Гройсман: Якщо ми проведемо реформи - Україна перетвориться на країну найбільшого успіху на континенті

Джерело: "Ділова столиця"

ДС Ви майже півтора року на посаді. Як ви оцінюєте результати роботи уряду за цей період?

В.Г. Головне, нам вдалося стабілізувати ситуацію. Рік тому наш уряд приходив на фоні політичної кризи, яка вже переростала в соціально-економічну. Нам вдалось стабілізувати ситуацію, більше того, перейти до економічного зростання. Заради справедливості треба сказати, що ми спирались і на те, що було зроблено в 2014 та 2015 роках і першим і другим урядами Арсенія Яценюка. Тоді ухвалювались деякі складні, хоч і дуже непопулярні рішення, але вони сприяли тому, щоб вирівняти ситуацію, зупинити економічне падіння. Нашим завданням було вже на базі цього фундаменту перейти до економічного зростання і продовжити зміни всередині країни. На мою думку, ми ситуацію втримали. Ви пам'ятаєте, як багато скептицизму було, коли ми тільки прийшли? Був скепсис і щодо мене як прем'єр-міністра, і щодо того, що ми ситуацію в країні не втримаємо, бюджет не виконаємо і зиму не пройдемо. Але ми все зробили.

ДС В Україні часто такий настрій — ніби ось-ось настане катастрофа...

В.Г. Так, у нас завжди знаходяться ті, хто чинить опір, ну і скептики, які завжди говоритимуть щось наперекір. Для того щоб провести зміни, треба мати надію і волю.

ДС Існує думка, що у 2014 році було своєрідне "вікно можливостей", щоб проводити непопулярні реформи, в тому числі й ті, які зараз пропонує ваш уряд: пенсійну, медичну та земельну. Чому їх було не провести тоді, враховуючи, що люди готові були терпіти?

В.Г. Якщо поглянути у минуле, то завжди знайдеться дуже багато речей, які, здавалося б, можна було зробити по-іншому чи краще. Але треба чітко розуміти ситуацію, яка була тоді. Наприклад, лютий–березень 2014 року. На рахунках Державного казначейства України було 108 тис. грн. Ви уявляєте? Російські танки на східному кордоні, окупація Криму, а уряд залишився без ресурсів. У тій ситуації ворог робив усе, щоб Україна зникла як держава. Ми не зникли, і це дуже важливо. І тут великий внесок не лише уряду, а й кожного громадянина України. Сьогодні озиратися на минуле й говорити, що ми щось могли б зробити краще, неправильно. Досвіду подолання таких криз не було, виклики були великі. Незважаючи на все це, було зроблено теж немало.

ДС Проте такі складні рішення, як пенсійна реформа, зокрема збільшення стажу виходу на пенсію чи навіть пенсійного віку, тоді можна було легше провести через парламент…

В.Г. Можливо, але у країні не була готова жодна реформа.

ДС Тобто напрацьованого пакета реформ не було?

В.Г. Тоді не було. Це очевидний факт. Усе тільки напрацьовувалося, а вже у 2015 році почали ухвалюватися рішення. Реформи — це процес, що потребує часу. За три роки ми здобули власний досвід, втримали ситуацію в країні, а тепер необхідно відновлювати економіку і зростати. Я вірю у велике майбутнє України, в те, що у нас є серйозні можливості у багатьох сферах. Ми можемо мати сильну економіку, сильну оборонку і розбудувати потужні демократичні інституції. Це цілком у наших силах. Ми можемо відновити довіру до українських судів, провести модернізацію, я б сказав, капітальний ремонт країни. Звичайно, для цього потрібні реформи. Ми запропонували цілий пакет реформ. Це і пенсійна, і реформа охорони здоров'я, і реформа освіти. Багато речей ми робимо в економічній сфері, у фіскальній політиці, у сфері дерегуляції. Окремо хочу відзначити, що ще у 2014 році, коли я вперше прийшов в уряд, ми почали проводити децентралізацію влади. До речі, щодо "вікна можливостей". Коли я був мером Вінниці, ми багато співпрацювали зі Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва. Швейцарія дуже багато допомагала Вінниці і зараз допомагає…

ДС Це з питань питної води, криниць і трамваїв?

В.Г. Не тільки. Ми і трамвайні проекти зробили з швейцарцями, і проект щодо енергоефективності, провели роботи по генеральному плану, у нас працювали швейцарські урбаністи. Усе це ще в 2006–2013 роках, коли я був мером.

ДС У Вінниці уже в 2012 році була електронна система управління містом…

В.Г. Саме її ми зробили самі. Швейцарці бачили, що ми зацікавлені в роботі на результат, що ми відкриті і прозорі, тому нам допомагали. У 2011 році ми спілкувались у Вінниці, і я запропонував тодішньому керівнику агенції в Україні організувати розробку пакета законів, які забезпечать в Україні децентралізацію і розвиток місцевого самоврядування. Але я був упевнений, що з часом відкриється "вікно можливостей" і тоді у нас буде готовий пакет і буде можливість його швидко проголосувати.

ДС А що швейцарці?

В.Г. Швейцарці спочатку погодилися на мою ініціативу, почали працювати, навіть викликали експертів зі Швейцарії, йшла робота з Асоціацією міст, з парламентом, з Адміністрацією президента. А потім ми зустрілися, і вони кажуть: ми з усіма поговорили і не бачимо шансів на проведення цієї реформи у найближчій перспективі. Вони сказали, що не зможуть підтримувати проект, який невідомо коли закінчиться. Тоді дійсно важко було повірити, що все зміниться. Ви ж пам'ятаєте, що у той час з кожним роком усе більше централізували владу і фактично знищували місцеве самоврядування. Потім я багато разів згадував цю розмову, коли в 2014 році ми взялися за реформу місцевого самоуправління і децентралізацію. Було багато експертних напрацювань, але цілісної картини не було. Я, уже як віце-прем'єр-міністр, збирав усіх разом, і ми почали напрацьовувати конкретні рішення. З'явилися фінансова децентралізація, державна регіональна політика, запрацював фонд регіонального розвитку, розпочалось добровільне об'єднання громад та багато інших ініціатив.

ДС Зараз місцеве самоврядування отримало колосальні фінансові ресурси. Наскільки ефективно ці гроші використовуються?

В.Г. Як використовують? По-різному. Часто головна ідея — покласти гроші на депозит. Але я хочу підкреслити, що там, де є нормальний господар, можуть ефективно використовувати ресурси, там завжди буде порядок, а де ледар — там проблеми. Коли я став мером ще у 2006 році, то зібрав увесь господарський актив і сказав, що через два місяці ми будемо будувати дороги у Вінниці. На мене подивилися, іронічно посміхнулися і запитали, де візьмемо гроші. Я запевнив, що гроші знайду, готуйте проектну документацію. Тоді ми випустили облігації місцевої муніципальної позики, під 10 чи 11% залучили 30 чи 40 млн грн, уже точно не пам'ятаю. Потім зробили наступне: ми не одразу використовували всю суму, щоб будувати дороги, а проплатили аванси. Роботи почалися, я оголосив тендер, місто обрало банк, і решту коштів ми поклали на депозити під 18%. Фактично місто на цьому заробляло 6–7% на рік, а це були досить серйозні ресурси. Тоді, в 2006 році, депозити були вимушеним заходом, вони давали можливість отримати додатковий ресурс. Сьогодні коштів у місцевого самоуправління більше, і їх треба ефективніше використовувати. Але у 2006 році депозит був абсолютно нормальним інструментом, який в умовах відсутності грошей дав мені можливість розпочати масштабний ремонт доріг.

ДС То ви таким чином просто економили гроші…

В.Г. Не лише економив, але й заробляв у бюджет міста! Частину ми одразу пустили на відновлення доріг, а частина працювала в банку.

ДС Складається враження, що, попри процес децентралізації, який уже пішов, саме з боку уряду і президента ідуть заклики, мовляв, у вас є ресурс, є гроші, беріть і робіть, а мери чи голови громад, навпаки, дивляться, як би чого не сталося…

В.Г. У чомусь це правда. При цьому я можу сказати, що накопичені сьогодні ресурси достатньо серйозні, десь на 100 млрд грн збільшились місцеві бюджети за останній рік. Сьогодні все на місцях, міська рада, виконавчий комітет, гроші автоматично зараховуються на рахунки місцевих бюджетів, можна розвивати місцеві проекти, програми модернізації, робити інфраструктурні проекти, оновлювати транспорт, школи, дитячі садочки чи будувати нові. Інша справа, що ніхто не прийде і не зробить, треба брати відповідальність і робити самим.

ДС Звідки у вас оця фішка, щоб дороги будувати? Ви кажете, що прийшли у Вінницю молодим і відразу взялися за дороги...

В.Г. Сьогодні уже важко відповісти, я навіть не пам'ятаю. Перш ніж стати мером, я провів більше сотні зустрічей з людьми, на яких вони говорили про те, що їх не влаштовує, в тому числі про стан доріг. Я вважаю, що людина повинна ходити по нормальному тротуару, чистому, відремонтованому. Їздити по нормальній дорозі, у нормальному тролейбусі, автобусі або трамваї, заходити в охайний під'їзд, прибудинкові території мають бути облаштовані, поліклініки забезпечені. Загалом, усе, що оточує людину, повинно бути приведене до ладу. Дороги були тільки частиною того, що ми почали робити. Тому, коли на одному з перших інтерв'ю мене запитали, в чому ваш підхід у вашій роботі, я сказав — у системності. А в чому полягає системність? У тому, що ми маємо чітко рухатися вперед, бачити ціль і розуміти конкретні кроки, які повинні привести нас до результату.

ДС Перед тим як перейти в Кабінет Міністрів, ви були спікером парламенту. Наскільки вам вдається знайти спільну мову з депутатським корпусом, щоб реалізувати системний підхід до реформ? Адже за пенсійну і медичну реформи проголосували в першому читанні. Вони ухвалені, але ще невідома їхня доля в другому читанні. Чи не вихолостять їх на рівні комітету?..

В.Г. Законопроекти підготовлені до другого читання. Проте ще треба попрацювати, щоб розглянути 800 поправок по медицині і півтори тисячі поправок по освітній реформі. Це буде непросто, але ми зробимо все, щоб їх розглянути професійно і не дати, як ви сказали, вихолостити. При цьому пенсійна реформа в першому читанні ухвалена і отримала 282 голоси. Тут слід зазначити, що, напрацьовуючи цю реформу, ми зробили дуже важливий крок, відійшовши від тих схем, які пропонувалися.

Раніше йшлося про що? Підвищити пенсійний вік. Я категорично не сприймав цю позицію, вважав її несправедливою по відношенню до українських громадян. Ми знайшли нову систему, яка збалансує Пенсійний фонд і найголовніше — відновить справедливість, відновить нормальні пенсії для пенсіонерів, зокрема, враховуючи їхній трудовий стаж. Ми проведемо осучаснення, тобто перерахунок раніше призначених пенсій, скасуємо оподаткування для працюючих пенсіонерів. Запропонована модель підвищення страхового стажу створює передумови для детінізації зарплат, що дуже важливо, тому що абсолютна більшість тих, хто претендує на пенсію, повинні платити в Пенсійний фонд. Це і дасть можливість побудувати якісну пенсійну систему. Вважаю, що кожен народний депутат має бути прихильником такої формули. Тим паче що питання не в тому, підтримують пенсійну реформу Гройсмана чи ні, а в тому, будуть пенсіонери отримувати вищі пенсії уже з 1 жовтня чи не будуть. Тому варіант, який запропонував уряд, є в принципі дуже системним і якісним і саме головне — збалансованим. Він дасть можливість 9 млн пенсіонерів підвищити пенсії.

ДС Крім того, він не настільки дратує тих, хто вже збирається на пенсію, як підвищення пенсійного віку…

В.Г. Там підвищення пенсійного віку немає! Там є загальний стаж, вимоги до якого виростуть, а пенсійний вік такий, як і сьогодні, і в жодному разі не буде підвищуватися. Ми уникли цього. Причому варто зазначити, що багато країн мають пенсійний вік і з 63, і з 65, і навіть з 67 років. Ми від цього відійшли. У кожного є можливість до 60 років заробити необхідний стаж і піти на пенсію. Тому я вважаю, що парламент, президент і уряд мають об'єднатися навколо цієї реформи і віддати шану нинішнім і майбутнім пенсіонерам.

ДС Тобто ви оптимістично дивитесь на шанси ухвалення пенсійної реформи у Верховній Раді?

В.Г. Абсолютно. Я взагалі оптиміст, тому що, якщо бути песимістом, неможливо добиватися результату…

ДС От ви оптимістично налаштовані, а як бути з тим, що за зміни до державного бюджету фракція БПП голосувала не в повному складі і довелося залучати голоси з-поза коаліції?

В.Г. Проте зміни до бюджету все ж були проголосовані. Там закладені кошти на пільги і субсидії, на лікування хворих за кордоном, ліки, інфраструктурні проекти, на оборону і безпеку. Всі пріоритети залишилися…

ДС Ви відчуваєте, що зараз є дієва коаліція, яка підтримує уряд, чи вже можна говорити про уряд меншості?

В.Г. Ні! У нас коаліція абсолютно здорова! І дуже важливо те, що ми знаходимо підтримку серед позафракційних депутатів та інших груп і фракцій! Питання, які вносить уряд на розгляд парламенту, це ж не мої питання, це питання держави. Це питання державотворення і справедливості, економічного розвитку і обороноздатності, це те, що потрібно Україні. І я готовий заради цього об'єднуватися, готовий об'єднувати людей, готовий боротися за те, у що вірю.

ДС А у що ви вірите?

В.Г. Я вірю в успішне майбутнє України і буду за нього боротись! Це для мене принципове питання, тому голоси складаються по-різному — десь 226, а десь, як пенсійна реформа, 282. Зараз принципове завдання — підготуватися до другого читання з ключових реформ, сформувати бюджет на 2018 рік і ухвалити його.

ДС Коли ви прийшли на посаду прем'єр-міністра, то однією з перших була заява про необхідність припинити перманентні зміни податкового законодавства, щоб дати бізнесу стабільність і можливість прогнозувати урядову політику. Як буде зі стабільністю? Чи знову бюджет буде на новій податковій базі?

В.Г. Ми вже сьогодні бачимо сталу податкову базу. В минулому році ми ухвалили низку новацій щодо адміністрування податків. Запропонували рішення про електронний реєстр податку на додану вартість. Це колосальний внесок в антикорупційність цього податку! ПДВ був хронічно корупційним. Нині він відшкодовується автоматично, і ніяка корупція неможлива! Моє завдання на сьогодні — добиватись ухвалення системних рішень, підтримувати їх, тому що не важливо, хто автор, важливо, щоб ми ухвалювали рішення, які потрібні країні! Зараз нам треба здолати корупцію на державних підприємствах, бо 3,5 тис. держпідприємств згенерували на сьогодні 87 млрд грн збитків! Тому те, що не потрібне державі, не носить стратегічного характеру, треба продати, в тому числі на електронному аукціоні. На підприємство прийде новий власник, який створить нові робочі місця, залучить нові технології.

ДС Проблема в тому, що останні три роки ми живемо взагалі без приватизації…

В.Г. Ви ж розумієте, що протидія системи нікуди не поділася. Ми з цим боремось. Ми запропонували абсолютно новий законопроект, прозорий, конкурентний. За цим законом на процес продажу майна розповсюджуватиметься англійське право. Це означає, що будь-який спір можливо буде розв'язати в суді Лондона. Це важливе питання, це захист прав інвестора, і ми наполягатимемо на тому, щоб такий закон був ухвалений.

ДС На якому етапі зараз цей законопроект?

В.Г. Він розроблений, поданий президенту і повинен бути розглянутий на Раді реформ. Дуже важливо, щоб такі закони були прийняті якнайшвидше. Я вам гарантую: варто прийняти буквально п'ять–сім рішень і Україна почне прискорене економічне зростання!

ДС А прискорене зростання — це, за вашою оцінкою, скільки?

В.Г. Вище 5%.

ДС Які саме п'ять–сім рішень дадуть прискорене зростання?

В.Г. Зокрема це пенсійна, медична і освітня реформи. Освітня реформа надзвичайно важлива. Подивіться, як динамічно змінюється світ! Нам треба змінювати програми. Медична реформа дуже важлива, адже українці живуть на сім років менше, ніж у Європі. Це що, справедливість? Притому що світ уже володіє медичними технологіями, які дозволяють рятувати життя…

ДС Тут, напевне, ще є питання до стилю життя, до профілактики…

В.Г. Я згоден, але моє пріоритетне завдання — створити таку систему, яка б допомогла врятувати життя. У 2017 році ми робимо 13 центрів кардіосудинної хірургії. Ми закупили 20 тис. стентів. Що це означає? Якщо кожному українцю, якому потрібно стентування, воно буде зроблене, то людина житиме, причому без інвалідності…

ДС І працювати зможе, як правило, стентування потребують люди працездатного віку…

В.Г. Саме головне, що не помре! Зменшаться смертність і інвалідність! Україні потрібен капітальний ремонт в багатьох сферах. Надзвичайно важливий для України стан доріг. Я доручив розробити стратегію розвитку українських доріг на 2018–2022 роки. На жаль, раніше у нас її не було. Ніхто не розумів, що робити у цьому році, а що в наступному. І якщо під час революції, кризи і вторгнення ворога в 2014–2015 роках це ще можна зрозуміти, то абсолютно незрозуміло, як можна було жити без стратегії, наприклад, з 2004 до 2014 року? Що б не казали, а в 2004 році зростання економіки було на 12%, і цього більш ніж достатньо для того, щоб проводити структурні зміни, зробити Україну і українців успішними.

ДС Але в ті часи підвищували українцям соціальні гарантії…

В.Г. Усе це дешевий популізм! Який занадто дорого обходиться країні. Замість того щоб провести системні зміни, роздавали людям одноразово по 100, 200 чи навіть 1000 грн. Необхідний системний підхід, так, як ми робимо пенсійну реформу. Зміни мають бути прогнозовані і гарантувати людям упевненість у завтрашньому дні. Системність важлива в будь-якій сфері. Візьмімо хоча б сільське господарство. Як було раніше? Умовно кажучи, посіяли, зібрали, завантажили на кораблі і вивезли за валюту. І все. А де робочі місця для українців? Де переробка? Де тваринництво? Усе це потрібно системно змінювати. Нам треба підтримати сільськогосподарське машинобудування в Україні. Зараз необхідно запроваджувати механізми підтримки українського експорту. Надзвичайно важливі такі програми! А для цього потрібні ресурси. На превеликий жаль, цього року через так звану енергетичну блокаду Донбасу ми втратили 1% зростання ВВП. Якби не це, у нас зараз було б зростання близько 3%, і це нам давало б додаткові можливості. Ми визначили досягнення нашої енерогонезалежності як одну зі стратегічних цілей, але це потребує часу. Зокрема, ми прийняли програму, за якою повинні наростити власний видобуток газу, і сьогодні "Укргазвидобування" успішно збільшує його.

ДС До речі, газівники постійно скаржаться на проблеми з отриманням ліцензій. Кажуть, що три з половиною роки треба чекати, щоб отримати всі дозволи на відкриття нової свердловини…

В.Г. З минулого року кількість виданих дозволів почала суттєво збільшуватись. Але проблема існує, і тут ми будемо працювати далі з дерегуляцією. Це проблема не тільки міністерства, це питання і до місцевої влади, і до інших відомств. Але з нового року діятиме норма, згідно з якою 5% від рентних платежів буде спрямовуватися місцевим бюджетам. Це означає, що ми хочемо зацікавити місцеві бюджети, місцеву владу підтримувати розвиток видобутку газу та нафти. Найголовніше, що ми сьогодні ухвалюємо рішення на перспективу і вони змінюватимуть Україну, поступово з'явиться зовсім інша якість життя. На цьому тлі важливо добитися конкретних результатів у боротьбі з корупцією. І дуже важливо, щоб був створений суд, до якого є довіра суспільства.

ДС Ви маєте на увазі Антикорупційний суд?

В.Г. Це не головне. Важливо, щоб суд користувався довірою громадян. Зараз відбувається перезавантаження Верховного суду, і я дуже хотів би, щоб він став справжнім еталоном правосуддя. Це дуже важливо. Якщо мова йде про антикорупційні справи, то не так важливо, створювати Антикорупційний суд чи Антикорупційну палату. Головне, щоб процес їх створення не затягувався і щоб вони були незалежними.

ДС Ви згадали про аграрний комплекс. А як бути із землею?

В.Г. Земельна реформа надзвичайно важлива для нас! Я переконаний, якщо ми проведемо необхідні реформи, включаючи і цю, то вони змінять Україну абсолютно і перетворять її на країну найбільшого успіху на континенті.

ДС Можливо, все-таки не так одразу — найбільший успіх…

В.Г. Ні! Саме так, одразу! Тому що у нас надзвичайно великі можливості для зростання! У нас можливості для зростання набагато більші, ніж у розвинених країнах.

ДС Коли у 2015 році йшли переговори про реструктуризацію боргів, то домовилися, що частину боргу нам списують, але при перевищенні темпів зростання до 4% ми виплачуватимемо премію нашим кредитором. Як із цим бути?

В.Г. Нам однозначно потрібно було тоді робити реструктуризацію, наші зовнішні борги навіть зараз становлять 80% ВВП.

ДС За європейськими мірками це не трагедія, греки мають понад 150%.

В.Г. Так, але при слабкому рівні розвитку національної економіки і модернізації це дуже високий показник. Особливо в ситуації, коли 5% ВВП ми змушені витрачати на національну безпеку, 5% ВВП — дефіцит Пенсійного фонду. Крім того, близько 4% ВВП ми витрачаємо на обслуговування зовнішніх національних боргів. Тому нам потрібна була реструктуризація, вона була єдино правильним кроком. І тут я вважаю, що уряд Яценюка зробив дуже серйозну роботу. Я в той час був у парламенті спікером і чув там критику з різних сторін, коли обговорювали питання реструктуризації. Я усім сказав тоді, що у нас є пропозиції реструктуризації від уряду, а якщо хтось може зробити краще, я підпишу відрядження, їдьте до кредиторів і домовляйтеся. Але ніхто нікуди не поїхав. Те, що можна було реально зробити на той момент, український уряд зробив, знайшли можливості врегулювати ситуацію.

ДС І якщо ми будемо зростати вище 5%, то виплачуватимемо ці премії кредиторам?

В.Г. Ми необов'язково маємо платити премії. Ми можемо перекредитуватися на вигідніших умовах, у нас є велике поле для маневру. Тут важливе економічне зростання і щоб системи, які забезпечують послуги для людей, були якісними. При цьому важливо не шукати ворогів. Багато хто з МВФ намагається зробити ворога. Можу сказати, що реформи, про які я говорю, потрібні не МВФ. Вони потрібні нам. Українці повинні бути здоровими, освіченими, мати нормальну роботу, щоб забезпечувати собі нормальне життя, мають їздити по нормальних дорогах, ефективно споживати енергоресурси, бути соціально захищеними та отримати доступ до правосуддя.

ДС Ну а земля має бути товаром?

В.Г. Я б так широко не говорив про це питання. Я б не хотів, щоб хтось використав земельну реформу для того, щоб обдурити українців.

ДС Обдурити їх можна і без земельної реформи, зрештою, і зараз дурять…

В.Г. Дурять і зараз. Є тіньовий ринок землі, і це всі знають. При цьому я вважаю, що у нас є дуже великий потенціал розвитку — це українське село. Якщо застосовувати серйозні аграрні технології, то у нас можливе зростання у рази! Сьогодні ми довели, що перші у світі по виробництву соняшникової олії, другі — по кукурудзі, постійно входимо в число лідерів по пшениці. У нас є можливості йти далі! Ми маємо зробити ефективні інструменти відродження українського фермерства. Великі латифундії у своїй більшості ніколи не будуть створювати додану вартість, вкладати кошти в переробку. У них конвеєр. Я не кажу, що вони погані, це просто інший бізнес, інший формат.

Тому дуже важливо, щоб був сформований легальний і ефективний ринок землі і щоб він був не в інтересах латифундій, не в інтересах іноземних громадян, а в інтересах українців, в інтересах фермерів. І ми сказали, що готові запропонувати на продаж до 200 га в одні руки, але тільки українському громадянину. Прозорий ринок дозволить залучити в аграрний сектор довгі гроші, причому саме для фермерів. Можу відверто сказати, що мети просто продати чи купити землю немає. Мета в тому, щоб закласти основи для розвитку українського фермерства.

ДС А у латифундій або великих промислових господарств є майбутнє на українському ринку чи в середньостроковій перспективі взагалі його не бачите?

В.Г. Усе залежить від них, як вони вписуватимуться в сучасні вимоги, в сучасну економіку. Ніхто не каже, що земля буде тільки продаватися. Якщо всіх влаштовує, що вона в оренді, то, будь ласка, люди можуть здавати в оренду. Просто у них має бути право, якщо хочуть продати, то нехай продають.

ДС Ви згадали про довгі гроші. За різними оцінками, в українців "під матрацами" від $30 до $90 млрд. Чи є якісь ідеї, як створити умови, щоб ці гроші запрацювали в економіці?

В.Г. Головне — це довіра до банківської системи. І треба чесно сказати, що банківська система України після очищення вже стала надійною.

ДС Те, що навіть голови Нацбанку немає, не створює проблеми?

В.Г. Голова Нацбанку є!

ДС Виконуючий обов'язки…

В.Г. Ні! Гонтареву ніхто не звільнив, як я розумію. Подання в парламенті немає. Крім того, перший заступник голови НБУ Яків Смолій теж достатньо кваліфікована людина. Тому на сьогоднішній день головне — це довіра до банківської системи, стабільність у країні, стабільність національної валюти. До речі, ЄБРР почав надавати кредити в гривні, а не в євро, як було раніше. Це означає, що наша валюта зміцнюється, і це добре.

ДС Головне, щоб вона не підскочила так, як у 2015 році…

В.Г. Передумов для цього зараз немає.

ДС Українців дуже збурила ситуація навколо Ryanair, тому виникає кілька запитань. По-перше, як можна було підписувати меморандум, не маючи загальної концепції розвитку аеропортів в Україні, і, як наслідок, борсатися між "Борисполем", "Жулянами" і "Гостомелем"? По-друге, виникає запитання щодо системи управління. Як виходить, що підписується меморандум, а потім керівник державного підприємства, який повинен його виконувати, каже, що нам це не підходить?

В.Г. По-перше, я вважаю, що лоукостерів в Україну треба залучати. Це достатньо недорогі, я сказав би дешеві, авіаперельоти, якими користуються громадяни цивілізованих країн. Я вважаю, що нам це дуже потрібно. І це треба робити. По-друге, необхідно зробити декілька речей. Наприклад, у нас є три аеропорти в Києві. "Бориспіль" дуже серйозно зростає. Він стає міжнародним хабом. "Жуляни" — міський аеропорт, який може працювати з лоукостерами і вже працює.

І "Гостомель", який раніше використовувався тільки для "Антонова", але зараз його можна використовувати як аеропорт для лоукостерів, і не тільки для Ryanair, а й для інших. І якби я, наприклад, знав про те, що буде підписаний меморандум…

ДС Вибачте, а ви не знали?

В.Г. Ні, в уряді цієї інформації не було. Міністр особисто підписав. Якби ми в Кабміні знали, то зобов'язали б "Гостомель" одразу розпочати підготовку до створення терміналу для лоукостерів. Меморандум підписали в березні, а за шість місяців можна було зробити класний термінал, і всі лоукостери почали б літати вже з "Гостомеля". На жаль, ми втратили час. Зараз ми знайшли вихід із ситуації, бо я теж дуже хочу, щоб українці літали лоукостерами. Поки будуватиметься термінал в Гостомелі, "Бориспіль" або "Жуляни" на тимчасових умовах можуть надати Ryanair свої послуги. "Гостомель" має чітке завдання — створити термінал, щоб в межах півроку бути готовим приймати лоукостери. При цьому теж не треба забувати про регіональні аеропорти. Лоукостери повинні літати і зі Львова, і з Харкова, і з Херсона. Це дуже важливо. Проблема в тому, що не існувало стратегії розвитку аеропортів і було дуже важко зрозуміти, куди нам рухатись. Я поставив завдання, щоб до середини серпня Міністерство транспорту розробило таку стратегію.

ДС Вам не здається, що в нашій країні є певні проблеми з корпоративним управлінням, зокрема з великими державними корпораціями? Тому що і з "Нафтогазом", і з Міненерго виникають подібні ситуації, коли необхідне втручання прем'єр-міністра, для того щоб якось розрулити…

В.Г. Така проблема є. Я тут самокритичний. Я вважаю, що треба впроваджувати принципи корпоративного управління. Треба змінювати менеджмент публічно, вводити незалежні наглядові ради. Цими питаннями ми зараз займаємося.

ДС Вас влаштовує, як зараз працює команда НАК "Нафтогаз України"? Їх успіх у Стокгольмі, підготовка до опалювального сезону?

В.Г. Принципи управління "Нафтогазом" правильні. Тобто є незалежна наглядова рада, є правління, які сформовані вже по-новому. Єдине, чого немає у нас, — це повноцінної демонополізації "Нафтогазу". Нам потрібно розділити видобуток, торгівлю і транспортування на три незалежні компанії.

ДС А не виникає питання, навіщо тоді "Нафтогаз"?

В.Г. "Нафтогаз" — це трейдер. Він може продавати і купувати. А загалом принципи корпоративного управління повинні застосовуватися у всіх стратегічно важливих державних компаніях.

ДС Як проходить підготовка до нового опалювального сезону і чи буде продовжено надзвичайний стан в енергетиці?

В.Г. Думаю, ми не будемо більше продовжувати надзвичайний стан, будемо переходити до нормалізації ситуації. Минулого року теж усі казали, що не переживемо зиму. Утім, усе склалося добре, навіть незважаючи на блокаду. Ми якісно готуємося до зими, і все буде добре. І не тільки в енергетиці. Я впевнений, що ми і далі будемо утримувати стабільну ситуацію, нарощувати економічне зростання і забезпечувати успіх України.

Спілкувалися Віталій ПИРОВИЧ і Петро БІЛЯН