Газова епопея з Росією: Що чекає на Україну

Переговори тривали понад сім годин і зрештою заступник голови Єврокомісії Марош Штефович вийшов до преси з обнадійливим повідомленням. 

"Ми досягли принципової угоди. Досягнуті нами домовленості обговорять у столицях", — заявив він.

Про те саме, сказав міністр енергетики Росії Олександр Новак. Міністр енергетики і охорони довкілля Олексій Оржель натомість заявив, що на переговорах "якісно відпрацювали" майбутнє рішення.  А виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко акцентував, що "напрацьовані основні принципи угод, які вимагають додаткового погодження на політичному рівні".

До речі, в кулуарах твердять, що переговори можуть стати для пана Вітренка таким собі зірковим часом. Досягнувши згоди з Росією, він стане автором (чи принаймні спіавтором) "газового миру" і тим самим створить собі такий собі іміджевий кредит принаймні у владних ешелонах. Відсутність на переговорах голови "Нафтогазу" Андрія Коболєва – ще одна ознака майбутніх змін у компанії. Тож можна прогнозувати, що вже у березні, коли у Коболєва закінчиться контракт, його може замінити саме Вітренко. 

Втім, чи стане "газовий консенсус" всеукраїнською перемогою – велике питання. 

Вже сьогодні, голова уряду Олексій Гончарук анонсував подальше обговорення газових "моментів". 

"В бюджеті були закладені кошти від оподаткування, зокрема, газу... Ми також працюємо над переговорами з РФ щодо газу. Там також зради немає. Наші колеги просто зараз знаходяться на переговорах. Зараз йдемо продовжувати засідання уряду щодо газу з РФ", – наголосив прем'єр після завершення години запитань до уряду.  

Вже в цю суботу мають відбутися переговори між "Газпромом" і компанією "Оператор газотранспортної системи України". Останню створено, аби транзит газу відбувався за європейськими нормами, згідно з якими, видобувати і транспортувати газ мають різні юридичні особи. Свою діяльність компанія починає вже з нового року. 

І хоча в уряді акцентують на відсутності зради – себто, вигідних умовах для України, – варто розуміти, що на значні поступки Росія піде навряд і наразі питання в тому, до якого полюсу буде ближче досягнутий компроміс. 

У чому суперечності

Нагадаємо, поточний контракт з Росією на транзит газу в Європу територією України закінчується 1 січня.  Новий газогін "Північний потік 2" до використання не готовий, а дедлайн його запуску перенесли принаймні на кілька місяців. Тож непідписаний договір може означати газову кризу для багатьох країн. Втім, до неї здебільшого встигли підготуватися, наповнивши газосховища під зав'язку.  Завдяки таким запобіжникам газового голоду, можливо, і вдасться уникнути, але істотне підвищення тарифів майже гарантоване. 

Зірвані контракти з європейськими країнами – міні-катастрофа для російської економіки. Бюджет країни не лише не дорахується надходжень, а й істотно схудне через значні штрафи. Заради компромісу Росія нібито готова повернути визнаний Стокгольмським арбітражем борг у $3 млрд, але не грошима чи газом, а просто дозволивши заморозити свої активи. За це від "Нафтогазу" чекають відмови від позову у $12 млрд за компенсацію втрат на випадок припинення транзиту. Після ряду поразок у судах російські правники, схоже, вже на настільки впевнені у власних силах. 

Причому, на Росії грубо натякають, що тристороння група вирішує не лише питання газу. Зокрема, у Мінську так і не змогли домовитися щодо обміну полоненими, який активно анонсував президент України Володимир Зеленський та інші учасники "нормандського саміту" у Парижі. Втім, дата наступних переговорів, цього разу – в онлайн-режимі, – між представниками України та "Л/ДНР" призначена на понеділок, 23 грудня. Себто, на час, коли газові питання будуть майже вирішені. Схоже, таким чином Росія підкреслює: газові домовленості – один з компонентів ціни щодо звільнення заручників.  

В переговорах з Україною мета Росії – підписати контракт на мінімальний термін без зобов'язання щось платити у разі його розірвання. Після здачі в експлуатацію "Північного потоку 2" країна прагне змінити схему транзиту без додаткових проблем і витрат. Через це ідеальний термін контракту для Росії – 1 рік, а для України – 10. Втім, від цих крайностей, за словами Володимира Зеленського, вдалося відійти. Ще під час "нормандської зустрічі" говорили про три роки, хоча офіційного підтвердження така інформація не здобула. 

Є вірогідність, що цифра зросте "в бік" України. Про це непрямо свідчать слова Володимира Путіна на пресконференції. "Хочу звернути вашу увагу, що ми не плануємо укладати на якийсь строк контракт, для того, щоб потім припинити транзит. Ні. Ми в цьому зацікавлені. Ми хочемо, це зручний маршрут", – зазначив кремлівський лідер. 

Наразі існують попередні домовленості щодо орієнтовного об'єму транспортованого газу – 50 млрд кубометрів у перший рік із подальшим зниженням до 30 млрд. Нібито затверджений і тариф на транзит – $2,5 за тисячу кубів на 100 км. Втім, у кінцевому варіанті договору цифри можуть бути іншими, адже саме такі показники були об'єктами торгу на переговорах. 

Прокладці бути?

Цілком можливо, що Росія та Україна домовляться про прямі поставки газу (замість реверсних, – ред.). Такий варіант, нагадаємо, широко обговорюється. Зокрема, президент Росії Володимир Путін у разі досягнення домовленостей щодо цього пункту анонсував можливу знижку для України у 25%. При цьому Олексій Оржель вже знайшов зекономленим грошам призначення. 

"Якщо ми будемо мати знижену ціну, – потенційно можливо, що у нас будуть прямі поставки зі знижкою зі сходу, - ми будемо намагатися забирати цю знижку, видавати в ринок ринкову ціну, а саму знижку використовувати через бюджет або через будь-які інші інструменти для покриття субсидій або інші соціально важливі заходи", – розповідав міністр. 

Втім, прямі поставки – це можливість створення компанії-прокладки, посередника у продажі-купівлі палива. Власне, такої, як раніше була скандальна "Росукренерго". А таке підприємство, зазначимо, підвищує можливості вирішувати питання і досягати домовленостей, керуючись не лише національними, а й особистими меркантильними інтересами. Для України ж це своєрідний відкат у минуле.