Скасування незаконного збагачення: У НАЗК паралізована перевірка е-декларацій

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) позбавлене можливості встановлювати ознаки незаконного збагачення в рамках розпочатих цього року 500 повних перевірок декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на прес-службу НАЗК.

Там пояснили, що з ухваленням рішення Конституційного Суду України від 26 лютого, яким визнано неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, встановити ознаки незаконного збагачення у деклараціях за 2015 – 2018 роки більше неможливо.

"Вважаю надважливим питанням запровадження у Кримінальному кодексі статті стосовно незаконного збагачення посадовців усіх рівнів та встановлення відповідальності за вказаний злочин. НАЗК готове долучитися до експертизи внесених до Верховної Ради України законопроектів задля зміцнення юридичних конструкцій",- заявив голова НАЗК Олександр Мангул.

За його словами, Нацагентство як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, розглядає дві можливі моделі врегулювання цього питання. З урахуванням позиції Конституційного Суду України незаконним збагаченням може бути визначено:

- збільшення в особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власності активів у значному розмірі, що перевищує її дохід;

або ж

- придбання майна, збільшення вартості цього майна особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що значно перевищує законні доходи особи, якщо ці дії вчинено без встановлених законом, іншими правовими актами або правочинами підстав.

Голова НАЗК зазначив, що криміналізація такого діяння, як незаконне збагачення, є одним із зобов’язань нашої держави, яке Україна взяла на себе при ратифікації Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173), Додатковим протоколом до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 191), і визначена рекомендаціями Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та інших міжнародних інституцій.

Нагадаємо, 27 лютого Конституційний суд опублікував відповідне рішення щодо скасування статті 368-2 Кримінального кодексу.

27 лютого громадські активісти заявили, що рішення КСУ означатиме повну амністію для абсолютно всіх посадовців із сумнівними статками.

За словами голови КСУ Станіслава Шевчука, рішення про неконституційність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення приймалося без будь-якого політичного тиску.

28 лютого Законопроект Порошенка про незаконне збагачення з'явився на сайті Ради. Того ж дня його передали в комітет ВРУ.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) назвала чотири справи, фігуранти яких найбільше чекали на декриміналізацію статті про незаконного збагачення за рішенням Конституційного суду - екс-прокурор сил АТО Костянтин Кулик, суддя з Луганської області Руслан Юхимук, міністр інфраструктури Володимир Омелян та голова Держаудитслужби Лідія Гаврилова.

За словами глави САП Назара Холодницького, близько 30 народних депутатів могли стати фігурантами розслідувань щодо незаконного збагачення, але зараз це неможливо, бо Конституційний суд скасував відповідну статтю Кримінального кодексу.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme