Українська PISA: Що насправді коїться із середньою освітою

 

Редакція Depo.ua проаналізувала офіційні звіти дослідження і обрала найцікавіші тези, які характеризують українську середню освіту. 

Якщо коротко, то результати наступні: 

Ми відстаємо за середніми показниками від країн  ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку)  у всіх трьох галузях. Різниця успішності (враховується середній бал) із читання становить 23 бали, математики – 39,  природничо-наукових дисциплін – 22. Для більш чіткого розуміння ситуації, 30 балів відповідає року навчання у закладах середньої освіти. 

Є величезна нерівність між успіхами дітей, що проживають у великих містах (середній бал складає 499,4) та учнів із сіл та хуторів (середній бал - 420,6). Це різниця у понад 2,5 роки навчання.

Найбільш проблемна галузь із перевірених PISA - математика. Через це МОН вже оголосило майбутній 2020 рік роком цієї науки із відповідними заходами для підвищення математичної грамотності населення.

Багато 15-річних учнів продемонстрували читацьку, математичну та прородничо-наукову грамотність на рівні нижче базового, а от відсоток студентів із найвищим рівнем - зовсім незначний. 

Що таке PISA?

PISA (Program for International Student Assessment - у перекл. "Програма міжнародного оцінювання учнів" ) – міжнародне дослідження, яке  вивчає рівень оволодіння читацькою, математичною та природничо-науковою компетенціями 15-річними підлітками у 80 країнах світу.

Тобто, це дослідження - не про те, наскільки добре підліток "зазубрив" інформацію зі шкільних підручників, а перевірка на здатність аналітично мислити та застосовувати набуті знання у житті. Фактично ж  тестування надавило на "хворе місце" української шкільної освіти, яка здебільшого вимагає завчання інформації, але не її аналізу.

"PISA не оцінює, чи можуть учні повторити те, що вони вивчили. Важливо, чи можуть вони творчо мислити, застосовувати свої знання, вирішуючи складні проблеми. Наприклад, якщо йдеться про математику, учневі пропонують вирішувати завдання в реальному контексті: ось проблема, у якої є математична відповідь, спробуйте її знайти", - наводить слова творця PISA Андреаса Шляйхера сайт проєкту в Україні.

Що по звіту?

Результати українських учнів  / студентів нижчі за середні по країнах ОЕСР у всіх трьох галузях (середнє для країн ОЕСР із читання становить 488,89  бала, математика — 492,03 і природничо-наукових дисциплін — 490,78). Різниця успішності учнів / студентів в Україні порівняно із середніми значеннями по країнах ОЕСР із читання становить 23 бали, математики — 39, а з природничонаукових дисциплін – 22. Ця різниця близька до еквівалента в один рік навчання.

До того ж, показники України порівняно з показниками таких референтних країн, як Естонія, Польща, Угорщина й Білорусь, є нижчими із читання, математики та природничо-наукових дисциплін, які для цих країн є близькими до середніх значень по країнах ОЕСР 

На малюнку. 2.5 представлено розподіл українських учнів / студентів за рівнями сформованості предметної грамотності. Тільки 74,1 % українських 15-річних підлітків досягли базового рівня сформованості читацької грамотності, 64,0 % — математичної та 73,6 % — природничо-наукової. 

В Україні достатньо значний відсоток учнів / студентів, рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності яких нижчий за базовий, і зовсім незначний відсоток тих учнів / студентів, які досягли найвищого рівня грамотності принаймні з одній із галузей PISA. 

 46,4 % 15-річних підлітків в Україні досягають Рівня 3 та вищих в оволодінні читацькою грамотністю, 37,9 % — математичною і 43,6 % — природничо-науковою. Рівень 3 — це найбільш типовий рівень грамотності серед 15-річних учнів / студентів по країнах ОЕСР. В Україні частка учнів / студентів з показниками успішності Рівня 3 та вищими — менша, ніж у середньому по країнах ОЕСР, але різниця не перевищує в середньому 10 % за всіма галузями PISA. 

"Загалом рівень сформованості читацької, математичної та природничо-наукової грамотності є важливим атрибутом майбутніх громадян і працівників. Цілком очевидно, що на нинішньому етапі перед Україною постає складне, але досяжне завдання — збільшити частку учнів / студентів із вищими рівнями сформованості грамотності", - зазначають у Національному звіті.

Читацька грамотність деяких учнів / студентів нижча навіть за Рівень 1a, деякі з них перебувають на Рівні  1b15. 

15-річні підлітки, читацька грамотність яких перебуває на цьому рівні, можуть упоратися лише з найпростішими завданнями на розуміння текстів, що включені до тестів PISA, як-от із завданнями на знаходження одного фрагмента чітко вказаної інформації, наприклад, з назви простого, відомого тексту або з простого списку16. Частка учнів / студентів, які досягли мінімального рівня читацької грамотності на Рівні 1b, в Україні становить 7,2 % .

Інфографіка PISA.

В Україні в учнів / студентів, які навчаються у великих містах у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, істотно вищі, ніж в інших їхніх однолітків, результати сформованості читацької, математичної й природничо-наукової грамотності. Максимальна різниця становить більше 2-х років навчання.

Також одним з ключових висновків PISA щодо України є дуже високий показник нерівності між учнями з різним соціально-економічним статусом. Діти з багатших та більш освічених родин мають удвічі-утричі вищі шанси досягти високих навчальних результатів. Перші зазвичай живуть у великих містах і навчаються у ліцеях, гімназіях та спеціалізованих школах, а другі мешкають у невеликих містах та селах і навчаються у звичайних школах та профтехах.

Фінансування

 

У 2015 році видатки на державну освіту в Україні становили понад 13 % від загальних державних видатків, це дорівнює 5,4 % ВВП. В Україні 70 % керівників закладів освіти вважають, що в їхніх закладах недостатня кількість цифрової техніки та програмного забезпечення для навчання, водночас 80 % зазначають, що їхні вчителі / викладачі мають необхідні навички для роботи із цифровою технікою. 

83 % українських учителів / викладачів мають дипломи про здобуття вищої спеціальної педагогічної освіти, а 74 %  мають ступінь магістра або спеціаліста. В Україні середньостатистичний 15-річний учень / студент навчається в закладі освіти, де на кожного вчителя / викладача в середньому припадає 12 учнів / студентів, що відповідає середньому значенню по країнах OECР. 

На думку керівників 75 % закладів освіти, найбільше заважає освітньому процесу в їхніх закладах брак або неналежна якість засобів навчального призначення (підручників, комп’ютерного обладнання, матеріалів для бібліотеки чи лабораторій). Прямої залежності між рівнем успішності учнів / студентів і ресурсним забезпеченням закладів освіти (фінансовим, матеріальним, технічним, кадровим) в Україні не спостерігається. Проте все ж порівняно із середніми показниками по країнах ОЕСР українські заклади освіти гірше забезпечені ресурсами, а українські вчителі / викладачі мають найнижчій рівень початкової заробітної плати. 

Про ефективність використання грошей на освіту та результати PISA у цілому висловився український науковець Семен Єлисевський.

"Якщо подивитися на результати ЗНО, яке здається на пару років пізніше, то показники з математики дуже підозріло падають кудись в плінтус. Ця невідповідність говорить або про те, що PISA і наше ЗНО занадто різні за структурою і складності питань, або про те, що вибірка для PISA була спеціально підшаманена так, щоб не включати найбільш ганебну частину школярів-тупаків. Я більше довіряю ЗНО, бо його здають усі, а як формувалася вибірка для PISA не дуже зрозуміло. Основна небезпека таких оцінок в тому, що можна помилково порахувати, що рівень шкільної освіти у нас в цілому нормальний і нічого змінювати не треба", - пише Єлисевський.

Він також розповідає чому, на його думку, не варто вірити у те, що гроші на українську освіту витрачаються ефективно:

"І ще раз з приводу PISA. Ось цей графік показує ефективність вкладення грошей в шкільну освіту. Вище лінії - ефективно, нижче - неефективно. В Україні, начебто, ефективно - ми вище лінії. У нас хрінові результати, але й грошей ми витрачаємо * дуже * мало і ніби як при цьому досить ефективно.

Ні, ніфіга подібного! Проблема цього графіка в тому, що це тільки офіційні витрати на освіту, бюджет, кажучи по-простому. 

А у нас, як всім відомо, величезні кошти витрачаються по-перше на репетиторів, а по-друге на побори, хабарі, подарунки і "благодійні внески" в школах. 

Загальна сума цих неврахованих тут витрат, за різними оцінками, порівняна з бюджетним фінансуванням шкільної освіти. Тобто витрати треба помножити на два і точка для України поїде далеко вправо і піде з "ефективної" зони.

Ми * реально * витрачаємо на одного школяра десь на рівні розвинених країн, а віддачу отримуємо на рівні країн-аутсайдерів. Ефективність у нас хрінова, як і результати", - пише Єлисевський. 

Що про PISA пишуть у соцмережах?

Популярні запитання

Що і як саме оцінюють?

PISA в межах кожного свого трирічного циклу оцінює грамотність (literacy) учнів / студентів у читанні, математиці та природничо-наукових дисциплінах.

Читацька грамотність — це здатність учня сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал, а також посилювати свою готовність брати активну участь у житті суспільства. 

Математична грамотність учня визначається як його здатність формулювати, застосовувати й інтерпретувати математику в різноманітних контекстах. Це включає математичні міркування й застосування математичних понять, процедур, фактів та інструментів для опису, пояснення й прогнозування явищ. Грамотність у галузі математики допомагає зрозуміти роль математики у світі, робити аргументовані висновки й приймати рішення, необхідні людям як творчим, активним і свідомим громадянам.

Природничо-наукова грамотність визначається як здатність учня / студента як свідомого громадянина вивчати й вирішувати питання, пов’язані з наукою й науковими ідеями. Науково грамотна особа готова аргументовано міркувати про науку й технології, що потребує від неї таких компетентностей: пояснювати різноманітні явища з наукової позиції, оцінювати й розробляти наукове дослідження, а також інтерпретувати дані й докази з наукової позиції. 

Успішність учня / студента в кожній із цих трьох галузей можна тлумачити з погляду рівнів сформованості його грамотності за шкалою PISA, де Рівень 6 — найвищий, а Рівень 1 (і нижчі) — найнижчий. Рівень 2 — особливий, оскільки він співвідносний із базовим рівнем сформованості тієї чи тієї грамотності. На цьому рівні учні / студенти починають демонструвати вміння, що дають їм змогу брати більш ефективну й продуктивну участь у житті суспільства, зокрема надалі вже в ролі студентів, працівників і громадян. 

Навіщо PISA, якщо є ЗНО?

ЗНО — це інструмент оцінювання випускників для вступу до ВНЗ. Він демонструє рівень знання шкільної програми і не призначений для вимірювання якості освіти.

Якісна освіта передбачає не лише володіння знаннями, а й компетентностями. Це також можна і варто вимірювати. Компетентності учнів на основі погоджених на міжнародному рівні показників уже майже 20 років тестує і Програма міжнародного оцінювання учнів (PISA). У 2018 році до нього приєдналася й Україна. Деякі країни, зокрема Німеччина, США і Франція, мають вітчизняні дослідження, якими не замінюють, а доповнюють PISA для оцінювання якості освіти.