Суперник Коболєва: Чому Юрія Вітренка звільняють з "Нафтогазу"

Юрій Вітренко, який ще рік тому мав великі шанси на стрімку кар'єру за президентства Володимира Зеленського, нині стає "збитим льотчиком" з вовчим квитком. Мало того, що не здійснилися мрії про прем'єрство чи головування у "Нафтогазі" замість запеклого друга Коболєва, так ще й наявної посади виконавчого директора НАК Юрій Юрійович незабаром позбудеться. В чому причини такої стрімкої антикар'єри сина колись відомої політичної скандалістки Наталії Вітренко - розбирається Depo.ua.

Прізвище Юрія Вітренка неодноразово спливало в публічному просторі в якості кандидата на прем'єрство. Вперше це сталося ще влітку минулого року, коли Зеленський формував свій перший уряд і розглядав можливі кандидатури. Тоді ім'я маловідомого у широких колах нафтогазівця в якості учасника прем'єрського кастингу озвучив олігарх Ігор Коломойський. Очевидно, що це була лише маніпуляція колишнього губернатора Дніпропетровщини, але з його легкої руки Вітренко міцно втрапив у пул потенційних топ-менеджерів нової влади.

Історія Вітренка

Вітренко так чи інакше пов'язаний з "Нафтогазом" ще з 2002 року, коли він влаштувався туди помічником заступника голови правління. У період каденції президента Ющенка останній якось поцікавився у тодішнього керівника НАК Івченка, чи справді у нього в структурі працює син Наталії Вітренко. І Юрій звільнився та поїхав до Лондона.

Вже незабаром, у 2006-07 роках, коли ще Ющенко і не збирався поступатись своїм місцем Януковичу, знову повернувся в "Нафтогаз" – тепер на посаду радника голови правління. Вітренко навіть встиг взяти участь у доленосних перемовинах у Москві, після яких Юлія Тимошенко, тодішній прем'єр, підписала сумнозвісну газову угоду, яка в результаті вилилася і у проблеми для неї самої, і у здорожчання газу для України, і, певним чином, у виникнення газового посередника "Росукренерго".

Невдовзі Вітренко знову залишив "Нафтогаз" і разом з таким самим колишнім "нафтогазівцем" Коболевим перейшов у приватний сектор.

Але після Майдану і вигнання Януковича вчергове повернувся. І саме в той час відбувся його публічний конфлікт з Коломойським, через що Вітренка навіть показували на "1+1". Звісно, не у райдужному образі.

А причиною невдоволення Коломойського було те, що Вітренко намагався відсунути тодішнього губернатора Дніпропетровської області від управління "Укрнафтою" і "Укртранснафтою". З'ясувалося, що через тримання низької ціни на паливо структурами Коломойського сильно страждають інші гравці ринку. Передусім – тодішній нардеп Ігор Єремеєв (нині покійний). Подейкували, що саме в інтересах бізнесу Єремеєва завзятий, хоч і молодий, нафтогазівець, створює неприємності олігарху-губернатору.

Втім, через п'ять років, під час визначення кандидатури прем'єра у серпні-вересні 2019 року Коломойський вже не був так категорично налаштований проти виконавчого директора "Нафтогазу України". І даючи оцінку претендентам він зробив реверанс у бік свого колишнього кривдника. 

Битва за "Нафтогаз"

Вдруге про Вітренка згадали, коли захиталося крісло під Гончаруком. Він знову потрапив у тиражований в медіа шорт-лист кандидатів на голову уряду, хоча й особисто спростовував чутки про своє можливе призначення. Врешті все закінчилося призначенням ахметівця Шмигаля. А Вітренко зосередився на боротьбі на "Нафтогаз".

Сигнали про те, що Вітренко має скандальний характер і у непритаманній українському істеблішменту манері виносить брудну білизну назовні, було чутно ще до появи його в якості претендента на прем'єрство. Так, увійшовши в клінч зі своїм багаторічним другом та партнером, нинішнім головою НАК Андрієм Коболєвим, Юрій Вітренко став розповідати журналістам про деякі інтимні моменти функціонування галузі та аспекти особистих стосунків з іншими топами. Виглядало це як слабкість людини, що в якості помсти вирішила розповісти всьому світові про грішки своїх кривдників.

А вже цієї весни, коли стало однозначно зрозуміло, що Коболєв переміг у протистоянні з Вітренком та ще одним претендентом на керівництво НАК Андрієм Фаворовим та отримав продовження на чотири роки свого контракту очільника компанії, ситуація, як справедливо зазначали деякі спостерігачі, стала просто непристойною. У трикутнику Коболєв-Фаворов-Вітренко стали чутні взаємні звинувачення у некомпетентності і провалах. І коли Фаворова, керівника "Інтегрованого газового бізнесу" Нафтогазу, що мав налаштувати видобуток, торгівлю і постачання природного газу, "попросили" з компанії, Вітренко не змусив себе промовчати і сплясав на труні свого колишнього колеги.

Він закинув Фаворову підрив енергетичної незалежності країни і назвав "маніловщиною" схему з постачанням американського зрідженого газу, на вівтар якої нібито було покладено вітчизняний видобуток блакитного палива.

Але "наруга" над звільненим Фаворовим не допомогла Вітренку. І вчора, буквально через місяць після його відставки, чорну мітку отримав і сам Вітренко - його попередили про скорочення займаної ним посади. Тобто через два місяці колишній виконавчий директор НАК "Нафтогаз України" попрямує зі своєю трудовою книжкою до служби зайнятості.

Ображений Вітренко

І якщо Фаворов сприйняв пропозицію Коболєва піти без скандалу як волю переможця цієї інтриги, то Вітренко, очевидно, просто так здаватись не збирається. І піде "по процедурі" - через скорочення його посади.

Більше того, він активізував інформаційну кампанію проти Коболєва, звинувачуючи його у потаканні інтересам Росії, яка, буцімто, й спонукала звільнити Вітренка. Посадовець написав у своєму Facebook дуже пространний пост про власні досягнення, заявивши, що саме завдяки йому, а не якомусь там Коболєву, вдалося перемогти у Стокгольмському арбітражі і стягнути з Росії кілька мільярдів доларів компенсації.

До списку своїх заслуг Вітренко також вніс боротьбу з корупцією. Та назвав себе справжнім реформатором, тоді як Коболєва відніс до когорти псевдореформаторів, що лише марнославно присвоюють собі досягнення інших.

Але найбільше "досягеннення" палкої прощальної промови Вітренка полягає в тому, що він фактично звинуватив Зеленського та його отчення у потаканні інтересам Росії та олігархів: "Росія зрозуміла, що Коболєв сам по собі їм нічим не загрожує. Скоріш навпаки (про це далі). До того ж, маємо "мирний" процес, який просуває Єрмак. Також є впливовий політик-силовик Аваков, і впливовий бізнесмен Коломойський, яким подобається Коболєв. І є Зеленський, якому доводиться балансувати. З огляду на ці факти, і виникає логічне пояснення, кому потрібен Коболєв на чолі Нафтогазу".

З огляду на цей сплеск нестримуваної досади ображеного посадовця, якого вже можна вважати колишнім виконавчим директором Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дуже дивно, що він з таким експресивним характером так довго зміг протриматись у досить вимогливому до стриманості корпоративному колі українського бізнесу. 

Інсайдери повідомляють, що руку до звільнення Вітренка нібито доклав новий виконавчий директор групи "Нафтогаз" Отто Ватерландер, що проводить оптимізацію у "спайці" з Коболевим. Лишається тільки поспівчувати Вітренку, який так і не досяг свого.