Педагог та депутат: Що відомо про мовного омбудсмена Тараса Кременя

Depo.ua пропонує дізнатися про життєвий та кар'єрний шлях мовного омбудсмена. 

Тарасу 42 роки, він син поета та лауреата Шевченківської премії Дмитра Кременя. Закінчив Миколаївський педуніверситет, має диплом учителя української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури. Навчався в аспірантурі і докторантурі. Кандидат філологічних наук, доцент.

Був депутатом Миколаївської обласної ради, яку очолив у 2014 році. Народний депутат України VIII скликання від "Народного фронту". Також він очолював підкомітет з питань дошкільної, загальної середньої, інклюзивної освіти, і забезпечення реалізації права на освіту осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, територія проведення АТО і територія населених пунктів на лінії зіткнення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Він є співавтором законів "Про освіту", "Про фахову передвищу освіту", "Про загальну середню освіту", а також "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Тараса Креміня цю посаду рекомендувала призначити омбудсменка з прав людини Людмила Денісова. Комісія від секретаріату уповноваженої Верховної Ради з прав людини обрала Тараса Кременя кандидатом на посаду омбудсмена із захисту державної мови.

Про це утвересні 2019 року повідомляла у фейсбуці сама Денісова.

Тарас Кремінь вважає, що на часі впровадження програми з опанування державної мови. "Треба максимально сприяти її поширенню та розповсюдженню, реалізації творчих ініціатив. Обов'язкове започаткування безкоштовних курсів із вивчення української мови", - сказав він на презентації власної програми. Окрім того, додав кандидат на посаду, він буде тісно співпрацювати із закладами освіти та науки, бо там має розвиватися державна мова. Ну і значна підготовка пропозицій стосовно забезпечення реалізаціє державної політики у сфері мови", - сказав він.

Також він хоче підготувати пропозиції щодо забезпечення ефективної реалізації державної політики в сфері мови; розглядати скарги щодо дотримання умов закону про мову; співпрацювати з органами влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

Нагадаємо, 7 травня Кабінет міністрів звільнив з посади уповноваженої з захисту державної мови Тетяну Монахову, яка наприкінці квітня написала заяву про відставку.