Зеленський повернувся із США: Що далі

Та окрім потужної емоційної складової поїздка Володимира Зеленського за океан мала й інші складові. Перша: посилення військово-технічної допомоги. За словами Джо Байдена, понад 50 держав зобов’язались передати майже 2 тис одиниць танків та іншої військової техніки, понад 800 артилерійських систем, понад 2 млн артилерійських снарядів і понад 50 сучасних реактивних систем залпового вогню. А головне – глава Білого дому наголосив: США і союзники надаватимуть Україні все, чого вона потребує для захисту. При цьому зробив уточнення: важливо зберегти єдність НАТО і не допускати розколу.

У перспективі це означає, що темпи постачання зброї можуть, на жаль, ще певний час залишитися на нинішньому рівні. Попри обіцянки. І причина цього у позиції окремих країн Альянсу (можна здогадатися, яких), котрі продовжують очікувати чудесного витверезіння путіна, який погодиться сісти за стіл переговорів. Або, що у росії збунтуються еліти. Чи народ вийде протестувати проти ста тисяч убитих путіним росіян. Нічого цього не буде.

Друга складова: цивілізований світ спільно допомагає українцям не тільки зброєю, а й надає вкрай необхідну зараз гуманітарну допомогу. Генераторами, обладнанням для ремонту пошкоджених російськими терористами енергооб’єктів, фінансово. У Вашингтоні підтвердили, що і ця допомога триватиме. Це також дуже важливий сигнал, адже у кремлі вирішили вести війну на виснаження, сподіваючись, що рано або пізно цивілізований світ буде змушений зменшити фінансову підтримку України.

Третя складова: посилення санкцій. Якщо США у цьому питанні діють швидко, то санкційні рішення країн Євросоюзу щоразу проходять зі значними складнощами. Прикладом чого був останній за часом 9 пакет. Його підтримали, проте з певними виключеннями. Безсумнівно, будуть і наступні пакети, але наразі постала проблема контролю за дотриманням уже наявних заборон. Без нього росія зможе пристосуватися до обмежень. Потрібні вторинні санкції проти країн, які допомагають Москві обходити накладені на неї заборони.

Четверта складова: нарешті має розпочатися міжнародний трибунал над путіним та країною-терористкою. Володимир Зеленський у своєму виступі наполягав на притягненні терористів до відповідальності за агресію. Початок суду затримується з двох причин. Перша: досі тривають дискусії стосовно процедури. Друга: дискутується формат – має бути трибунал за зразком колишньої Югославії чи за зразком Нюрнбергу. Результатом останнього стало не лише персональне засудження військових злочинців, а й нацизму як злочинного режиму і злочинної ідеології. Правда, вже після капітуляції гітлерівської Німеччини. Україну влаштовує обидва формати, але другий виглядає потужнішим ударом по рашизму і його провідниках. Крім того, він не виключає міжнародного трибуналу за зразком югославського. Та як бачимо, попри обіцянки, цього року судові засідання не розпочалися. Залишається сподіватися, що після візиту Володимира Зеленського до США процес прискориться.

Це дуже важливо і для посилення контролю за дотриманням санкцій. Якщо трибунал визнає росію агресором, який вчиняє в Україні геноцид, звузиться коло країн, котрі допомагатимуть Москві обходити санкції.  

П’ята складова: кремлівській пропаганді просто нічого протиставити успішному візиту Зеленського до США. Шойгу зганьбився черговим фейком про відвідуванням "передової". Бункерний дід продовжує нести маячню про "захист росіян" та американців, які всіх розсварюють. Дмитро Медвєдєв почув від Сі Цзиньпіня заклик у відносинах з Україною "проявляти раціональну стриманість, вести всебічний діалог і вирішувати спільні проблеми у сфері безпеки політичними засобами". Китайський кормчий передав сигнал путіну, що Пекін втомився від його військової авантюри. Навіть самозваний президент Білорусі Олександр Лукашенко дав зрозуміти путіну, що не схилиться до самовбивчого вторгнення в Україну. Тому з боліт чутно вже звичні погрози у бік України і колективного Заходу, заяви про збільшення чисельності армії і самонавіювання, що "спецоперація йтиме за планом".

Отже, зробимо кілька висновків. Військово-технічна допомога Україні з боку партнерів триватиме, коло дружніх країн розширюється. Джо Байден заявив про понад 50 держав, які наближають нашу перемогу над рашистами. У росії союзники – Іран і Північна Корея. Кілька держав просто користуються моментом, купляючи російську нафту зі значними збитками. Однак через позицію окремих партнерів, які прикриваються страхом перед Третьою світовою війною, перед ескалацією (куди вже більше), найближчим часом чогось такого, що дасть нам суттєву технічну перевагу над окупантами, ми не отримаємо. Але це не означає, що не отримаємо згодом. Можливо, саме у вирішальний момент, аби повністю вигнати загарбників з нашої території.

Наступний висновок: окрім військово-технічної допомоги Україна отримує і отримуватиме надалі фінансову та гуманітарно-технічну допомоги від партнерів. Порятунок українців від наслідків терористичних атак росіян став трендом у цивілізованому світі. То ж путін ударами по енергетичних об’єктах досягнув зворотного ефекту тому, на який сподівався.

Третій висновок: світова спільнота поки не до кінця готова застосовувати вторинні санкції та більш жорстко контролювати дотриманням існуючих. Підштовхнути до перегляду нинішніх підходів має міжнародний трибунал, який визнає росію агресором, путіна – військовим злочинцем, а злочини росіян в Україні – актами геноциду. Тому українська влада має зосередити максимальну увагу на прискоренні старту трибуналу.

Четвертий висновок: у Вашингтоні Зеленський отримав двопартійну підтримку, але слід готуватися до того, що з подихом вітру наступних президентських виборів у США окремі республіканці, і не тільки трампісти, педалюватимуть тему контролю за фінансовою допомогою Україні. Це не тому, що вони хочуть зупинити допомогу, просто для потенційних суперників Джо Байдена очевидним є той факт, що сьогоднішній хазяїн Білого дому зробив величезну ставку на Україну. А, отже, збити суперника можна сіянням недовіри до його дій. Тому українській владі слід бути дуже обережною у внутрішній політиці, зокрема, оперативно реагувати на корупційні скандали у своїй команді.