"Великий брат" та Юзік: Як Зеленський контролюватиме "слуг народу" в Раді

Щоб забезпечити керованість, величезне об’єднання депутатів поділять на 15 груп. Керівники кожної з них стануть заступниками голови фракції. Вже озвучені деякі прізвища заступників – наприклад, це столичний ресторатор з непростою і карколомною попередньою біографією, переможець кампанії на окрузі №219 у Києві Микола Тищенко, Галина Янченко - №5 партійного списку, експертка з антикорупційної політики, яку відносять до сфери впливу міністра МВС Арсена Авакова, Юрій Корявченков (Юзік з "95 кварталу") та інші. Тобто розставляють на ці посади представників різних груп всередині фракції, намагаючись урівноважити впливи і інтереси.

Це не ноу-хау "слуг", як може здатися сьогодні. Ще після виборів 2006 року "Партія регіонів", яка несподівано отримала 186 місць у Раді, для спрощення процесів керованості була умовно поділена на десяток груп. Така організаційна структура, коли за кожною групою був закріплений "смотрящий" з числа авторитетних депутатів і відповідальний працівник апарату фракції, зберігалася аж до розвалу регіоналів після подій Майдану 2014 року. Крім того, безпосередньо в залі під час голосувань нардепам наочно показували, яку кнопку треба тиснути.

Перша тріщина в моноліті

Часу на формування груп відвели до початку вересня, коли має відбутися перше пленарне засідання парламенту дев’ятого скликання. До 24 серпня, як хотів президент, здається, не встигають. Причиною затримки спостерігачі називають незавершеність кадрових торгів за ключові посади, включно з кандидатурою очільника уряду і намаганням врахувати в цьому процесі інтереси впливових людей всередині країни і не образити заокеанського стратегічного партнера України.

Та це окрема тема. Тим часом з’явився кандидат №1 на місце керівника фракції "Слуга народу", ним є Давид Арахамія, четвертий номер виборчого списку партії. Цей підприємець і волонтер уже встиг виступити з коментарем агенції "Інтерфакс-Україна", де озвучив кілька важливих для розуміння перспектив фракції речей. Зокрема, сказав про появу груп впливу, залежних від олігархів і топ-політиків, не виключив можливість купівлі "слуг" і пояснив, що боротися з політичною корупцією партія буде за допомогою технології штучного інтелекту.

"У парламенті є ймовірність появи груп впливу. Будуть, напевно, спроби корупції у групах. Є такі традиції парламентські. Ми за цим можемо не встежити...  Наше завдання – з ними боротися. Штучний інтелект має їх виловити, тому застосовуємо таку технологію", - сказав потенційний голова фракції. 

За його словами, "система безперервно аналізує голоси, результати голосування, і… всі аномалії від патернів підсвічує. Умовно кажучи, ви два місяці голосували так, а потім раптово 9 осіб голосують за трошки іншим сценарієм". У команді Зеленського цю систему назвали "Великий брат", додав Арахамія.

Уже зрозуміло, що потенційний фракційний лідер відверто дратує тих його колег, про залежність яких від політико-фінансових центрів впливу пишуть медіа. Скажімо, блогер Олександр Дубинський, якого пов’язують з інтересами мільярдера Ігоря Коломойського, минулого понеділка написав у Інстаграм, що починає формувати депутатську групу мажоритарників всередині "Слуги народу" під умовою назвою "Справедливість". 

Охочих, пише, уже п’ятеро. На фото з трускавецького готелю – блогер з кількома паспортами Олександр Куницький, який виграв округ у Харкові і журналістка "1+1" Ольга Василевська-Смаглюк, яка стала нардепом по округу на Київщині. Ще одним учасником групи називають неприхованого поціновувача радянського минулого, телеведучого Максима Бужанського, який переміг на окрузі в Дніпропетровській області. Тож група підбирається ще та.

Нагадаємо, створення депутатських груп у межах однієї фракції не передбачене регламентом Верховної Ради. Тож може йтися лише про неформальне об’єднання. Але вже сам факт наявності таких груп негативно відбиватиметься на фракційній дисципліні. Бо поки незрозуміло, як керівництво забезпечуватиме одностайне голосування такої різношерстої групи осіб.

Це вже зараз очевидно з того, як Дубінський розгорнув кампанію з критики колег, які "з блогерів потрапили у владу і ніколи не брали участі в телешоу і публічних обговореннях". У відеоблозі він уточнює, кого має на увазі: у програмі "Право на владу" на телеканалі "1 + 1" разом з ним був Арахамія, який, за словами колишнього журналіста, робив некваліфіковані заяви про земельну реформу. Дубінському "прішлось єго осадіть, сказать, что он врьот". Іншою темою, на якій Дубінський критикує Арахамію, є діяльність компанії "Асселор Міттал" у Кривому Розі і претензії до підприємства з боку СБУ.

Критика Арахамії, схоже, поставлена Дубінським на системну основу. У наступному блозі останній з іронією повідомляє, що, мовляв, так склалося, що після суботнього приїзду президента до Трускавця той таки буде головою фракції "Слуги". Вчора ж у черговому відеоблозі колишній журналіст "плюсів" у властивій йому манері прокоментував анонсовану Арахамією можливість появи системи контролю за депутатами фракції.

Системність атак на того, хто ще й не очолив фракцію, дає підстави спрогнозувати першу серйозну лінію розламу всередині "Слуги": антагонізм між потенційним головою фракції і контрольованими Коломойським депутатами. Бо ще в день виборів, 21 липня, Арахамія публічно заявляв, що олігарх намагається побудувати групу впливу з кандидатів, які проходять в парламент на мажоритарних округах. А перед тим – говорив, що не поважає україно-ізраїльського мільярдера. От і маємо ґрунт для першого потенційного конфлікту всередині найбільшої фракції Ради.

У цьому контексті цікава мотивація Володимира Зеленського (чи когось впливового з його оточення) призначити головою фракції саме ту людину, яка раніше проявила себе як український патріот, волонтер, і в якої відверте взаємне несприйняття з могутнім Коломойським. Спостерігачі бачать за цим кроком спробу зменшити вплив олігарха на монобільшість у Раді.

Адже за результатами виборів Коломойський має змогу сформувати всередині "Слуги" навіть не одну, а відразу кілька лояльних собі груп. У майбутній фракції налічується до 50 депутатів, які орієнтуються на колишніх власників "ПриватБанку" і можуть представляти їхні інтереси у різних напрямках – від енергетичного і банківського секторів до державного контролю над інформаційною політикою.

Depo.ua раніше повідомляв про це і називав прізвища новоспечених нардепів, так чи інакше пов’язаних з дніпровським мільярдером. У цьому середовищі умовно виокремлюють "групу "плюсів", групи голови Волинської облради Ігоря Палиці й сформовану довкола керівника "Буковелю" Олександра Шевченка. З цими ж впливами пов’язують мажоритарників від "Слуги" на округах Харківщини, Одещини, Івано-Франківщини тощо. Звучать такі прізвища, як Олександр Ткаченко, Олександр Дубінський, Ольга Василевська-Смаглюк, Сергій Швець, Ігор Палиця, В’ячеслав Рубльов, Тарас Батенко, Богдан Яременко, Ірина Костанкевич, Юрій Мисягін, В’ячеслав Медяник, Сергій Демченко, Дмитро Чорний, Владислав Бородін, Сергій Северин, Олександр Трухін, Олександр Юрченко та інші.

Формалізувати своє входження до Ради з такою потужною силою Коломойський не поспішатиме, та це й складно зробити технічно – нардепи, які з власної ініціативи вийшли з фракції, за списками якої пройшли в Раду, за законом можуть бути виключені зі списків з’їздом відповідної політсили. Можна ліпити групу з мажоритарників, але поки що Коломойському вигідно залишатися в монопольній більшості, яку складає "Слуга". І з сильної позиції захищати й розвивати свої бізнес- і політичні інтереси та розсаджувати лояльних людей у крісла з доступом до ресурсів.

Але, крім умовної групи Коломойського, всередині "Слуги народу" представлені й інші політичні інтереси. Світоглядно у цій різношерстій мегафракції є проукраїнськи налаштовані депутати, а є й відверті українофоби. У більш практичному ж сенсі у складі фракції є люди, за попереднім професійним досвідом пов’язані з іншим мільярдером, Віктором Пінчуком, а є й ті, хто узгоджує своє позиції з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.

Останнім часом заговорили про велику групу нардепів у "Слузі народу", які обертаються на орбіті одного із спонсорів партії "Голос", партнера Джорджа Сороса в Україні, засновника російськомовного видання "Новое время" і радіо NV Томаша Фіали, гендиректора української інвестиційної компанії Драгон Кепітал, що його називають одним з найбільших рантьє України. Разом з Пінчуком він був спонсором проекту "Нові лідери", був членом правління Transparency International Ukraine, власником "Центру економічної стратегії", VoxUkraine, VoxCheck. Його актуальні впливи у фракції не варто недооцінювати, і вони зростатимуть.

Показово, що Київська школа економіки, яка проводила навчання депутатів від "Слуги народу" в Трускавці, фінансується саме Фіалою. Саме цей центр тяжіння дедалі більше оглядачів вважають альтернативним умовній "групі Приват".

Така мозаїчність може позбавити Володимира Зеленського стратегічного контролю за начебто його фракцією, депутати якої на 99% обрані винятково завдяки популярності бренду "слуга народу". Щоб уникнути зниження своєї ролі, у команді президента й вирішили вдатися до поділу фракції на півтора десятки груп. Багато чого в успіхові цієї справи залежатиме від двох факторів: чи справиться Давід Арахамія з роллю фракційного лідера, бо досі такого досвіду він не мав, і наскільки злагоджено діятимуть всі 15 керівників депгруп у фракції.

Крісла для "слуг": спікеріади не буде, комітети швидко поділять серед своїх

Питання фракційної дисципліни хоч і безпосередньо впливатиме на ефективність роботи нової Ради, та все ж його можна назвати проблемою значною мірою внутрішньою. А є кадрова "шахівниця", за яку відповідає монопольна парламентська більшість. І тут є новини: в "Слузі народу" визначилися з кандидатурами керівників парламентських комітетів.

Опозиції планують віддати комітет з прав людини і комітет з питань свободи слова та інформаційної політики. Можна припустити, що на другий з них претендуватимуть також "люди Коломойського" чи інші причетні до інформаційної сфери депутати з мегафракції. Скажімо, автор скандальної заяви на трускавецькому семінарі про нових депутатів-"слуг" як "політичне ніхто" Микита Потураєв. Колишній перший заступник голови Нацради з телерадіомовлення, його біографія – це типова кар’єра вихідця з Дніпра, пов’язана з роботою на цілу низку політиків без розбору – від Юлії Тимошенко, підзабутої "Команди озимого покоління", Віктора Пінчука до регіоналів. Останнім часом він працював у партії "Укроп" і входив до команди Зеленського як радник.

Серед потенційних призначенців з числа "слуг" є кандидатури, до фаховості яких питання у суспільства відсутні. Так, головою комітету у закордонних справах запропонують дипломата, колишнього генконсула України у Стамбулі Богдана Яременка, який переміг на виборах у Києві, комітету з євроінтеграції – волонтерку з досвідом роботи в європейських структурах, 29-річну переможницю виборів по округу на Харківщині Марію Мезенцеву.

Та довкола деяких призначень можуть виникнути скандали. За повідомленнями ЗМІ, комітет Ради з національної безпеки та оборони "віддадуть" чоловікові подруги дитинства президента. Дружина директора Смілянського ливарного заводу в Черкаській області Олександра Завітневича Наталія вчилася разом із Зеленським у школі №95 Кривого Рогу. А зараз консультує його сім'ю як психолог і багато років належить до близького кола спілкування Зеленського. Злі язики подейкують, що ця дружба забезпечила непублічному Олександру Завітневичу місце №39 у виборчому списку "Слуги". Побачимо, чи справдяться прогнози щодо його подальшого кар’єрного зростання.

Щодо інших комітетів ВР, то, за інформацією LB.ua, головою комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності стане експерт з реформування судів і правоохоронної системи Денис Монастирський (№19 у партійному списку "Слуга народу"). Цього молодого правника називають "людиною з орбіти Авакова". Людина з таким іменем була серед помічників нардепа Антона Геращенко, радника міністра внутрішніх справ.

№12 у партійному списку Владислав Криклій, за цією інформацією, очолить комітет Ради з питань з питань транспорту, юристка з Харкова Ірина Венедіктова (№3 виборчого списку) стане головою комітету з питань правової політики. Почесний президент юридичної компанії Jurimex Данило Гетманцев, №20 у списку, може очолити комітет з питань бюджету. Комітет з питань науки й освіти, як очікується, очолить директор освітніх програм "Українського інституту майбутнього" (знову таки, пов’язуваний деякими ЗМІ з інтересами Авакова) Сергій Бабак (№11 у списку). Щоправда, останнього називають потенційним міністром освіти. Комітет з питань регламенту Ради може очолити №24 списку "Слуги народу" Сергій Кальченко, адвокат з "Гілмонт партнерс".

Стали відомі й прізвища претендентів від "Слуги народу" на пости в президії парламенту. Цієї суботи в Трускавці, після 40-хвилинної зустрічі майбутніх нардепів від "Слуги" з президентом Володимиром Зеленським голова партії Дмитро Разумков повідомив, що його буде висунуто на пост спікера Ради, а першим заступником голови парламенту запропонують нинішнього представника президента у Раді Руслана Стефанчука, відповідального у Зеленського за написання законопроектів.

Ще одна вакансія в президії залишається незакритою. Можливо, її тримають вільною для потенційних партнерів, якщо фракцію-переможницю цьогорічних виборів умовлять на створення коаліції – скажімо, з "Голосом" Святослава Вакарчука. В іншому разі цей пост може відійти одній з фракцій опозиції – "Опозиційній платформі – За життя" Віктора Медведчука – Юрія Бойка чи "Європейській солідарності" Петра Порошенка. Вірогідність появи представника останньої фракції ліворуч від спікера значно нижча, ніж у проросійської "ОПЗЖ".

У будь-якому разі вже до кінця серпня кадровий пасьянс у новій Верховній Раді буде на столі. І тоді суспільство матиме змогу проаналізувати, інтереси яких груп відображені в новій політичній реальності більш повно, а кого ущемили. Поки що схоже на те, що в новій владі намагаються максимально задовольнити всіх – і олігархів, і патріотів, і комерціалізоване парламентське "болото". Тобто діють за своєю звичною методою: обіцяти все всім, а давати – по ситуації. Перші місяці роботи команда Зеленського витрачає на те, що вчиться лавірувати між краплями. Рано чи пізно така тактика породить невдоволених. І тоді ситуація в парламенті ускладниться, а ефективність роботи нових депутатських облич буде поставлена під сумнів. Задання президента – зробити так, щоб до того моменту він залишався "весь у білому", а винним в проблемах знову став парламент.