В Антикорсуді пояснили, чому відпустили Микитася під заставу

Про це повідомила пресслужба ВАКС із посиланням на суддю-спікера Віру Михайленко, передає Depo.ua.

"8 жовтня 2019 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду оголошено повний текст ухвали про застосування застави колишньому народному депутату України у справі про заволодіння нерухомістю Національної гвардії. Нагадаємо, 4 жовтня 2019 року до підозрюваного було застосовано заставу у розмірі 5,5 мільйонів гривень. Відмова у триманні підозрюваного під вартою обурила громадськість", – нагадали у пресслужбі суду.

З огляду на це Михайленко навела мотиви, якими керувався слідчий суддя, ухвалюючи відповідне рішення.

По-перше, слідчий суддя визнав оголошену підозру обґрунтованою.

"На стадії досудового розслідування прокурору достатньо довести наявність фактів або інформації, які можуть переконати стороннього спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише те, чи є причетність особи до вчинення правопорушення вірогідною та достатньою для застосування обмежувальних заходів", – йдеться у повідомленні.

По-друге, прокурор повинен довести наявність ризиків, зокрема ризик переховування, впливу на свідків, знищення доказів, вчинення іншого злочину.

Зазначається, що було взято до уваги, що досудове розслідування злочину тривало рік, при цьому в травні 2019 року були оголошені перші підозри посадовим особам ТОВ "Укрбуд Девелопмент". Це дозволяло підозрюваному припустити, що йому також може бути повідомлено про підозру. Однак з травня 2019 року підозрюваний неодноразово перебував за кордоном і завжди повертався в Україну. Він не перевозив родину і не перевів свої активи за кордон, що вказує на його намір перебувати в Україні. Крім того, з матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій також не вбачалося наміру підозрюваного залишати територію України та переховуватися від суду, він демонстрував небажання виїжджати.

"Тут доцільно пояснити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності переховування підозрюваного, його впливу на свідків, знищення доказів тощо. Інакше кажучи, чим вища ймовірність існування відповідного ризику, тим суворіший запобіжний захід повинен бути застосований", – пояснила суддя-спікер ВАКС.

Вона також зазначила, що сторона обвинувачення не довела відповідних ризиків, які б свідчили, що єдиним достатнім запобіжним заходом є саме тримання під вартою. "Обвинувачення не надало слідчому судді доказів того, що підозрюваний зловживав своїми правами чи ухилявся від викликів та явки до органів досудового розслідування", - йдеться у повідомленні.

Щодо застави у розмірі 5,5 млн грн, то слідчий суддя установив обставини, які дозволяють у виключних випадках призначити заставу у більшому розмірі, ніж передбачено законом. У ВАКС повідомили, що під час визначення розміру застави слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік, його сімейний стан, міцні соціальні зв’язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких.

"Заявлений обвинуваченням розмір застави у розмірі 300 млн грн слідчий суддя визнав непомірним і таким, що не відповідає доведеним ризикам. Також в цій справі неможливо було прирівняти розмір застави до суми ймовірної шкоди, яка покладена в основу підозри, так як реальних коштів товариство не отримувало, земельна ділянка, на якій будувався житловий будинок для військовослужбовців не перейшла у власність товариства або підозрюваному. Однак, враховуючи майновий стан підозрюваного та можливість існування невисокого ступеня ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку, що застава у розмірі 5,5 млн грн зможе забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов’язків, а отже і дієвість кримінального провадження. Крім того, підозрюваний зобов’язаний прибувати за першим викликом детектива, слідчого судді, прокурора, утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними або свідками, здати свої паспорти та носити електронний засіб контролю. У випадку порушення будь-якого з цих зобов’язань особа може бути взята під варту", – підсумувала Михайленко.

Нагадаємо, 5 липня у Любечі Чернігівської області сталася сутичка між нардепом і кандидатом за 206 округом Максимом Микитасем та головою ОТГ Сергієм Пінчуком. Конфлікт зафіксували на відео, на якому чути, що нардеп лається на Пінчука та погрожує їй в'язницею. У відповідь голова ОТГ дзвонить в поліцію. Потім між ними починається штовханина, під час якої Микитась відбирає у Пінчука мобільний телефон і кидає його об стіну.

Після цього слідче теруправління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві, розпочало досудове розслідування кримінального провадження за фактом вчинення хуліганських дій народним депутатом України. Кримінальне провадження відкрито за статтею 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). 

4 жовтня Микитася відпустили під 5,5 млн грн застави та зобов'язали вдягнути електронний браслет.

Тоді ж його відпустили під 5,5 млн грн застави та зобов'язали вдягнути електронний браслет.

8 жовтня Національне антикорупційне бюро (НАБУ) звернулося до Вищого антикорупційного суду з проханням накласти арешт на майно колишнього депутата Верховної Ради Максима Микитася, підозрюваного в привласненні 82 млн держкоштів при обміні квартир для військових Національної гвардії.