрили.

Однак після того, як НАБУ очолив Семен Кривонос, усіх співробітників Бюро, що мали стосунок до цього провадження, схоже, почали "витискати". Зокрема, за даними NV, серед кількох десятків експрацівників, які залишили Бюро після зміни керівництва,  — 11 детективів. І Нацбюро, зокрема, залишила Олена Кроловецька та її підлеглий Руслан Габрієлян, які і вели найбільш гучні справи, де фігурували найвпливовіші представники владної вертикалі — суддя Павло Вовк і, власне, заступник голови ОП Олег Татаров.

Видання наголошує, що керівник НАБУ Семен Кривонос "не є самостійним керівником, а цілковито спирається в ухваленні рішень на двох заступників". "Йдеться про Гізо Углаву та Поліну Лисенко, у яких є своя історія контактів з владою та своє розуміння незалежності Бюро", – пише NV.  Згадана вище заступниця Кривоноса Поліна Лисенко раніше очолювала Центр протидії дезінформації, структуру Офісу Президента, тісні контакти з яким навряд чи зараз втрачені. 

Андрій Єрмак представив керівника Центру протидії дезінформації Поліну Лисенко (крайня справа) у квітні 2021 р. (фото:  www.old.loda.gov.ua)

Нагадаємо, що днями, за інформацією "Економічної правди", НАБУ відкрило справу щодо виплат компаніям брата заступника глави ОП Олега Шурми. А раніше САП і НАБУ розпочали розслідування фактів можливого незаконного збагачення заступника голови ОП Андрія Смирнова.  Однак у цьому проваджені так і немає судових ухвал, що могли б свідчити про активну роботу детективів.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme