Вежі Богдана та Єрмака: Як в Україні впроваджують хитру російську технологію

За словами прес-секретаря російського президента Дмитра Пєскова, указу про відставку Суркова поки немає. Та все ж про це переважно говорять як про доконаний факт. Причиною якого називають "зміну курсу російського керівництва на українському напрямку". Експертним середовищем назване й ім’я нового "куратора українського питання" - це Дмитро Козак. Останнього вітчизняні експерти називають не інакше як політичним партнером радника президента України Андрія Єрмака. Саме Єрмак на цей момент уособлює собою один із центрів влади довкола Зеленського. Другим є глава Офісу президента Андрій Богдан, який зараз значно менше, ніж у перші місяці після зміни влади в країні, помітний біля президента – принаймні, на публічних заходах. Єрмак формально за ієрархією стоїть нижче за Богдана, але після кількох успішних проектів (обмін полоненими з Росією, повернення захоплених агресором кораблів) реальні його впливи на главу держави розцінюються поінформованими спостерігачами як чи не ключові сьогодні.

За певною інформацією, Козак став доволі комфортним співрозмовником з російського боку, адже цей етнічний українець має великий досвід "умиротворення" колишніх радянських республік. І досвід цей – вельми специфічний. 2003 року як спецпредставник президента Путіна він відповідав за повернення Молдови до російської орбіти через федералізацію країни та нав’язування Кишиневу тягаря Придністров’я. Нічого не нагадує в нинішніх українських реаліях з настирливим намаганням РФ "повернути" Україні Донбас? Завдяки роботі західної дипломатії план, який отримав ім’я Козака, тоді провалився (точніше, повернення Молдови в російське лоно було перенесене на одне десятиліття). 

До кола його повноважень з 2014 року належали питання окупованого Криму (до Козака застосовувалися попереджувальні санкції США і ЄС). З-поміж іншого, він відповідав і за проведення олімпіади в Сочі, що тривала під час перших етапів російської агресії. Після зміни складу уряду РФ у січні-2020 Козака зберегли: спеціально під нього була створена третя, не передбачена доти, посада заступника глави адміністрації президента Росії. Тобто повноваження і впливи у нового "куратора" вочевидь будуть не менші, ніж у Суркова.

При цьому, за даними експертів, Козак віддає перевагу більш м’яким засобам роботи із пострадянськими елітами, чим різниться від Суркова. Він видається здатним запропонувати не лише "батіг", але й "цукерку". Інша річ, що та "цукерка" може бути з негарною начинкою і знайтися в неочікуваному партнером місці, але така вже традиційна, перевірена століттями особливість російської дипломатії.

Українські джерела пишуть про позитивну "хімію" у відносинах між Козаком і Єрмаком. Це може мати наслідком подальше посилення позицій останнього у боротьбі за реальні можливості на Банковій. Та позиції Богдана все ще сильні: їх цементують зв’язки останнього у судах і силових органах. Тож у цьому протистоянні основне попереду.

Поки помітних проявів такої "штовханини ліктями" довкола Зеленського не видно. Кожна зі сторін готує нові "аргументи". Для "головного перемовника президента" такими можуть стати виявлені журналістами-розслідувачами зв’язки із російськими бізнесовими колами. Завдяки яким Єрмак дедалі більш помітно намагається конкурувати з донедавна безальтернативним каналом комунікації Києва з Путіним – кумом останнього, головою ради партії "Опозиційна платформа – За життя" Віктором Медведчуком.

Неприхована "війна" вже кілька місяців триває у медіасфері, де оточення Медведчука контролює телеканали 112 Україна, ZiK і NewsOne, в ефірах яких раз-по-раз звучить критика на адресу Зеленського. Тиснуть і на бізнес-інтереси путінського кума, зокрема у сфері постачання в Україну енергоносіїв.

Увесь цей комплекс підкилимних конфліктів в потрібному контексті подаватиме мережа Телеграм-каналів, які орієнтуються у своїй творчості на російські зразки, такі як дуже популярний за поребриком "Незигарь". Технологія проста і водночас досить ефективна. Російська політика подається тим, хто нею цікавиться, через так звану "війну між вежами Кремля". "Вкидання" з кулуарів, де щось правда, а щось – видумка, створює ефект Realpolitik. Зараз перед нами, здається, розігрують спектакль про дві конфліктуючі групи впливу на Банковій – Андрія Богдана та Андрія Єрмака. Наскільки вони між собою конфліктують і чи конфліктують взагалі, а не розділили сфери впливу, у цій технології насправді неважливо. Важливо інше – за зручної нагоди можна відвертати увагу від справді нагальних речей, концентруючи суспільства на начебто розбірках між двома Андріями за доступ до головного "тіла" держави.