Секретний план: З чим Зеленський їде до Путіна

Шостий президент України уперше взяв участь у ток-шоу Савіка Шустера на телеканалі Рината Ахметова. Це можна вважати демонстрацією мирової між владою і найбагатшою людиною країни. Принаймні по темі миру на Донбасі у них розбіжностей нема

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Секретний план: З чим Зеленський їде до…

Учасниками шоу були й інші чинні та колишні політики – голова партії "Голос" Святослав Вакарчук, перший президент України Леонід Кравчук, нардеп і колишній спікер Ради Андрій Парубій, колишній президент Грузії Михеїл Саакашвілі та інші. Та логічно, що головна увага була прикута до заяв того, кому випало представляти інтереси України в Парижі.

Співрозмовниками Володимира Зеленського на саміті будуть федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Емануель Макрон і господар Кремля Володимир Путін. У низки політиків і активних громадян є побоювання щодо спроможності нинішньої команди Банкової ефективно протистояти досвідченим візаві й не здати національні інтереси України. Ці сумніви Володимир Зеленський спробував розвіяти у своєму виступі. Отже, за які "червоні лінії" український президент обіцяє не перейти під час перемовин у форматі "Нормандії".

Чого Зеленський хоче у Парижі

Головне, за чим Зеленський їде до французької столиці, - це обмін полоненими. Запевняє, хоче зрозуміти, скільки наших громадян перебувають у російських в’язницях і "що таке (обмін) всіх на всіх". Бо "там є списки узгоджених, а є списки неузгоджених. Скільки людей ми можемо повернути і коли".

Друга важлива тема перемовин – припинення вогню. Зеленський хоче отримати відповідні гарантії саме від російського президента: "Якщо припинення вогню, то хто за це несе відповідальність. Не тільки ОБСЄ. Про припинення вогню ми говоритимем не в Мінському форматі… а будемо дивитися очі в очі з президентом РФ".

Це чи не головне визнання, яке пролунало в ефірі: таки планується його особиста, без свідків, зустріч із Путіним. "Так, двосторонні зустрічі будуть у всіх президентів", - сказав він. І тут стає лячно за Україну: колишній КДБіст, безперечно, вміє витискати зі співрозмовників те, що йому потрібно, особливо з недосвідчених.

Тим не менш, український президент переконаний, що його зустріч з Путіним – "це вже перемога. З 2016 року не було діалогу. Я хочу знайти можливість говорити про мир". Стверджує, що як "людина дуже сенситивна" хоче відчути опонента: "Ми розмовляли з президентом Російської Федерації, коли розмовляли про моряків, телефоном. Але це телефонна розмова. Я хочу побачити людину і хочу привезти з "Нормандії" розуміння і відчуття, що дійсно всі хочуть поступово закінчити цю трагічну війну. Я це точно зможу зрозуміти за столом".

Сумніви в результативності розмови про мир із тим, хто почав війну, але відкараскується від своєї ролі в ній, Володимир Зеленський намагався розвіяти заявами на кшталт: "Хочу повернутися з конкретними речами і конкретним результатом", "Єдине, через що я можу нервувати, це якщо зустрілися, побачилися і сказали: "Так, ми плануємо". Мовляв, дуже не любить безрезультатність будь-яких переговорів, це єдине, чого боїться.

Донбас і вибори

Розмова в студії Шустера не могла обійти питання впровадження "формули Штайнмаєра". Нагадаємо, це запропонований німецьким політиком Франком-Вальтером Штайнмаєром у жовтні 2015 року план припинення війни на сході України. Спрощено ця схема зводиться до припинення вогню, розведення військ, ухвалення Верховною Радою закону про амністію бойовиків і проведення місцевих виборів на Донбасі під наглядом ОБСЄ. У разі визнання виборів успішними регіону має бути надано "особливий статус": формально у складі України, а насправді йдеться про найширшу автономію території, де панують проросійські настрої і яка стане "міною уповільненої дії" під перспективами України як частини Європи.

Попри все, Зеленський каже, що Верховна Рада схвалить формулу Штайнмаєра. За виконання певних умов: "Вона буде імплементована в закон про особливий статус (Донбасу) тільки після того, як будуть виведені всі війська, пройде роззброєння всіх незаконних збройних формувань".

Зокрема, він планує обговорити з Путіним тему відновлення контролю України над кордоном: "Точно буду говорити про кордон. У нас інший план щодо кордону: яким чином і коли це (контроль) передається. Чи хочемо у зв'язку з цим змінити мінські угоди? Не готовий відповідати, тому що хтось може зірвати зустріч в нормандському форматі". Мовляв, не хоче казати зайвого перед перемовинами: "За ці шість місяців я зрозумів, що політика любить мовчання. Якщо я вам розповім усі деталі, з якими я йду на ці переговори, я буду беззбройним за столом. А там деякі люди будуть озброєні. Тому деякі деталі я не хочу розповідати".

В разі відновлення контролю над кордоном Банкова хоче провести місцеві вибори на окупованій частині Донбасу наступного року – одночасно з такими виборами по всій Україні (мають відбутися у грудні 2020-го або раніше, якщо влада ухвалить таке рішення): "Відчуття, що ми – одна країна і там наші люди, має починатися з цього моменту. За законами України, місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України. Я хотів з цим їхати (на саміт)".

Вести переговори із сепаратистами Банкова не планує, але визнає їхню присутність у переговорному форматі, який працює в Мінську. "Україна не розмовляє з бойовиками. Але ми повинні розуміти, що в тристоронній контактній групі бойовики є. Безпосередньо президент з ними не розмовляє і не буде розмовляти", - сказав Зеленський. При цьому він зазначив, що у перемовинах у Мінську мають брати участь не тільки представники т.зв. "ЛДНР", а й переселенці з окупованого Донбасу. "Все дуже просто: розмовляймо з усіма, хай мешканці, які переїхали, теж приїдуть до Мінська і скажуть, чому переїхали", - підкреслив він.

Амністія для бойовиків та "антизрада"

В ефірі "Свободи слова" український президент перелічив умови для оголошення амністії бойовиків: "Закон про амністію проголосували у Верховній Раді – він просто не був підписаний (цей закон був схвалений парламентом на закритому засіданні 16 вересня 2014 року, але президент Петро Порошенко його не підписав. – Ред.). Якщо ми побачимо після "Нормандії", що виводяться війська, роззброюються незаконні формування, якщо у нас буде безпека на тій території і виникне змога проводити вибори, - тоді будемо говорити про амністію". Амністія, запевняє, стосуватиметься лише "людей, у яких немає рук в крові".

Додав Зеленський у свою промову і трохи пафосу. Звинувачень у можливій зраді, запевняє, не боїться: "Я президент вільної країни, порядна людина. Я не продаю нашу країну нікому, ніколи і ні за що. Правда на нашому боці. Коли за твоєю спиною правда, народ України і бажання припинити війну – ти міцніший з кожним днем". Також не хоче, щоб Україна залишалася об’єктом політики інших держав: "Я дуже не хочу, щоб Україна була "між". Тому що у "між" є продовження "між іншим". Я не хочу, щоб ми були стравою, яку подають на стіл великим босам. Я хочу, щоб ми теж сиділи за цим столом і були рівноправною незалежною країною".

Щодо ж інших учасників шоу, то нічого сенсаційного від них не прозвучало. Загалом аудиторія була налаштована не агресивно щодо президента. Леонід Кравчук залишився у звичній ролі "кота Леопольда" і заявив, що не підтримує заклик лідерів фракцій "Європейська солідарність", "Голос" і "Батьківщина" до громадян вийти на Майдан 8 грудня, напередодні саміту. "Ви пишете документи, які роз'єднують", - сказав він. І додав, що коли Меркель чи Макрон їдуть на переговори, то громадяни цих країн не виступають проти, а підтримують їх. Забувши сказати про досвід згаданих політиків і якісну роботу команд, які готують їхню позицію на перемовинах.

Закликав не політизувати саміт і підтримати президента Святослав Вакарчук, чий підпис стоїть під "заявою трьох" із анонсом акції 8 грудня. Він зазначив, що на "нормандських" переговорах у Зеленського не буде друзів: двоє – це партнери, а один – представник країни, що захопила частину нашої території. Єдиним другом залишаться українські громадяни. Саму акцію Вакарчук вважає "виявленням громадянської позиції", яка може підтримати Зеленського. "Люди хочуть вийти і сказати свою позицію до, не після, наперед, не вірячи, а до, щоб показати ці червоні лінії і підтримати в якомусь сенсі (президента України). Щоб президент сказав, що люди виходять з порядком денним таким же, що і я", — переконував Вакарчук. Він підкреслив, що в першу чергу необхідно припинити стрілянину, потім обмінятися заручниками, і тільки після цього — "початок розмов про будь-які політичні пункти".

***

Отже, якщо засновуватися лише на заявах Володимира Зеленського, боятися українському суспільству перемовин у Парижі начебто й не варто. Але реальне життя може зробити недосвідченому главі держави низку неприємних сюрпризів. Наприклад, у Шустера не прозвучало нічого про перспективу повернення Україною Криму. Припустимо, це питання буде винесено за дужки перемовин у "Нормандії". Але раніше Зеленський заявляв, що планує поставити це питання в Парижі. І в Кремлі через прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова заявили, що "будь-яке обговорення теми Криму неможливе", і що Путін дасть "розгорнуті і послідовні відповіді", якщо Зеленський поставить це питання.

Така ж глуха стіна брехні, відморожування "нас там нєт" і маніпуляцій очевидно буде вибудувана кремлівським очільником і довкола комплексу питань щодо Донбасу, про який збирається говорити український президент. "Інтуїтивність" Зеленському тут не допоможе. Потрібні спільні зусилля європейських лідерів, які зуби з’їли на стосунках із Путіним. Але під час перемовин сам на сам Меркель і Макрона не буде, та й не всі з них готові сьогодні – в тому числі через непослідовні дії Банкової на зовнішній арені – так одностайно захищати інтереси України, як це було раніше.

Та сподіватимемося, що Зеленському вдасться не піддатися на тиск. Більше того, швидше за все, так і буде – в іншому разі на українського лідера чекатимуть важке повернення до Києва і значні втрати рейтингу. На випадок, якщо бліцкриг провалиться, з Кремля вже звучать заяви на кшталт зробленої 5 грудня тим же Пєсковим: учасники зустрічі в "нормандському форматі" можуть прийняти "не зобов’язуючий" документ, просто декларацію, "можна очікувати, що будуть зафіксовані якісь точки, за якими є спільне розуміння".

І от такий результат саміту в Парижі 9 грудня 2019 року, коли сторони залишаться при своїх, став би, насправді, далеко не найбільш поганим для України варіантом.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme