Спадок Гройсмана: Хто з міністрів може залишитись працювати у новому уряді Зеленського

Причетні до формування нового Кабміну називають кілька прізвищ із числа чинних міністрів, які мають шанс зберегти свої позиції чи, навіть, піти на підвищення

Економічний і політичний оглядач
Спадок Гройсмана: Хто з міністрів може з…

Нардеп від "Слуги народу" Давид Арахамія, якого готують на посаду керівника пропрезидентської фракції (читай - монобільшості), заявив, що у новому уряді можуть залишитись Арсен Аваков (нинішній міністр внутрішніх справ), Уляна Супрун (міністр охорони здоров'я) та Оксана Маркарова (міністерство фінансів). Чому у Зеленського переграли ситуацію з Супрун, яку президент жорстко критикував та висміював, та які перспективи є у інших урядовців з наведеного списку, - розбирається Depo.ua

Процес добору кадрів для першого уряду президента Володимира Зеленського триває у непублічній площині - до громадськості лише долітають уривки грандіозних тьорок, які йдуть на Банковій та у прилеглих кварталах.  

Американський вектор впливу

Треба сказати, що Арахамію як джерело інформації треба сприймати під певною призмою, адже він, як і багато інших гравців команди Зеленського, є провідником інтересів певних сил. Йдеться про версію, оприлюднену політичними аналітиками про те, що за нардепом маячать американці, з якими Арахамія співпрацював по деяким делікатним напрямкам - зокрема у сфері інформаційної безпеки.

Варто знати, що бізнес з американцями Давид починав у 2000-х з розробки дизайну сайтів. Потім його діяльність перейшла у сферу розробки стандартних шаблонів для сайтів. Знавці цього бізнесу припускають, що українець допомагав американським правоохоронцям у гонитві за так званими кардерами - шахраями, що за допомогою інформаційних технологій крадуть гроші з електронних рахунків. Ці заслуги і лягли у основу прохання з боку впливових представників нинішньої адміністрації США залучити талановитого IT-шника у список "Слуги народу".

Тому коли ми чуємо від Арахамії про можливе залишення на посадах певних осіб, ми маємо розуміти, що це не просто так. А от звідки ростуть ноги таких передбачень - доволі цікаво.

Частота, з якою до Києва почали приїзджати високопоставлені делегати зі Сполучених Штатів, є небувалою. З найбільш резонансних можна відзначити візит Сема Кісліна - американського лобіста одеського походження, який приїздив вирішувати як економічні, так і політичні питання. Кіслін є представником Руді Джуліані, який, у свою чергу, тісно сплетений з Трампом та його командою. 

Одночасно навколо України кружляє і сам Джуліані. Він, щоправда, поки що не сходить до особистого візиту, але його європейські зустрічі із представниками Зеленського говорять про велику цікавість до того, що відбувається в Києві. 

Так, за даними The New York Times Джуліані днями, саме тоді, коли у Києві був Кіслін, в Мадриді зустрічався з представником Зеленського і вкотре педалював тему розслідування справ щодо сім'ї ймовірного конкурента Трампа на майбутніх виборах Джо Байдена.

Як відомо, прихильники Трампа розраховують отримати від українців підтвердження участі Хантера Байдена у певних схемах в Україні, що завдасть значного удару по репутації його батька Джо Байдена і підвищить шанси Трампа виграти кампанію 2020 року.

Паралельно з важковакговиками типу Джуліані та Кісліна, зі сторони американців діють й інші представники, які транслюють українському президенту побажання стосовно того, хто має увійти у нову виконавчу владу України. Це пов'язано, в першу чергу, з економічними інтересами американського істеблішменту, який зацікавлений, зокрема, у запровадженні відкритого ринку землі, приватизації державних підприємств, подальшій співпраці з МВФ, збільшенні споживання американської продукції - зокрема й американської фармацевтики.

Новенькі "старички"

Саме з просуванням американських ліків на український ринок, який формується в першу чергу шляхом державних закупівель міністерством охорони здоров'я, і пов'язана активність навколо міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. Після нищівної характеристики на адресу останньої від Володимира Зеленського, здавалося, на подальшій її участі в українській владі поставлено хрест. Але подальші події змусили засумніватись у ймовірності такого розвитку подій. В першу чергу засумнівався сам Зеленський: аргументи, які знайшли для нього лобісти міністра Супрун виявилися достатніми для того, аби її звільнення перестало бути невідворотнім. 

Завданням Супрун на посту міністра в українському уряді є, нагадаємо, реформування медицини таким чином, аби український ринок ліків було переорієнтовано на американські найменування фармацевтичної продукції. Тож Супрун є ключовою фігурою, яка має довести процес витіснення місцевих гравців з ринку і їх повним заміщенням корпораціями, чиї інтереси обстоює американська адміністрація. І тиснучи на Зеленського американці намагаються не втратити вже здобуте і завершити реформу у потрібному ключі.

Прізвище іншого урядовця - міністра фінансів Оксани Маркарової - потрапило у список Арахамії також завдяки каналам зв'язку з США. Пов'язано це з тим, що Маркарова закриває собою фронт співпраці з МВФ, Світовим банком та іншими донорами. І робить це, на їх думку, досить ефективно. Розпорядники ключових фондів просто не бачать на горизонті іншу фігуру, яка зможе прийнаймні замінити Маркарову. Звісно, вони б могли знайти когось на кшталт незабутньої Наталії Яресько, яка керувала мінфіном в уряді Яценюка, а тепер переймається фінансами якоїсь подібної до нашої країни десь у Латинській Америці. Але навіщо шукати собі пригоди, коли існуюча ситуація і так є задовільною? Тому лобі американських партнерів через алгоритми впливу на Зеленського спрямовується саме на збереження Маркарової на її посаді.

Поява ж прізвища міністра внутрішніх справ Арсена Авакова у цьому списку - дещо іншої природи. Це як невідворотня майбутність, яку здатен зрозуміти також і Давид Арахамія.

Потужність Авакова як політичного гравця визначається, не лише його впливом на підпорядкованих силовиків,  мінмолодьспорт, юстицію, прикордонників, надзвичайників, міграційну службу та приватні напіввоєнізовані формування на кшталт національних дружин Білецького. В активі у Авакова є й політичний вплив на певну групу депутатів всередині та за межами фракції "Слуга народу", яких налічується, за деякими прикидками, близько двадцяти.

Плюс Зеленський розуміє, що Аваков йому більш потрібний у таборі прибічників аніж противників - принаймні у період первісного становлення молодого президента.

Тому не виключено, що Аваков може як зберегти свою посаду, так і отримати у новому уряді посаду віце-прем'єра - куратора силових органів. При цьому він стане не весільним генералом, як пророкують у певних колах, а цілком ймовірно збереже свій вплив на перелічені вище вектори, додавши до них також і СБУ та військове відомство.

Хто візьме Кабмін

Як би там не було, поки остаточного бачення нового уряду немає: перемовини з усіма зацікавленими сторонами продовжуються - в тому числі і щодо прем'єр-міністра. На цю посаду, за різними даними, продовжує претендувати заступник голови президентського Офісу Олексій Гончарук. Також про амбіції очолити уряд заявляли Юрій Вітренко та Андрій Коболєв з Нафтогазу, Владислав Рашкован з МВФ та Олег Устенко з фонду Блейзера. 

За словами того ж Арахамії, визначеність в Офісі президента точно є щодо кандидатури міністра закордонних справ, хоча прізвище претендента й не називають. Раніше йшла мова про призначення на цю посаду Вадима Пристайка, який поки що працює в Офісі голови держави. 

У президента обіцяють, що кандидатуру прем'єра внесуть у Раду буквально у перший день, коли депутати зберуться на сесію. За різними даними станеться це вже наступного тижня. Ймовірно, саме тоді Україна і дізнається ім'я президентського фаворита.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme