Прибрати Коболєва: Як Зеленський замикає на себе питання газу

Своїм прямим контактом з Путіним щодо газових контрактів Зеленський фактично дезавуював попередні напрацювання керівника "Нафтогазу" Коболєва і відсунув його від вирішення стратегічних питань. Це викликало неабиякий хайп, а майбутні домовленості в Парижі стали предметом атаки деяких зацікавлених груп.

Чутливості Коболєва

Голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв вже встиг в радикальному форматі відкинути пропозицію "Газпрому" про досягнення компромісу у такому форматі: Україна відкликає позови до "Газпрому", а Росія підписує договір про транзит газу Україною і відновлює прямі поставки по цінах, що є нижчими від тих, що дають нам європейські посередники. Росіяни навіть знижку в 25% пропонують.

В першій частині відхилених Коболєвим пропозицій йдеться про "обнулення" 22-мільярдних (у доларах) претензій української сторони в бік "Газпрому", які вже частково задоволені Стокгольмським арбітражем.

"Російська сторона пропонує Нафтогазу "обнулити" майже 3 мільярди доларів за Стокгольмським рішенням і відмовитися від позову ще на 12 мільярдів. До того ж АМКУ пропонується відмовитися від штрафу на близько 7 мільярдів доларів. Разом – 22 мільярди доларів – "понять и простить". Шукаю і не знаходжу в озвучених в медіа пропозиціях зустрічні кроки Росії на співставні суми. Хіба так виглядає "обнулення" взаємних претензій?", - написав Коболєв у Facebook, посняюючи свою відмову росіянам.

Коболєв вважає позицію, в якій перебуває Україна нині - виграшною. Адже російська сторона дуже боїться задоволення всіх позовів України в Стокгольмі. І їй такі грошові втрати буде дуже нелегко компенсувати. При цьому керівник "Нафтогазу" остерігається купуватись на пропозицію низької ціни від Росії, оскільки "ніщо не обходиться Україні так дорого, як дешевий російський газ". І на догоду своїй позиції вже незабаром "Нафтогаз" направив в Стокгольм ще один позов проти Росії.

Упертість Коболєва в небажанні домовлятись з росіянами полягає ще й у тому, що керівник "Нафтогазу" є переконаним адептом схеми заживлення України американським зрідженим газом, який морем доставляють у Польщу, регазують до стану природного, а потім газогоном закачують в Україну.

ЗНГ (зріджений нафтовий газ) є великим геополітичним проектом США, який вони намагаються впарити багатьом країнам Європи, використовуючи своє лобі тут. Не є виключенням і Україна, адже вона є одним з найбільших ринків на континенті і, що важливіше, забезпечує транзит від Азії та Росії в Європу. І має одні з найбільших ПГХ.

Стратегічною ціллю також є максимально знівелювати транзитний потенціал України аби у Європи було менше варіантів отримання альтернативного газу і вона була б поблажливішою до американського СПГ. Тож українська газотранспортна система в цій схемі - як кістка в горлі.

Коболєв та його команда в "Нафтогазі" вважають, що налагодження поставок через польський термінал у Свіноуйсьце є урізноманітненням енергетичної безпеки. Підтримує Коболєва і американське посольство, яке відзначило прибуття першого американського газового вантажу заголовком "Американському зрідженому природному газу в Україні бути!" 

Доставка першої партії стала виконанням недавніх домовленостей між Україною, Польщею і США.Тристороння угода передбачає розвиток поставок американського скрапленого природного газу в Польщу і початок таких поставок в Україну, використання українських підземних газових сховищ і облаштування газової інфраструктури. 

Одночасно польська нафтогазова компанія PGNiG і компанія "Енергетичні ресурси України" (ЕРУ, близька до заступника глави "Нафтогазу України" Андрія Фаворова, який, у свою чергу близький до Коболєва) підписали угоду про постачання американського природного газу з Польщі в Україну. Але поліпшення енергобезпеки України, разом з укріпленням фінансової стабільності нафтогазівської команди, у Росії сприйняли мало не як оголошення третьої світової війни, адже такий "фінт" є прямою загрозою втрати європейських ринків.

Не подобається ця комбінація і європейським лідерам, яких ніби поза їхнею волею пересаджують з російської газової голки на американську. Тоді як їм би хотілося мати альтернативи. Тим більше, що ЗНГ зі Штатів коштує дорожче, аніж російський газ. А Європа, як відомо, передусім турбується про свою кишеню.

Кульбіт Зеленського

В Росії газ - це питання рівня президента Путіна. І не тільки для набивання власних кишень. Газ використовується в геополітиці як засіб примусу та упокорення таких норовливців, як Україна. І утримання в своїй орбіті таких зубрів, як Білорусь. Плюс, звісно, можливість мати рівноправне представлення на вищому рівні лідерів Євросоюзу і впливати на їхню позицію.

У свою чергу український президент, схоже, також вирішив включитись у питання самостійно і не залишати всю тяжкість цього питання на тендітних плечах Андрія Володимировича Коболєва. Тим більше, що формат "Коболєв - Путін" явно з серії "галантерейщик і кардинал". І чимдалі, тим це всім очевидніше.

За даними джерел Depo.ua, вже досить тривалий час Володимир Зеленський "працює з документами" щодо газових питань, намагаючись розібратись в усіх нюансах. І ось тепер, здається, він набрав необхідних компетенцій і... знову поздвонив Путіну. У телефонній розмові з російським президентом йшлося, зокрема, про прямі поставки палива в Україну, транзит і тристоронні переговори у форматі Україна-Росія-ЄС щодо газових питань. Ця розмова і короткі резюме, опубліковані дипломатами обох країн, стали прямим підвтердженням інформації, що у Парижі через 2 тижні, окрім політичних аспектів, обговорять і, швидше за все, підпишуть газову угоду. Про те, якими можуть бути ці параметри, доводиться судити лише за опосередкованими джерелами.

По-перше, з заяв міністра енергетики України Олексія Оржеля, який оголосив, що в разі підписання нової угоди про транзит газу з російським "Газпромом" ціна газу може стати однією з найнижчих в історії. Хоч і не прямо, але слова Оржеля свідчать про можливу знижку при прямих поставках газу, хоч прем'єр Гончарук і відкидає імовірність прямих поставок. Другим підтвердженням реальності угоди стало торпедування з боку "Нафтогазу" та пулу  медійних оповісників, що підтримують Коболєва та його партнерів, намірів Зеленського реалізувати укладення угоди.

Фактично Зеленський своїм втручанням зламав вибудовану Коболєвим схему "диверсифікації" і поставив під загрозу американський ЗНГ-проект. Останній, нагадаємо, має повноцінне світле майбутнє в Європі за умови, що між Європою та Росією не буде газового "міжсобойчика", а українська ГТС перестане зв'язувати Росію та ЄС і частково або  повністю перетвориться на металобрухт. Адже обхідні "потоки" не можуть поки що в повній мірі закрити потреби у транзиті російського та азійського газу.

Якщо говорити прямо, то в Парижі може відбутись конструкція, яка, з одного боку, на певний термін забезпечить сталість газопостачань, а з іншого - стане ударом по бенефіціарам проекту ЗНГ. Та роль, яка відведена в цьому компромісі Володимиру Зеленському, навряд чи буде позитивно сприйнята в Україні. Тому уникнути звинувачень у зраді, накачуванні вуличних протестів і посиленню внутрішньої кризи навряд чи вдасться. 

Але якщо розглядати мабутній тристоронній гешефт прагматично - так вдасться ув'язати в єдину конструкцію корисливі інтереси і Європи, і Росії, І України. А вже на цьому грунті взаємозалежностей можна вибудовувати компроміси щодо Донбасу і, хочеться вірити, навіть Криму, оскільки сторони не дозволятимуть собі різких неконструктивних рухів.