Торги за секвестр і "Приват": Як парламент розколовся через урізання бюджету та Коломойського

Спочатку позачергове засідання парламенту планувалося на четвер. Не встигли. Потім на завтрашню суботу. Знову не встигають. Зараз кажуть про неділю, чи, що ймовірніше, вже про зібрання наступного тижня. Депутати ніяк не можуть знайти спільну думку відразу з кількох питань, що віддаляє день позачергового засідання. Перше питання - ухвалення закону про удосконалення банківської діяльності, який вже названо "антиколомойським". Цей закон потрібен Україні для отримання кредиту від МВФ, без якого, зі значною ймовірністю, на нас чекає технічний дефолт. Як писав Depo.ua, вказаний документ досить неоднозначний. З одного боку він стане на заваді поверненню "Приватбанку" Ігореві Коломойському, але з іншого – в ньому містяться норми, котрі посилюють роль держави у банківському секторі. Аби заблокувати прийняття "антиколомойського" закону різними процедурними пастками, депутати з групи впливу олігарха – Олександр Дубінський, Ольга Василевська-Смаглюк, Ігор Палиця та Олег Дунда - зареєстрували чотири альтернативних законопроекти.

Банковій та уряду ухвалення цього закону потрібне як ковток повітря, проте у монобільшості голосів за нього немає, групи-сателіти "За майбутнє" і "Довіра" торгуються, позиція "Батьківщини" щодо закону, за інформацією джерел з ВР, швидше ні, аніж так, "ОПЗЖ" - ні, "Євросолідарність" і "Голос" тут союзники ОП, проте не союзники в інших питаннях. Йдеться про проект секвестру бюджету. До слова, цей документ обурив представників усіх фракцій, і саме через нього домовленість про дату проведення позачергового засідання остаточно зайшла у глухий кут.

Нагадаємо: уряд має намір суттєво урізати субсидії і субвенції, створивши натомість Стабілізаційний фонд з бюджетом близько 200 млрд грн. Логіка урядовців зрозуміла: поки епідемія коронавірусу в нашій країні лише набирає обертів, потрібні кошти, які можна перенаправляти на боротьбу з недугою. Ці кошти хочуть акумулювати в Стабфонді. Проте виявилося, що "під ніж" пішли субсидії, кошти Фонду енергоефективності, Державного фонду регіонального розвитку, субвенції місцевим бюджетам, видатки на сфери культури, освіти. І опозиція, і переважна більшість "слуг" сприйняли запропонований секвестр в штики й голосувати за нього відмовляється.

Бюджетний комітет розкритикував отримані від уряду цифри і взявся утрясати з ним запропоновані показники. Як довго це триватиме, сказати складно, адже знайти золоту середину, коли йдеться про урізання видатків, майже нереально. За даними ЗМІ, в ситуацію втрутився президент, однак його вмовляння вплинули не на всіх депутатів з монобільшості. Проти мажоритарники, адже Кабмін зазіхнув на місцеві бюджети, на Фонд регіонального розвитку і Фонд соціально-економічного розвитку. Простіше кажучи, мажоритарникам не буде про що звітувати перед своїми виборцями. Інша загроза для влади – якщо у регіонів заберуть гроші, можна спрогнозувати, що для "Слуги народу" місцеві вибори завершаться повним фіаско. Тому, подейкують, у високих кабінетах обговорюють відтермінування цих виборів на підставі незавершеності децентралізації, зокрема, гальмування адміністративно-територіальної реформи й відсутності змін до Конституції щодо децентралізації. Про те, що перенесення місцевих виборів можливе, свідчить і відсутність у бюджеті грошей на них. Що було сприйнято народними депутатами з опозиційних фракцій вкрай негативно.

Фактично, проект секвестру бюджету розколов парламент: одним не подобається, що майже не порізали бюджети силових структур, інші вважають це правильним, адже вірус вірусом, а війна на Донбасі не припиняється; одні вимагають від уряду домовлятися із зовнішніми кредиторами, аби ті погодилися відтермінувати нам цьогорічні виплати, інші ж убачають у таких закликах підштовхування країни до дефолту. Дратує депутатів і збільшення дефіциту бюджету та його покриття за рахунок переважно емісії, що спричинить інфляцію, ріст цін і тому подібні неприємності для пересічних громадян. На тлі цих великих і дрібних розколів зростає градус популізму – всі політики прагнуть представити себе захисниками народу від урядовців-"лиходіїв".

Чи доторгуються президент, Кабмін й депутати до узгодженого порядку денного позачергового засідання? В якому, нагадаємо, хочуть бачити остаточне голосування за закон про обіг землі (це також вимога МВФ, проте наразі вже не ключова), зміни до регламенту, які дадуть можливість депутатам голосувати в режимі онлайн (підтримка цієї ініціативи стає все примарнішою, адже опозиціонери використовують її для звинувачень на адресу "слуг" у боязні голосувати в сесійній залі, виставляючи таким чином монобільшовиків у слабкому і навіть смішному образі), кадрові питання – в уряді досі не призначені всі міністри. Обговорювалися й інші питання. Проте якщо домовляться про голосування хоча б по секвестру й банківському закону, це вже буде перемога. При цьому місце і форма одягу нардепів матимуть другорядне чи навіть третьорядне значення.