Турне Зеленського "хиткими" країнами: Чи вдасться створити "коаліцію винищувачів"

Нідерланди: F-16 і незгода з "гібридним трибуналом" у Гаазі

Першу поїздку цього місяця Володимир Зеленський здійснив до Нідерландів. 4 травня він відвідав базу ВПС, зустрівся з українськими військовослужбовцями, які проходять навчання у Нідерландах, а також закликав владу цієї дружньої країни підтримати політичне рішення про алгоритм вступу України до НАТО. Зеленський у виступі перед депутатами парламенту Нідерландів згадав, що саме ця країна першою заявила, що не вважає постачання Києву літаків F-16 неможливим.

Та крім цих важливих зустрічей, відвідини Зеленським Нідерландів мали ще один аспект – прискорити початок міжнародного трибуналу над російськими агресорами. Він відвідав Гаагу і виступив у Міжнародному кримінальному суді. Там Зеленський наголосив, що Україна не прийме гібридної форми правосуддя. Depo.ua свого часу детально аналізував варіанти трибуналу та причини, з яких він досі не почався. Нагадаємо ключові моменти. Перший: існуюча процедура не дає можливості почати процес, поки підсудні не арештовані. Також не допускається заочний процес і заочне засудження. Отже, засудити путіна, коло його друзів-злочинців та конкретних виконавців видається неможливим, поки ті не опиняться у Гаазі фізично. Другий момент: з очевидних причин неможливо створити спецтрибунал рішенням Радбезу ООН, а для створення Генасамблеєю потрібна підтримка не лише понад 100 держав, а й бажання керівництва ООН займатися цим питанням. Такого бажання немає. Третій момент: прихильників спецтрибуналу над путіним і росією багато, проте вистачає й противників. І це не лише Китай, наприклад, а й Угорщина, без згоди Віктора Орбана Євросоюз не зможе виступити спільно за утворення трибуналу.

З огляду на ці складнощі й виникла ідея "гібридного трибуналу", суть якого у тому, що запутінців судитимуть українські та міжнародні судді за українським кримінальним кодексом. Ця пропозиція Україною відкидається. По-перше, з тим самим успіхом ми можемо судити російських злочинців і в українських судах. Питання в тому, як їх в разі заочного засудження притягнути до реальної відповідальності. По-друге, без статусу міжнародного рішення такого трибуналу ставитимуться під сумнів не тільки в росії та в дружніх до неї державах, а навіть і в цивілізованих. По-третє, ще на стадії обговорення питання ми побачили розбіжності у нашій позиції та позиції міжнародних правників, яким доводиться доводити очевидні для нас речі, що російські окупанти чинять геноцид, а не тільки військові злочини.

От, власне, Зеленський і озвучив позицію України щодо неприйнятності "гібридного трибуналу". Інша справа, що наші партнери поки неготові до нового Нюрнбергу, як цього хочуть у нас. Вочевидь, сподіваються ще якось домовитися з путіним. Тому старт міжнародного суду над кремлівцями знову відкладається.

Італія: чи припинить папа Римський Франциск підігравати роспропаганді

Як і поїздка до Нідерландів, відвідини Зеленським Італії мали кілька зрізів. Перший стосувався посилання військової підтримки. Як і прогнозував Depo.ua перед минулорічними виборами до італійського парламенту, праві в цій країні на чолі з прем’єркою Джорджею Мелоні зайняли більш рішучу позицію щодо допомоги Україні, аніж їх попередники. Президент Зеленський повідомив: у Римі домовилися про зброю та ППО. Зараз Італія, завжди скептична щодо розширення ЄС і НАТО, підтримує рух нашої держави до цих структур. Але за цією "хімією" у відносинах проглядаються й проблеми.

Не секрет, що росія традиційно мала і має вплив на громадську думку італійців через дружні до себе канали. То ж і не дивно, що у лютому цього року, згідно з даними опитування Europinions, лише 51% італійців висловив віру у нашу перемогу у війні. Це найменший показник з усіх європейських країн, де проводилося опитування. У Німеччині, другій знизу, в українську перемогу вірить 55%, у згаданих Нідерландах – 68%, а загалом по Європі – 61%. Другий момент – в Італії хитка не тільки громадська думка, а й політичні еліти. Варто згадати квітневу заяву міністра оборони Гвідо Крозетто, який підтримав ідею мирних переговорів України та росії за сприяння Китаю. На його слова негативно відреагували на Банковій. Але сам факт появи заяви цілого міністра оборони свідчить, що у політичних колах Італії немає одностайності щодо бачення кінця війни.  

Третій момент стосується не світської влади, а святого престолу. Нагадаємо: папа Франциск з часу повномасштабного вторгнення росії в Україну робив достатньо багато дивних заяв, які дратували українців. Приміром, у березні він заявив, що готовий відвідати нашу країну, якщо заразом відвідає і росію. А в листопаді минулого року розповідав, що дуже поважає російський гуманізм і згадав про Достоєвського, який "надихає християн". Вершиною стала заява Франциска після зустрічі з угорським другом путіна Віктором Орбаном та емісаром РПЦ Іларіоном про секретну миротворчу місію Ватикану. В Києві (та і в Москві) існування подібної місії заперечили. Ця заява папи стала остаточним доказом того, що його уявлення про українсько-російську війну поверхові. Питання у віці, вихованні чи в оточенні, яке формує його картину світу, гадати не будемо, але існує ризик втягування глави святого престолу в кремлівські ігрища.

З огляду на це зустріч Зеленського з Франциском мала велике значення. Наш президент після спілкування з папою заявив: Ватикан послав сигнал підтримки української формули миру. Чи просуватиме тепер її папа? Очевидно, що ні. Але після тривалої розмови із Зеленським залишається сподіватися, що Франциск принаймні припинить виголошувати заяви, якими підігрує російській пропаганді.

Німеччина і Франція: щоб не схиляли до миру

На тлі збільшення військової допомоги Україні з боку німецького уряду, в цій країні намітилися негативні для нас зміни у громадській думці. До якої влада європейських країн дуже чутлива. Нещодавнє опитування компанії YouGov на замовлення DPA засвідчило, що 55% опитаних німців за переговори між Києвом і Москвою, проти 28%. Так само більшість німців відкидає запрошення України до вступу в Північноатлантичний Альянс: 54% – проти цього і лише 27% – за те, щоб запропонувати Україні перспективу членства в НАТО на цьому етапі. Ще у лютому більшість громадян ФРН були проти мирних перегорів за будь-яку ціну. Німеччина – ще одна країна ЄС, де традиційно сильні впливи російської пропаганди і де місцеві політичні кола часто дотримуються в українському питанні різних думок. А де тонко, там рветься.

Ще одна схожа за настроями країна – Франція. Туди президент Зеленський поїхав після Німеччини. Французький президент Еммануель Макрон відомий своїм бажанням посадити Київ і Москву за стіл перемовин. А раніше – врятувати обличчя путіна. Місяць тому Макрон гостював у Китаї та відзначився антиамериканськими заявами. Францію також звинувачували у блокуванні снарядної угоди ЄС, яку таки прийняли, але затримки дорого вартують українцям. Сумнівно, що Макрон приєднається до "коаліції винищувачів". Але факт візиту Зеленського до Парижу перед анонсованим великим контрнаступом дуже важливий. Як і у випадку з Німеччиною зараз потрібно зробити дві речі: перша – дотиснути ці країни, щоб надали нарешті все, що було обіцяно, а, по-друге, щоб незалежно від темпів нашого контрнаступу та швидкості його успіхів не змінили платівку з "разом і до кінця" на "сідайте за стіл переговорів".