Відголоски заколоту Пригожина: Чому розмови про наступника путіна вигідні путіну

Заколот під проводом Євгена Пригожина став непересічною подією, яка багато чого проявила в російській та світовій політиці. А ще більше навколо неї було, є та буде теорій змов і фантазерства "властителів дум", які видають бажане за дійсне. Наприклад, чомусь багато експертів та аналітиків в один голос почали говорити, що історія з "вагнерівцями" послабила владу путіна і тому вже шукають наступника. Розмови про наступників диктатора такі ж давні, як про його смертельну хворобу або ж очікуваний палацовий переворот. Час від часу ці теми вкидають у ЗМІ, щоб пообсмоктувати, а потім забути до наступного слушного моменту. Такий слушний момент створив Євген Пригожин.

І понеслось… Скоро замість "ніякого" Михайла Мішустіна буде новий прем’єр і це, очевидно, нинішній міністр сільського господарства Дмитро Патрушев. Син близького до путіна секретаря радбезу рф Миколи Патрушева, який конкурує зі своїм заступником Дмитром Медведєвим у конкурсі неадекватних погроз. Ні, твердять інші, наступником буде губернатор Тульщини Олексій Дюмін. Цього колишнього особистого ад’ютанта та охоронця путіна, який керував утечею Віктора Януковича до росії в лютому 2014-го, першим із претендентів на головну посаду в кремлі називають багато років. Другим – політичного інтригана із секти методологів, заступника очільника президентської адміністрації Сергія Кирієнка. Третім – згаданого вище нащадка Миколи Патрушева.

Кажуть, саме Дюмін персонально керував переговорами з Пригожиним, а фігура Лукашенка в них хоч і важлива, але не ключова. Наразі російська пропаганда дуже активно крутить Дюміна. Проте його сватають в крісло Сергія Шойгу. Мовляв, засидівся губернатор у Тулі, настав час повертатися до Москви. Ці ж джерела "зняли" вже і Валерія Герасимова, віддавши керівництво генштабом Сергію Суровікіну. Але останнє припущення сумнівне: Суровікін під час заколоту підтримав путіна, проте, як пишуть російські опозиційні джерела, знав про підготовку бунту і нікому не доповів.

Проте інформація про Дюміна в Мінооборони, про Патрушева на чолі уряду, а Суровікіна – генштабу, може нести зовсім іншу мету: щоб менше згадували неприємний для кремля інцидент зі смутою "вагнерівців", піплу кинули тему, хто кого замінить на посадах. Не стільки російському народонаселенню, котре, як відомо, політикою не цікавиться, а зарубіжним експертам. У тому числі й нашим. І тут експертне середовище, здається, дружно проковтнуло наживку у вигляді суміші з пропаганди і фейків.

Чи будуть перестановки у коридорах російської влади? Проводити путіну їх доведеться не тому, що боїться повторення заколоту, причина інша – похід вояків Пригожина на Москву проявив слабкість російської армії та інших силових структур. Завдяки створеній пропагандою інформаційній бульбашці росіяни свято вірять, що втрати окупаційних військ в Україні незначні і в живій силі, і в техніці. А тут за день "вагнерівці" подолали шлях від Ростова-на-Дону до Московської області, їх майже ніхто не зупиняв, вони встигли збити літак і кілька вертольотів. Виявилося, що з обороною всередині росії ситуація катастрофічна. Якби Пригожин не включив задню, він міг би увійти до Москви. А ще виявилося, що про плани заколоту було відомо заздалегідь, то ж чим займалася ФСБ, яку багато років очолює Олександр Бортніков, замість придушити похід пригожинців на Москву в зародку?.. Загроза відставки нависла і над главою МВС Володимиром Колокольцевим. Його підшефні також "вагнерівців" з боями не зупиняли. Натомість підніметься ще один колишній охоронець путіна, командувач росгвардії Віктор Золотов. Перший тому доказ: вірна особисто путіну силова структура отримає важке озброєння і танки. Простіше кажучи, у путіна буде велика власна ПВК коштом росіян.

Наступне питання – чи були у Пригожина спільники у високих владних кабінетах, і що з ними буде тепер. "Кухар путіна" - авантюрист, проте не самогубця. Оголосивши похід на Москву, він очікував на підтримку у військових колах. Проект Gulagu.net стверджує: заколот готувався понад 8 місяців за участі осіб з вищого керівництва. Засновник проекту Володимир Осєчкін опублікував перелік силових підрозділів, які повністю або частково перейшли на бік Пригожина. Тепер проти них почалися репресії. Названі Осєчкіним люди, втім, точно не могли організувати палацовий переворот і винести заколотникам на блюдечку ключі від президентського кабінету. Тому можна припустити, що або є інші, і про них стане відомо згодом, або Пригожина обдурили. І коли він це зрозумів, тоді погодився на умовляння чи то Дюміна, чи то Лукашенка.

Тепер повернемося до того, з чого починали – навіщо зараз випливла тема буцімто підготовки до транзиту влади в росії. По-перше, колективний Захід, схоже, злякався можливої перемоги заколотників Пригожина, в руках якого опинилася б ядерна кнопка. Тепер кремль зможе використовувати тезу "якщо не путін, то ядерна зброя опинитися в руках авантюристів, тому поразки (або розколу) росії допустити не можна". Цікаво буде подивитися, чи дійсно країною прокотиться хвиля репресій, чи потенційних фрондерів прибережуть для наступного заколоту. Який так само швидко розрулять, проте встигнуть перелякати Захід захопленням ядерної кнопки. Згадайте, скільки років після закінчення чеченських воєн росія вдало лякала світ чеченськими терористами.

По-друге, наші та західні експерти помиляються, коли говорять про ослаблення путінського режиму. Певні гвинтики системи дали збій і їх замінять, але сам путін від заколоту не в мінусі. Його рейтинги сягнули захмарних висот у росії, адже пропаганда позиціонує свого президента як лідера, який не допустив громадянської війни. До якої буцімто штовхав Захід руками Пригожина. Такий собі король-чудотворець на російський лад. Українські та західні політики й експерти мислять інакшими категоріями, аніж росіяни. Категоріями громадянського суспільства, публічної політики, тобто тим, чого в росії просто не існує. Путінізм їх знищив давно. Бунт Пригожина спонукав бункерного задуматися про наступника? З якого дива, навпаки, політтехнологи кремля отримали безцінний подарунок у вигляді міфу про неможливість заміни путіна кимось іншим.

Це не означає, що українські спікери чи наші партнери хибно акцентують на слабкості російського диктатора та вибудуваної ним системи. Для контрпропаганди такі тези годяться. А історії про те, як браві російські силовики збиралися рятувати Москву, взагалі викликають сміх. Проте не слід обманюватися, що у путіна кінчаються ракети, що контрнаступ швидкою хвилею змиє окупантів із наших земель, або що путін, як його попередник Борис Єльцин, скаже під новорічну ялинку "я втомився, я йду".