Передвиборчий демарш: Кому вигідний скандал у Конституційному суді

Судді Конституційного суду Микола Мельник, Сергій Сас і Ігор Сліденко хочуть відставки голови суду Станіслава Шевчука. Такі речі у передвиборчий період віддають політикою

Критики Шевчука звинувачують голову Конституційного суду в маніпуляціях зі справами, порушенні процедури їх розгляду, службовій бездіяльності, тривалій відсутності на роботі, втручанні в діяльність суддів, перевищенні службових повноважень. Серед звинувачень – і політизація діяльності суду. Мельник, Сас і Сліденко зауважують: «У засобах масової інформації та офіційних депутатських зверненнях до голови суду Шевчука порушувалось питання про його регулярні зустрічі з президентом, про які він не повідомляє суддям і суспільству». Вони закидають голові інституції кулуарні збори суддів, "підкилимні"  домовленості і "збір" голосів під те чи інші рішення КС. "На сьогодні стає очевидним, що подальше перебування Шевчука на цій посаді призведе до розвалу Суду та руйнації конституційного правосуддя загалом", – резюмує трійка суддів.

Насамперед відповімо на сакраментальне питання: "А судді хто?". Відповідь дасть підстави для припущень про мотив, яким керувалися підписанти листа до суддів-конституційників. Отже, 61-річний Сергій Сас – доволі відома постать, ще двадцять років тому, 1999-го, увійшов до фракції "Батьківщина" в парламенті третього скликання. Відтоді залишався членом фракції Юлії Тимошенко в Радах четвертого, п’ятого, шостого і сьомого скликань, був заступником голови цієї фракції. Саме як представник  "Батьківщини" по квоті Верховної Ради Сас і став суддею КСУ.

До тієї ж політичної орбіти тяжіє і 56-річний суддя КСУ Микола Мельник. Авторитетний юрист, доктор юридичних наук, професор, екс-заступник голови Центрвиборчкому, член Конституційної асамблеї у 2012-2013 роках, член Вищої ради юстиції. 2008 року став депутатом Київської міської ради як №9 виборчого списку "Блоку Юлії Тимошенко". Під час розколу фракції БЮТ у Київраді 2010 року залишився в "канонічній" групі прихильників Тимошенко. Свого часу Мельника називали "правою рукою" екс-голови Верховного суду України Василя Онопенка – ще одного колишнього члена БЮТ. До КСУ Мельник пройшов також по квоті парламенту.

Наймолодший і найменш публічний із авторів листа – 45-річний доктор юридичних наук Ігор Сліденко. І він також потрапив до КСУ за парламентською квотою. Працював у низці вишів, Інституті законодавства Верховної Ради. У ЗМІ про нього згадували хіба в контексті відсутності житла за даними його декларації за 2015 рік. Медіа повідомляли, що Сліденко з низкою колег-конституційників фігурує в списку посадових осіб, які користуються приміщеннями в будинку відпочинку "Конча-Заспа" Державного управління справами.

Приводом згадати про цього суддю стали результати скандального голосування Конституційного суду за визнання неконституційною статті 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення. 26 лютого ц.р. "за" це рішення проголосували 14 суддів, а 4 висловилися проти. Серед них був і Ігор Сліденко – єдиний з парламентської квоти, хто прийняв таке рішення.

Зазначимо також, що всі три підписанти листа набули повноважень суддів КСУ в один день – 13 березня 2014 року – тобто ще до обрання Петра Порошенка президентом України. 9-річний термін їхніх суддівських повноважень спливає 2023 року. Тому вони ще впливатимуть на роботу суду. І, не виключено, хтось із них вже бачить себе в кріслі голови в разі обрання іншого президента.

Щодо ж самого листа про відставку Шевчука, то стіни КСУ вже не вперше стрясають схожі ситуації. Найбільшим скандалом стало скасування 2010 року попереднім складом цього суду політреформи зразка 2004 року і суттєве розширення повноважень Віктора Януковича як президента.

А в квітні 2010 року Віктор Янукович скасував указ свого попередника Віктора Ющенка про звільнення судді КСУ Сюзани Станік з посади, а наступного ж дня звільнив її у зв’язку з поданням заяви про відставку. Річ у тім, що Станік була суддею-доповідачем у справі про конституційність указу Ющенка про розпуск Верховної Ради V скликання. Вона і двоє її колег публічно засумнівалися в правомірності рішення президента, після чого на підставі підозр про підкуп суддів Ющенко підписав указ про їхнє звільнення "у зв'язку з порушенням присяги". Станік поновилася на посаді, але знову була звільнена новим рішенням Віктора Ющенка.

Нинішній демарш трьох суддів КСУ скидається на відверто політичний хід напередодні виборів президента 31 березня. Тим паче, що голові суду Станіславу Шевчуку, з-поміж іншого, закидають зустрічі з президентом Порошенком і політизацію роботи суду. Але в листі відсутні пояснення, про що саме йдеться.

З огляду на політичні симпатії авторів "листа трьох" виникають підозри в політичній мотивації їхніх дій з метою делегітимізувати КС напередодні виборів глави держави. Можна спрогнозувати такий сценарій: в разі перемоги Порошенка, якщо Центрвиборчком визнає результати виборів законними, його опоненти (Тимошенко, Анатолій Гриценко чи хтось інший) звертаються до Конституційного суду щодо визнання результатів виборів неконституційними – скажімо, через масові порушення виборчого законодавства. Аргументом позивачів може стати, приміром, їхня нинішня кампанія звинувачень штабу Порошенка у підкупі виборців.

До повноважень Конституційного суду не належить ухвалення рішень щодо визнання легітимності виборів. Але в цьому випадку суть справи зводиться до самого факту подання. Йдеться про делегітимізацію обраного президента через знищення легітимності самого Конституційного суду. Тим більше його репутація вже під сумнівом після ухвалення рішення про неконституційність норми щодо незаконного збагачення.

Тим часом у Москві голосно трублять, що мають достатньо фактів для визнання виборів в Україні недемократичними вже зараз. Як варіант, Кремль чекатиме, як поведуться ті кандидати, які програють вибори – чи хитатимуть вони ситуацію в Україні і як саме. У Москві радо підхоплять і розвинуть заяви окремих українських політиків про "державу, що не відбулася". Мовляв, подивіться: у них навіть Конституційний суд – і той з підірваною репутацією.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна