Шаповалов втрачає Полтавщину: Нардепа з групи "За майбутнє" женуть з Кременчука

Напередодні Шаповалов втратив контроль над дуже важливою для себе і всієї бізнес-імперії Коломойського Кременчуцькою райрадою. І це незважаючи на відчайдушні і, можливо, сумнівні з огляду законності спроби Шаповалова не дати депутатам змінити керівництво радою.

Полтавська область має для Ігоря Коломойського і групи "Приват" особливе значення, адже тут розташований найбільший в Україні виробник палива — Кременчуцький нафтопереробний завод, який є ключовим активом "Укртатнафти", що контролюється олігархом. Тому тримати під контролем органи місцевого самоврядування в області для Коломойського вкрай важливо. І цей контроль для олігарха, на думку експертів, забезпечував його вірний поплічник, народний депутат-мажоритарник від 146 округу в Кременчуці, член парламентської депутатської групи "За майбутнє" Юрій Шаповалов.

Шаповалов ніколи не соромився змінювати політичну орієнтацію в залежності від кон'юнктури, був у "Фронті змін", Партії регіонів, "Волі народу" і "Відродженні", щоб у рідному Кременчуці завжди залишатися на плаву. Однак останнім часом здатність Шаповалова тримати важелі керування в регіоні почала збоїти. Після місцевих виборів 2020 року він так і не спромігся встановити контроль над Полтавською обласною радою. Фракція "За майбутнє", що налічує 13 депутатів, залишилася в опозиції, не отримавши жодної посади в управлінні радою, а облраду очолив Олександр Біленький з фракції "Довіра".

Щоправда, в Кременчуці все спочатку складалося для Шаповалова цілком вдало. Головою райради було обрано представника "За майбутнє", керівника кременчуцької друкарні Антона Самаркіна, якого називають його людиною. Втім, дуже швидко те, як Самаркін керував райрадою, спровокувало серйозний конфлікт з більшою частиною депутатського складу.

За словами депутатів, Самаркін повністю "провалив з ними комунікацію", ігнорував всі їхні ініціативи, займаючись лише тим, що виконував доручення Шаповалова. Природньо, що такий волюнтаристський стиль керування, коли робота райради підпорядкована виключно інтересам Шаповалова, досить швидко викликав невдоволення більшості депутатів. Навіть тих, хто спочатку підтримував обрання Самаркіна головою райради і голосував за нього.

Як результат - депутати з фракцій "Європейська солідарність", "Рідне місто", "Довіра", а також частина фракцій ОТЗЖ і "Батьківщина" сформували в райраді нову більшість, яка отримала законну можливість замінити Самаркіна на нового голову. Однак реалізувати своє законне право виявилося вкрай проблематично, адже Самаркін і Шаповалов, разом з депутатами від "За майбутнє" зробили все можливе, аби не дати депутатам ініціювати питання недовіри голові. При цьому багато дій Шаповалова щодо недопущення невигідного йому голосування важко вважати законними.

Так, при першій спробі переобрати керівництво райради 2 червня, депутати від "За майбутнє" просто зірвали сесію. Увечері 3 червня нова більшість спробувала провести позачергову сесію в стінах Полтавської облради, оскільки депутати розуміли, що в повністю підконтрольному приміщенні Кременчуцької райради Шаповалов їм точно не дасть фізичної змоги проголосувати. Однак проведенню сесії в приміщенні облради в Полтаві знову перешкоджали депутати від "За майбутнє", в тому числі й представники обласної ради, які стверджували, що сесія незаконна.

"Замайбутнівці" виривали з рук виступаючих мікрофони, провокували сутички. Особливу роль у зриві сесії відіграли депутати облради Олег Дядик, Ольга Усанова та Руслан Проценко. Двоє останніх водночас є заступниками мера Кременчука Віталія Малецького, який симпатизує Шаповалову та групі "Приват". "Замайбутнівці" з облради привели з собою "групу підтримки" в спортивних костюмах, які блокували входи до приміщення, навіть двері в облраду перев'язали ізоляційною стрічкою. В результаті до будівлі, біля якої зібрався мітинг, прибули представники поліції, які заявили, що сесію не потрібно проводити, аби уникнути зіткнень.

Наступну спробу провести позачергову сесію було зроблено вже 9 червня. Депутати від нової більшості зібралися в селі Кам'яні потоки. Однак і цього разу провести сесію не вдалося. У роботу райради втрутився ще один підконтрольний Коломойському народний депутат. Ним виявився нардеп від "Слуги народу" Олексій Мовчан — племінник Шаповалова, який залучив до протидії депутатам райради депутатів облради від "За майбутнє" і звинуватив опозиційних обранців, які цілком законно хотіли змінити керівництво, у сепаратизмі. Окрім того, в приміщенні, де зібралися депутати, було відключено електрику. Як результат - сесію знову було зірвано.

Депутатам знову довелося шукати собі приміщення, яке було знайдено у Кременчуці, в офісі партії "Довіра". Цього разу необхідні рішення прийняти вдалося. 28 депутатів з 54 проголосували за відсторонення Самаркіна. Новим головою райради було обрано Дмитра Колотієвського від партії "Рідне місто", заступником голови райради обрали представника"Батьківщини" Едуарда Скляревського. Таким чином, Шаповалов втратив можливість повністю керувати райрадою, а "За майбутнє" разом зі "Слугою народу" опинилася в Кременчуцькій райраді у опозиції.

Як бачимо, Шаповалов і "За майбутнє" продовжують втрачати вплив на Полтавщині та в Кременчуці зокрема. Причиною такого постійного зниження впливу експерти вважають невміння Шаповалова домовлятися, а бажання просто "ламати всіх опонентів через коліно". Буквально місяць тому, наприкінці травня, подібна політика вже підвела Шаповалова у місті Глобине, де депутати міськради висловили недовіру місцевому мерові, представнику "За майбутнє" Станіславу Джусу, який, як і Самаркін в Кременчуці, був повністю підконтрольний Шаповалову. Ця подія мала стати дзвіночком для Шаповалова, проте, як бачимо, не стала. Як результат — падіння Шаповалова продовжилось. Сьогодні в Кременчуці у Шаповалова залишився тільки мер Віталій Малецький. Але це останній бастіон Шаповалова, який, швидше за все, теж впаде.