Штраф за критику ЛГБТ: Що обурило українців у скандальному законопроекті

Кілька десятків людей вийшли під Раду з транспарантами "Президенте, почуйте церкви", "Заклади освіти – не для пропаганди гендерної ідеології". Протестувальники скандують "Україна – не содом", але загалом їх мало помітно на фоні більш гучного і бурхливого протесту проти відкриття ринку землі. 

Обурюються і деякі користувачі соцмереж. Пишуть, мовляв, законопроект обмежує свободу слова. 

Нагадаємо, сьогодні, 17 грудня, законопроект мали голосувати вже у другому читанні.  Але низка релігійних організацій (ПЦУ, УПЦ МП, УГКЦ, РКЦУ, Духовне управління мусульман, Об'єднання іудейських організацій України та ін.) звернулася до депутатів з проханням внести в документ певні правки. 

Найголовніша з них – видозмінити визначення дискримінації. Зокрема, церковники пропонували прописати в документі наступне зауваження: "Не є дискримінацією дія чи бездіяльність особи та/або групи осіб при реалізації своїх прав на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на свободу світогляду і віросповідання". Себто, запропонована правка фактично дозволяє виправдати будь-який вчинок (окрім насильства), акцентувавши на альтернативній точці зору. 

Листа з вимогою не підтримувати законопроект голові Верховної Ради написав Координатор об’єднання релігійних і громадських організацій "Всеукраїнський Собор" Олександр Турчинов. 

Протести змусили законодавців відкласти голосування. Так, голова Комітету з прав людини Дмитро Лубінець попросив Дмитра Разумкова зняти його з порядку денного. Мовляв, – для повторного обговорення в Комітеті. 

Сайт Depo.ua розбирався, що саме може змінити законопроект. 

Отже, новий документ має ввести в законодавче поле поняття віктимізації – це обмеження у визнанні, правах та свободах людини, яка звернулася зі скаргою на дискримінацію. 

Ще один новий термін – дискримінація за асоціацією, коли люди зазнають дискримінації через зв'язок між ними та іншими через певні ознаки цих інших.  Прикладом цього явища може бути рішення не приймати на роботу людину через те, що її близький родич має судимість. 

 З'являється і термін "множинна дискримінація", коли людину утискають за кількома ознаками одразу. 

Виключаються слова, які можуть стати виправданнями дискримінації – "крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними". 

 

Віктимізацію і відмову у розумному пристосуванні (забезпечення можливостей для людей з інвалідністю) пропонують внести у список форм дискримінації. 

 

При цьому дискримінацією не вважається встановлення певних вимог у сфері трудових відносин, коли наявність певних якостей та вмінь необхідні для професії. Логічно, що відмова компанії претенденту на посаду, який, наприклад, не володіє іноземною мовою або ж потрібною комп'ютерною програмою, не є дискримінацією. Не стануть притягати до відповідальності і роботодавців, що не взяли на місце менеджера продажів людину, яка зізналася у власній соціофобії. 

 

А також – "встановлення релігійними організаціями особливих вимог щодо релігійних переконань, статі у сферах відправлення культу (діяльності, безпосередньо пов’язаної з богослужінням, релігійними обрядами і церемоніями), а також релігійною освітою або релігійним вихованням". 

 

При цьому законопроект вводить штрафи за дискримінацію. Відповідні зміни, в тому числі, вводять у Кодекс про адміністративні правопорушення. Зокрема, за порушення закону про дискримінацію громадянам доведеться сплатити 3400 – 5100 грн, а суб'єктам підприємницької діяльності та посадовим особам – 5100 – 8500 грн. 

 

Повторне ж правопорушення потягне на  5100 – 8500 грн і  8500 – 11900 відповідно. 

 

Тож особливо українських скрєпофілів обурила саме необхідність сплачувати у держбюджет через нестримане бажання ображати інших. Оскільки у законодавстві позначена дискримінація як "обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі", а пряма дискримінація як "ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації", лайливі слова і навіть жарти про певні соціальні групи (від жінок до геїв) можуть бути формальним приводом для порушення адміністративної справи. В Інтернеті вже гуляє формулювання, мовляв, йдеться про документ, який вводить штрафи для тих, хто називає геїв п*дарасами. 

 

Втім, скоріше за все, закон покликаний не карати скрєпних співрозмовників, а допомагати вирішувати ситуації, де справді йдеться про обмеження базових прав людини – зокрема, відсутність пандусів і відмову від працевлаштування 30-річній жінці, бо "вже скоро народить". Уявлення ж про таку собі поліцію моралі, яка штрафуватиме за кожну необачну фразу скидається на давню і навіть легендарну страшилку про те, що побачивши чоловіків, які тримаються за руки, маленьким хлопчик може зразу ж стати геєм. 

 

Сприймати такі ініціативи як червону ганчірку – в дусі українських релігійних організацій. І тому скидається на те, що вони просто відпрацьовують порядок денний. При цьому тема ЛГБТ в Україні завжди настільки заряджена, що просто забити і проголосувати депутати поки не ризикують.