Тактика "сам дурень": Навіщо Україна підіграє Орбану і створює проблеми Євросоюзу і собі

Хто кому псих

Набирає обертів чергова гучна сварка між Києвом і Будапештом. Її спровокувала скандальна заява спікера угорського парламенту Ласло Кевера. Давній соратник прем’єра Віктора Орбана і один із засновників правлячої партії ФІДЕС образливо відгукнувся про українську дипломатію і персонально про президента Володимира Зеленського. "Наскільки я знаю і звертаю увагу на події світової політики, то не пригадаю, щоб лідер проблемної країни, яка потребує допомоги, так виступав проти когось, причому не лише проти Угорщини, але навіть зачіпаючи німецького канцлера", – сказав Кевер. На його думку, той, кому потрібна допомога, "має просити з повагою", бо "зазвичай поггрожують ворогам, а не тим, кого хочуть завоювати як друзів". "Це особиста психологічна проблема, з якою я не знаю, що робити", – заявив він про Зеленського. І далі речника угорського парламенту геть понесло: він вважає, що під час і після війни в Україні угорці Закарпаття "можуть мати вагомі підстави побоюватися", що їх нібито можуть змусити "покинути батьківщину через 1100 років" проживання там.

Відповідь з боку наших не забарилася. "Народ завжди мудрий і знає віками, як відповідати на абсолютно неприйнятні, дикі висловлювання "недополітиків" на кшталт нешановного голови державних зборів Угорщини: He who is guilty is the one that has much to say. Осла взнаєш по вухах, а дурня – по балачках. У короткого розуму язик довгий. Зазвичай такі загострення відбуваються у певні періоди року", – написав заступник голови ОП Андрій Сибіга. І нагадав угорцям про участь їхніх вояків у спаленні тисяч людей в селі Корюківка в роки Другої світової війни. "З іншого боку епохальні події далеко не регіонального характеру напевно теж є достатнім тригером для такої порослі "політиків", а ще якщо відгукується зсередини фашистське ДНК", – зазначив Сибіга.

На захист Кевера кинувся давній "друг" України, очільник угорського МЗС Петер Сіярто. Він, на диво, був доволі дипломатичним. Нагадав про допомогу Угорщини українським біженцям: за це, каже Сіярто, від українських політиків "жодного разу не пролунало слів подяки". "Виходячи з цього, Ласло Кевер повністю має рацію, навіть якщо українці цим обурені", – наголосив головний дипломат Орбана.

До скандалу підключилося і наше МЗС. Його речник Олег Ніколенко заявив, що очікує на оприлюднення спікером парламенту Угорщини довідки про стан його власного психічного здоров'я. "А якщо брати ширше, то, на превеликий жаль, угорські політики наполегливо продовжують поливати брудом Україну та відбілювати злочини росії. Така позиція не дивує, адже історично Угорщина вже неодноразово орієнтувалася на бік зла", – написав Ніколенко. Очевидно, прозоро натякаючи, що режим диктатора Ференца Салаші до останнього лишався союзником нацистської Німеччини.

Однак виникає резонне питання до наших уповноважених осіб: навіщо вестися на свідомі провокації угорських політиків, та ще й нагнітати градус скандалу історичними паралелями. Нинішні можновладці Угорщини хоч і праві, але не фашисти. Позиція офіційного Будапешту нас дуже дратує, через неї нафтове ембарго проти росії виявилося куцим, не потрапив під західні санкції й патріарх РПЦ Кирило (Гундяєв). Проте Угорщина має голос в Євросоюзі і в НАТО – об’єднаннях, де рішення приймаються колективно. А 23-24 червня в ЄС розглядатимуть нашу заявку на отримання статусу кандидата в члени Європейського Союзу. Раніше угорські політики не висловлювали категоричних заперечень щодо такого статусу для України. Як буде тепер, сказати складно.

Хто такий Кевер, і чому над ним треба було посміятися

Ми вже згадували, що спікер парламенту Угорщини – один із ключових соратників прем’єра Орбана. Він довго очолює депутатський корпус – у липні виповниться 12 років з моменту обрання Кевера головуючим. У нас за цей час змінилося три президенти. А депутатом Національних зборів його вперше обрали у 1990 році. Тобто, коли ще Україна не була незалежною. За більш ніж 30-річний політичний стаж Кевер наговорив багато всякого і через свій довгий язик неодноразово потрапляв у скандали.

Напримклад, у 2015 році він заявив: "Нам би хотілося, щоб наші дочки вірили, що найвищий рівень самореалізації — це дати нам онуків". Це висловлювання викликало жорстку критику за печерний консерватизм і заперечення сучасних поглядів на гендерні ролі. Але Кевер подібну критику відкидав одним махом. Мовляв, на нього накинулися ліваки, глобалісти, ліберали, які є агентами антинаціональної мережі. У 2019 році під час саміту, присвяченого демографічним викликам Європи, Кевер знову відзначився. Він заявив, що бездітні люди "ненормальні", а "мати дітей – це суспільна, а не приватна справа". До речі, у нього троє дітей, члени його родини за час політичної кар’єри Кевера не ставали фігурантами якихось скандалів. Зате батько родини встигав за всіх. У тому ж 2019 році він порівняв бажання гомосексуальних пар всиновлювати дітей із педофілією. Чим знову викликав на себе вогонь критики. Тобто, Кевер – типовий угорський націоналіст, традиціоналіст і консерватор. В Україні подібних політиків вистачає. Просто жоден із них не досягав такого високого статусу.

А найгучніший скандал, після якого Кевера почали звинувачувати у неофашизмі, стався у 2012 році. Тоді угорські політики з партії "Йоббік" - конкурента ФІДЕС за голоси націоналістів – вирішили перепоховати в Румунії прах угорського письменника Йожефа Ньїре, який там народився. У роки Другої світової війни Ньїре був фашистом та ярим антисемітом, а після війни втік до Іспанії, де його прихистив диктатор Франко. Румунська влада відмовила у перепохованні і прослідкувала, щоб прах таємно не привезли до Румунії. На місце прибули представники "Йоббіка" в компанії з Кевером та провели церемонію богослужіння. Тоді соратник Орбана обізвав румунську владу "параноїдальною" та "істеричною". Вибухнув міждержавний скандал. Висловлювання Кевера засудили і лідери єврейських громад, зокрема, лауреат Нобелівської премії Елі Візель. Але спікер угорського парламенту не змовчав: Ньїре мав трагічно хибні політичні погляди, але письменник же хороший.

То ж чи варто було нашим можновладцям згадувати про "фашистське ДНК" угорців у відповіді Кеверу? Очевидно, ні. По-перше, у роки Другої світової війни не всі угорці були на боці фашистських режимів Міклоша Хорті і Ференца Салаші. Як і не всі українці допомагали німецьким окупантам. Тих, хто не пішов на колаборацію, було куди більше. То ж образу на свою адресу можуть сприйняти багато громадян Угорщини, у тому числі й опозиційно налаштованих до влади. Особливо якщо прихильні до Орбана ЗМІ підсилять це відповідними інтерпретаціями. А вони обов’язково саме так і вчинять.

По-друге, перед тим, як відповідати Кеверу, варто було трохи вивчити його політичну біографію. Якщо було бажання врізати йому як слід, то місію цю мав виконати Руслан Стефанчук, як діяч того ж статусу, а не клерк президентського Офісу. У Стефанчука гарне почуття гумору, зміг же у німців, які неспроможні поставити нам БТРи, попросити підводні човни. Коли накипіло і аж пре дати здачі, краще виставляти подібних до Кевера політиків смішними. А не вимагати довідку про психічне здоров’я.

Забути про Орбана

Політик із таким досвідом, як у Кевера, не робить заяв просто так. Поведінка угорської сторони набридла європейським структурам і все йде до того, що Будапешт можуть позбавити права голосу в ЄС. Що робить Кевер? Відвертає увагу свого суспільства від очікуваних проблем країни у взаєминах з Євросоюзом і переключає на нас. Мовляв, бачите, які там у Києві невдячні, та ще й чогось вимагають. А що роблять наші? Ведуться на угорського вусаня. Як на це відреагують у Брюсселі, де досі не вирішили, чи надавати Україні статус кандидата в члени ЄС? Ми додали єврочиновникам головного болю. Не лише тому, що Угорщина зараз впреться і вимагатиме вибачень від України, інакше не погодиться на наше кандидатство. Вона впреться і в питанні подальшого розширення санкцій.   

Представники нашої влади досі не зрозуміли, що угорські очільники – це проблема в першу чергу Євросоюзу, а не наша. Тобто не ми вирішуємо, як впливати на Орбана і його соратників. Якщо словесна війна між Києвом і Будапештом триватиме в тому ж дусі, нікому, крім Орбана (і путіна, звісно) це на користь не піде. Depo.ua детально аналізував феномен угорської політики, і тоді ми зауважували, що сварки з угорцями нам зараз абсолютно ні до чого. Ще гірше, якщо тактика дрібних образ переросте у взаємні погрози обмежити бізнес.

Що ж треба робити? Потрібно просто ігнорувати таких, як Кевер. Або, коли вже геть кортить дати відкоша, робити це у жартівливій формі. І в жодному разі не ображати весь угорський народ. Угорщина, а не Орбан із Кевером, прихистила тисячі українських біженців. Тут варто згадати, що під час останньої великої міграційної кризи, спричиненої війнами у Лівії і Сирії, офіційний Будапешт робив усе, щоб закритися від мігрантів. І це мало значну підтримку серед населення.

Можливо, матимуть рацію й прагматичні кроки. Наприклад, запросити угорський бізнес інвестувати у повоєнну відбудову нашої інфраструктури. Тамтешні підприємці не залежать від забаганок Орбана. Або пообіцяти посилити захист угорської національної меншини на Закарпатті, щоб закрити рота Кеверу. Не хочете робити так? Тоді просто не звертайте увагу на свідомі провокації з боку політиків з Будапешту. Орбан і його ФІДЕС давно при владі, але вічно це не триватиме. А от Угорщина завжди лишатиметься поруч.