Варвинське родовище та американці: Чому "Нафтогаз" вирішив судитися з Україною

Нинішній голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв, контракт якого спливає у березні, вирішив наостанок влаштувати гучний демарш, який може ускладнити стосунки офіційного Києва з впливовим американським істеблішментом шляхом "псування" бізнесу енергетичним компаніям американців.

Коболєв отримав публічну чорну мітку від президента України Володимира Зеленського, коли був усунутий від ведення переговорів щодо нових контрактів з "Газпромом", які було формалізовано під час Нормандської зустрічі у Парижі 9 грудня. Замість Коболєва говорити з росіянами та європейцями Зеленський взяв окрім міністра енергетики Олексія Оржеля, виконавчого директора "Нафтогазу" Юрія Вітренка. Останній бере участь і в двосторонніх перемовинах з росіянами у Відні. Тим самим Банкова та надсилає публічний сигнал, що президент не бачить майбутнього для Коболєва на посаді голови "Нафтогазу". Подейкують, що до ролі очільника готують Вітренка і цьому може бути дуже радий Ігор Коломойський, який в публічних заявах не приховував симпатій до нього.

Читайте також: Прибрати Коболєва: Як Зеленський замикає на себе питання газу

У свою чергу Коболєв не готовий смиренно прийняти цей факт і вдається до цікавий дій, які можуть нашкодити інвестклімату України і в певній мірі б'ють по іміджу Зеленського. Саме так виглядає спроба розгорнути судову кампанію з боку "Нафтогазу" проти американського енергетичного інвестора Майкла Блейзера, за яким маячать інтереси екс-міністра енергетики США з кабінету Трампа Ріка Перрі. З публікації американської Time стало відомо, що НАК "Нафтогаз України" звернувся до окружного адміністративного суду Києва з позовом щодо неправомірності надання американській компанії право на розробку родовища "Варвинське". 

Інтерес Ріка Перрі

Рік Перрі перестав бути міністром енергетики США 1 грудня. Хоча готуватись до відставки він почав за кілька місяців до цього. За певними чутками, які Перрі все ж спростовує, його відставка могла бути пов'язана з Україною. Яка, як відомо, стала приводом для початку процесу імпічменту американського президента Трампа.

Перрі – виходець з Техасу. Протягом 15 років він був губернатором цього Штату. Тут же він розбудував доволі успішний газовий бізнес, пов'язаний з газовидобуванням та продажем блакитного палива.

Саме Перрі називають просуванцем схеми з постачання скрапленого американського газу у Європу. І, зокрема, в Україну через термінал у Польщі.

Також Перрі називали одним з провідників впливу республіканців на українську політику. І саме Перрі очолював делегацію США на інаугурації Володимира Зеленського. А потім – ще приїжджав до Києва, аби зустрітись з новим українським лідером щодо певних енергетичних питань. Серед них, як писали американські ЗМІ, було й питання розробки американцями українських родовищ.

Саме після того візиту сталося так, що пов'язана з Перрі компанія американського енергетичного інвестора Майкла Блейзера отримала перемогу у змаганні за право розробляти одне з найперспективніших родовищ нафти і газу "Варвинське" (Чернігівська область). 

Заявка Aspect Energy і SigmaBleyzer виграла, хоча пропозиція американців була гіршою в грошовому еквіваленті, ніж пропозиція державного підприємства "Укргазвидобування". Але урядова комісія схилилася на бік американців через їхні більш широкі технічні та фінансові можливості.

Важко зрозуміти, навіщо Перрі знадобилося це родовище, оскільки розвиток видобутку українського газу зовсім не входить в інтереси бізнесів, за якими стоїть екс-міністр. Навпаки, в його інтересах – максимально гальмувати український газ на догоду американського ЗНГ через польський термінал. Єдине очевидне пояснення – шляхом отримання права на нього не допустити його розробки взагалі. 

ЗНГ (зріджений нафтовий газ) є великим геополітичним проектом США, який вони намагаються "впарити" багатьом країнам Європи, використовуючи своє лобі тут. Не є виключенням і Україна, адже вона є одним з найбільших ринків на континенті і, що важливіше, забезпечує транзит від Азії та Росії в Європу. 

Стратегічною ціллю також є максимально знівелювати транзитний потенціал України аби у Європи було менше варіантів отримання альтернативного газу і вона була б поблажливішою до американського СПГ. Тож українська газотранспортна система в цій схемі – як кістка в горлі.

Коболєв та його команда в "Нафтогазі" (в першу чергу це Андрій Фаворов, який керує дочірньою компанією "Укргазвидобування") вважають, що налагодження поставок через польський термінал у Свіноуйсьце є урізноманітненням енергетичної безпеки. 

Коболєв перевзувся?

В той же час є підстави думати, що Коболєв і Перрі у певному сенсі не є однодумцями. Адже Коболєв має більше симпатії з боку противників республіканців – демократів. А його сприяння проекту американського ЗНГ відбувалося за участі Андрія Фаворова, який був рушієм домовленостей у трикутнику США-Польща-Україна про транзит з Польщі, яка розвантажує американські газові танкери, заокеанського газу в Україну.

При цьому Коболєв особливо не заважав тому ж Фаворову провалювати перспективні плани "Укргазвидобування" з нарощування  видобутку свого блакитного палива. Не так давно Юрій Вітренко взагалі заявив у "Фейсбуці", що через провалений власний видобуток і корупцію ціни на газ для населення зростають.

Також Коболєв не сильно "парився" через те, що Майкл Блейзер одержав 50-річний контракт на розвідку і розроблення Варвинського родовища.

Але Коболєв постійно отримував сигнали, що американцям-газовикам він не сильно подобається, а на його місці краще б мати більш лояльного до енергетичного лобі республіканців керівника "Нафтогазу".

І от тепер, коли його колишній товариш і партнер Вітренко опинився у фаворі та почав транслювати власні амбіції на керівництво НАК, нинішній поки що директор вирішив внести певний дисонанс у нові розклади.

Позов, який заявив Нафтогаз, цілком може мати під собою юридичні підстави, оскільки під час конкурсу державне "Укргазвидобування" й справді пропонувало да Вавринське родовище на кілька мільйонів більше. 

"Нафтогаз" у своєму позові, який є у розпорядженні Time стверджує, що уряд України діяв незаконно і упереджено, коли надавав нафтові і газові родовища американській компанії, співвласником якої є Майкл Блейзер – один з давніх союзників і фінансових покровителів Перрі. І просить суд скасувати конкурс та провести його заново.

Цікаво також, що "Нафтогаз" з 9 ділянок УРП, виставлених на конкурс, взяв чотири (2 - сам, і ще 2 разом з Vermilion). І ще хоче Варвинський ділянку.

Які наслідки

Демарш Коболєва з цим позовом може мати, окрім іншого, і геополітичні наслідки. Адже Перрі продовжує залишатись впливовим членом команди республіканців, який координується з потужними спонсорами партії. І його невдоволення подіями в Києві має всі шанси вплинути на ймовірність і результативність майбутньої офіційної зустрічі Зеленського з Трампом, над підготовкою якої зараз працюють у Офісі президента та українському МЗС.

Розкачуюючи таку чутливу тему Коболєв тим самим може спробувати ставити команді президента певні умови – в тому числі і щодо продовження своєї каденції на посаді керівника "Нафтогазу".

І виходить так, що з одного боку Коболєв ніби підвищує ставки, намагаючись чи то втриматись на посаді, чи то виторгувати собі якусь компенсацію. А з іншого – виходить так, що він банально створює проблеми як самому президенту, який матиме ускладення з Трампом через цей саботаж. Так і Уряду та інвестиційним перспективам України: хоч би якими примарними вони не були, але черговий скандал з відібранням у інвестора об'єкта, в який той вклав кошти, виглядає як рейдерський напад.

А це балів країні аж ніяк не додає.

Хоча, з точки зору Топ-менеджерів "Нафтогазу", такі дії виглядають як відстоювання інтересів компанії.