Тарифи на воду: Як Банкова показала українцям "соціальну справедливість"

"Сьогодні з’явилося повідомлення від Нацкомісії щодо енергетики та комунальних послуг про підвищення тарифів на воду. М’яко кажучи, ганебне рішення, непрофесійне і не погоджене з урядом. Ми не можемо і не будемо сприймати спокійно такі рішення. Уряду доручено представити рішення у відповідь. Вони будуть", — заявив президент Володимир Зеленський. Неприйнятним назвав рішення НКРЕКП і прем’єр Денис Шмигаль. Він дав доручення міністру енергетики та міністерству інфраструктури провести додаткові консультації з Нацкомісією щодо можливості перегляду цього рішення. Що ж, українці мають бути задоволені. Та чи варто аплодувати Зеленському зі Шмигалем і вішати всіх собак на Нацкомісію?

Чим керувалися в НКРЕКП, коли підвищували тариф на воду

Почнемо з того, що рішення тарифного регулятора не було сюрпризом: зростання тарифу на централізоване водопостачання і водовідведення анонсувалося ще наприкінці минулого року. Перший етап здорожчання планувався з 1 січня 2023 року, другий – з липня 2023 року. 27 грудня 2022-го НКРЕКП ухвалила постанову про підвищення тарифів на водопостачання на 10-30% залежно від регіону на наступні півроку. Тоді пообіцяли не переглядати тарифи в областях, які сильно постраждали від бойових дій (Миколаївській, Харківській, Херсонській). Однак остаточно рішення про зростання вартості водопостачання так і не затвердили. До нього повернулися у березні. Регулятор пропонував збільшити ціни з 1 квітня на першому етапі, а другий розпочати з 1 липня. Але й тоді рішення знову не узгодили. І от 29 червня НКРЕКП утретє спробувала підняти тарифи, ухваливши для цього відповідну постанову. Зростання вартості стосується 34 водоканалів.

У Нацкомісії знову запропонували підвищувати ціну у два етапи: з 1 липня та з 1 вересня. Причина: збільшення вартості електроенергії, зростання вартості реагентів, зміна обсягів реалізації. Перегляд тарифів, наголосили в НКРЕКП, відбувається за заявами ліцензіатів. Себто, водоканалів. Там кажуть: стан водопровідної системи в країні критичний, водоканали зазнали значних збитків і через незмінність тарифів ситуація погіршується.

За підрахунками НКРЕКП, у середньому сума в платіжках за водоспоживання домогосподарством (дві-три особи) мала зрости на 62 грн за місяць. До підвищення вона орієнтовно становила 194 грн/міс. (при діючому тарифі 29,78 грн/куб. м), після підвищення мала сягнути 256 грн/міс. (за плановим тарифом 39,37 грн/куб. м). Суми не виглядають захмарними, однак саме підвищення "водного" тарифу викликало гнів перших осіб держави. Денис Шмигаль переконує: регулятор своє рішення з урядом не погоджував. І обіцяє зробити все, щоб "забезпечити соціальну справедливість". Міністр енергетики Герман Галущенко закинув Нацкомісії, що та не вперше ухвалює рішення без належного обговорення. Невже НКРЕКП насмілився гратися у самостійність на надзвичайно дражливій для суспільства темі? Та ще й під час війни?.. В цьому контексті варто згадати, як для українців суттєво збільшили тириф на електрику з 1 червня.

Гра в хорошого і поганого поліцейського

У квітні голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський повідомив, що на українців очікує зростання вартості електрики. Солідаризувалися з ним і в Міненерго. Там пояснювали: якщо не підняти ціну, ми не зможемо ефективно підготувати систему до зими. Постанова про ріст вартості світла для населення з’явилася оперативно, наприкінці травня. В уряді антисоціальною її не назвали, хоча з 1 червня тариф зріс майже удвічі – з 1,44 грн за кВт-годину за умови місячного споживання до 250 кВт-год, та 1,68 грн, якщо понад, до 2,64 грн за кВт-год. Тобто тариф на електрику для побутових споживачів підскочив одразу на 57-83%. Міністр енергетики Герман Галущенко тоді повідомив, що в середньому платіжка поважчає на 250 грн. За приблизними підрахунками, за новим тарифом на електрику у літні місяці з населення збиратимуть на 2,5 мдрд грн більше. А восени і тим більше взимку ця сума ще помітно збільшиться.  

Перший шок від платіжок з новою ціною на світло чекає на українців вже найближчими днями. Можна припустити, що саме з цим неприємним моментом і пов’язана боротьба центральної влади з рішенням про підвищення тарифів на водопостачання і водовідведення. Проста, але ефективна гра у доброго і злого поліцейського: злий підвищує ціни на воду, а добрий рятує громадян. При цьому про значне зростання вартості електрики влада, звісно, жодним чином не згадує. Хоча експерти вважають, що воно не було безальтернативним, у коридорах влади знайшли залізобетонне обґрунтування: російські ракетні обстріли завдали величезної шкоди енергетичній інфраструктурі, тому без підвищення цін на світло привести все до ладу не вийде. Але критики апелюють до того, що наші партнери надавали і продовжують надавати Україні серйозну фінансову допомогу саме для відновлення пошкодженої інфраструктури.

То ж чому спостерігаємо такий вибірковий підхід Банкової до питань соціальної справедливості? На відміну від єдиного для всієї країни тарифу на світло, на водопостачання тарифи в різних регіонах різні. Рішення НКРЕКП стосувалося не всіх водоканалів, а тих, які у своїх зверненнях обґрунтували потребу у підвищенні вартості послуг. Бо із заяв можновладців може скластися враження про якусь глобальну змову водоканалів із тарифною Нацкомісією. Яка не слухається Зеленського зі Шмигалем. Що за нині існуючої управлінської вертикалі в державі звучить абсурдно. З іншого боку, кошти від підвищення тарифу надійшли б до місцевих бюджетів, адже робота постачальників води знаходиться у сфері відповідальності місцевої влади. Натомість гроші за електрику збираються централізовано, і вже Київ вирішує, як їх використати буцімто на відновлення енергетичної інфраструктури. То ж бачимо боротьбу центральної влади за соціальну справедливість за чужий рахунок. А можливо, це взагалі був спектакль, спеціально розіграний для українців, адже у самостійність НКРЕКП, яка сміливо щось не погодила з Кабміном і Офісом президента, геть не віриться.

Коли йдеться про підвищення тарифів, пересічні громадяни завжди приймуть сторону тих, хто проти непопулярних кроків. Тому соціальний популізм – вічна і дуже зручна тема для піару. Але коли вже вирішили до нього вдатися, діяти треба так, щоб у народу не закралася підозра, що його жорстко дурять.