Соратник Медведчука або Зеленський та Україна. Хто виграє у суді: Думки юристів

Указ президента ввів у дію рішення РНБО "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Україна застосувала санкції проти Тараса Козака –  нардепа та соратника кума Путіна Віктора Медведчука – та восьми його компаній, серед яких і названі телеканали. Майже одночасно з оприлюдненням указу канали зникли з телеефіру. 

Думки експертів розділилися. Дехто вважає, що Козак, а з ним Віктор Медведчук і навіть Кремль наразі відмовляться від боротьби чи принаймні зачекають з рішучими кроками. Втім, інші попереджають, що Володимиру Зеленському подих переводити зарано – адже і в українських судах, і в ЄСПЛ виграти справу може бути нелегко. 

З питаннями, у кого більше шансів виграти гіпотетичну судову справу, а також, чи вважаються санкції форс-мажором, що звільняє канали від відповідальності перед рекламодавцями, а провайдерів телевізійних послуг – перед клієнтами,  Depo.ua звернувся до юристів.

 

Як стверджує адвокат Володимир Місечко, застосовувати санкції держава Україна може лише до іноземних суб'єктів (держав, громадянин, юридичних осіб), або до суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність."

"Таким чином, єдиною підставою застосування санкції до громадянина України є здійснення ним терористичної діяльності", – акцентує адвокат. 

При цьому включення фізичних осіб до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності здійснюється за рішенням суду. Це ж стосується юридичних осіб та організацій  – в тому числі, таких, що мають ліцензію та телевізійне мовлення. У справі із вимкненими телеканалами відповідне судове рішення відсутнє. 

"Тож застосування до них (телеканалів, – ред.) санкцій про анулювання або зупинення ліцензій на телевізійне мовлення, заборону користування радіочастотним ресурсом України та припинення надання послуг з ретрансляції/розповсюдження телепрограм/надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування, на мою думку, за межами правового поля", – каже юрист. 

Також додає, що виключний перелік підстав на анулювання ліцензії на мовлення наводиться у законі "Про телебачення і радіомовлення". Це, зокрема, відповідне клопотання ліцензіата, рішення про скасування його державної реєстрації, несплата ліцензійного збору, відсутність мовлення та рішення суду про втрату чинності ліцензії на мовлення. 

"Таким чином особи, відносно яких були застосовані санкції, мають повне право на їх скасування, у відповідності до процедури, передбаченої ст. 266 Кодексу адміністративного судочинства України, але лише у випадку доведення незаконності виданого Указу та відсутності в опонентів належних доказів", – стверджує правник. 

Адвокат Кристина Очкур акцентує, що закон дозволяє ввести санкції або проти іноземців, або проти контрольованих іноземцями компаній. 

"Основним аргументом  на користь держави і основним доказом має бути доказ факту, що ці медіакомпанії контролюються з Росії, хоча і оформлені офіційно на українського власника", – зазначає юристка. 

Додає, складно робити припущення, чи вдасться державі довести такі факти. 

Що ж до контрактів з рекламодавцями, наші співрозмовники сходяться на думці, що накладені санкції не можна вважати форс-мажором.

"Форс-мажор – це непередбачувані обставини, через настання яких об'єктивно неможливо виконати зобов’язання, передбачені договором. Наприклад, епідемії, військові дії, конфлікти, теракти, революції,  аварії, стихійні лиха. Через такі обставини держава може ввести обмеження, що впливають на роботу бізнесу, так, як це відбувається із карантином. Ситуація із санкціями, на мою думку, не підпадає під поняття форс-мажору. Інакше будь-який забороняючий  акт контролюючого органу або рішення суду міг би бути визнаним форс-мажорною обставиною, а це не так", – каже Кристина Очкур. 

"Телеканал як рекламодавець зобов’язаний надати послугу, передбачену договором – інакше з боку ЗМІ це буде невиконанням взятих на себе зобов'язань", – акцентує Володимир Місечко. 

Те ж стосується і в ситуації із наданням телевізійних послуг. Якщо угода з провайдером передбачає трансляцію наразі вимкнених телеканалів, клієнт має право вимагати компенсацію за невиконання умов договору. В тому числі, у суді.