"Відсутність голосу лунатиме сильніше": В "ЄС" підтримали бойкот сесії ПАРЄ

Про це він заявив в коментарі телеканалу "Прямий", повідомляє Depo.ua з посиланням на сайт політичної партії "Європейська солідарність".

"Тому, що в даному разі відсутність голосу буде лунати значно сильніше, за наявність цього голосу", – підкреслив Ар’єв.

За його словами, якби українська делегація приїхала на сесію ПАРЄ "так наче нічого не сталося" – це було б рамках російського сценарію і сценарію тих, хто підтримує повернення Росії в ПАРЄ.

Парламентар також особливо відзначив тих депутатів національних парламентських делегацій, які прийняли рішення про індивідуальну неучасть у нинішній сесії ПАРЄ, зокрема це депутати від Литви.

"Хоча погоджуючись з українською делегацією в тому, що вони прийняли стратегічне рішення, але не погоджуюсь із тим, що вони його прийняли запізно. Вони затягнули з прийняттям рішення про бойкот аж до 23 вересня. Буквально тиждень тому було ухвалено це рішення", – зазначив Ар’єв.

За його словами, саме через це багато делегацій не дочекались рішення від України і вирішували самостійно чи брати участь у нинішній сесії ПАРЕ, дехто з депутатів відмовився від участі в індивідуальному порядку.

"Тому така єдність була порушена. І я сподіваюсь, що в майбутньому українська делегація діятиме більш рішуче, ніж це було цього разу", – додав він.

За його словами, ефект від цього бойкоту міг бути більш масштабним і вагомим.

Парламентар висловив жаль, що представники української делегації до нього звернулися запізно, і тому вже неможливо було мобілізувати значну підтримку серед інших делегацій в ПАРЄ.

"Але бойкот з боку української делегації абсолютно виправданий", – наголосив Ар’єв.

Він підкреслив, що ПАРЄ сама порушила свої головні принципи. Крім того, є питання щодо легітимності обрання російських депутатів під час виборів в РФ, за участю виборців анексованого Криму. А отже і їхня участь у будь-яких голосуваннях на сесії в ПАРЄ ставить під сумнів легітимність таких рішень Асамблеї.

"Делегітимізація структури під назвою ПАРЄ відбулась у червні з прийняттям рішення про повернення російської делегації. Тому працювати в цій структурі, поки ця організація не відновить до себе довіру, я вважаю сенсу немає", – сказав політик.

Він також прокоментував наміри президентського комітету ПАРЄ відвідати Україну.

"Я вважаю, що це може бути кроком на зустріч Україні, але маленьким. Питання не в тому, що сам факт проведення президентського комітету ПАРЄ в Києві, це вже добре. Питання в тому, з чим приїде президентський комітет, з якими меседжами", – сказав Ар’єв.

"Якщо від нас будуть вимагати прийняти все як є, то я вважаю, що президентський комітет має поїхати туди звідки приїхав", – додав він.

Він вважає, що комітет має приїхати в Україну з конкретними пропозиціями як відновити довіру і виходити із ситуації, коли Парламентська Асамблея дискредитувала сама себе.

Нагадаємо, 17 вересня у Верховній Раді сформували новий склад української делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.

23 вересня Україна вирішила не подавати повноваження нової делегації на затвердження під час осінньої частини сесії ПАРЄ з 30 вересня по 4 жовтня 2019 року.

Також повідомлялося, що Україна 30 вересня може втратити будь-яке представництво в Парламентській асамблеї Ради Європи.

26 вересня стало відомо, що новий склад делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи змушують прибути в Страсбург.

Голова української делегації в ПАРЄ Єлизавета Ясько заявила, що відвідає сесію з неофіційним візитом самостійно. Окрім того, вона зазначала, що делегація України в Парламентській асамблеї Ради Європи своєю відсутністю на осінній сесії демонструє позицію щодо повернення Росії до організації, за що проголосували, зокрема, французькі представники у ПАРЄ.

Довідка: ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу у квітні 2014 року через анексію Криму. Оскільки Москва не виконала жодної вимоги відповідних резолюцій асамблеї, санкції проти РФ тривали кілька разів. На знак протесту російські депутати не брали участі в роботі асамблеї з 2016 року. Влітку 2017 року Москва припинила платити внески до бюджету Ради Європи, пояснюючи це тим, що делегація Держдуми РФ не має повноцінних прав у ПАРЄ. З'явився варіант, що Росія взагалі покине ПАРЄ. Після цього почали говорити, що неучасть Росії в ПАРЄ обмежує права російських громадян, зокрема неможливість оскарження рішень російського суду в ЄСПЛ.

У ніч на 25 червня ПАРЄ проголосувала за зняття санкцій з Росії і повернення російської делегації у склад організації.

За резолюцію проголосували 118 депутатів, 62 – проти, 10 – утрималися. Важливо, що рішення, схвалене у Страсбурзі, принципово змінює санкційний механізм.

Після цього російська делегація подала заявку на підтвердження своїх повноважень в ПАРЄ.

Водночас українська делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) офіційно оголосила про рішення зупинити роботу в Асамблеї на знак протесту проти повернення делегації Росії. Також Україна відкликала постійного представника України в Раді Європи Дмитра Кулебу для консультацій.

26 червня хорватка Марія Пейчинович-Бурич обрана генеральним секретарем Ради Європи в першому раунді.

Тоді ж моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи не підтримав поправки до проекту резолюції про затвердження повноважень делегації Росії, які передбачали санкції.