"Режим тиші" з постійними вибухами: Яку міну заклали бойовики під рейтинг "Слуги народу"

Зеленський в першому випадку опиняється під прицілом гніву армії та націонал-патріотичної частини суспільства (включно з політичною опозицією), а в другому - ризикує втратити рештки підтримки з боку тих, хто схвалює нестійкий, але все ж мир, адже "втомився від війни". І знову ж таки, потрапити під шквал киритики, але вже з табору "біло-синіх".

Нагадаємо, вчора було опубліковано повідомлення ОБСЄ про те, що спостерігачі місії фіксують численні випадки мінування російсько-окупаційними військами мирної території Донбасу , з використанням заборонених видів мін. За повідомленням пресслужби штабу ООС, протягом цього місяця, під час виконання спостережних польотів безпілотні літальні апарати СММ ОБСЄ на непідконтрольній уряду України території помітили: 28 серпня – десять протитанкових мін на західній околиці мікрорайону Трудівські в Петровському районі населеного пункту Донецьк, які були встановлені у два ряди та заблокували дорогу, що веде на захід до населеного пункту Мар’їнка Донецької області. 23 протитанкові міни виявлено поперек рульової доріжки на території зруйнованого міжнародного аеропорту "Донецьк". А згодом - ще чотири протитанкові міни, встановлені в один ряд поперек західної смуги автодороги. Протитанкові міни також виявили поблизу населеного пункту Весела Гора Луганської області та на автошляху поблизу населеного пункту Саханка Донецької області. Також моніторінгова місія фіксує випадки встановлення протипіхотних мін.

Українські військові зі свого боку констатують, що терористи влаштовують так зване приховане дистанційне мінування територій, коли протипіхотні міни доставляються за допомогою гранатометів. А потім вибухають з затримкою на кілька годин або, навіть, днів.  Радіус суцільного ураження такої міни становить до 16 метрів.

Від початку "режиму тиші" в повідомленнях пресслужби ООС міни, на яких підривалися українські військові, частіше називали "вибуховими пристроями невідомого походження". Тепер, коли спостерігачі ОБСЄ офіційно заявили про російські міни, Офіс президента сам опинився перед "розтяжкою": визнати, що режим тиші порушено або далі розповідати, що він зберігається і українські військові не гинуть під час бойових дій. Нагадаємо, лише протягом серпня на Донбасі, в умовах режиму "повного і всеохоплюючого припинення вогню", Україна втратила п'ять своїх захисників і ще четверо отримали різної важкості поранення. Всі ці втрати командування Операції Об'єднаних сил записало у небойові, з усіма відповідними наслідками для рідних та близьких даних бійців. 

Читайте також - Режим вбивчої тиші: Чому Україна продовжує втрачати людей на Донбасі

Після заяви спостерігачів від ОБСЄ стає очевидним, що росіяни порушують перемир'я самим зухвалим чином. Вони дистанційно мінують території і вбивають і калічать таким чином українських військових. І природньою реакцією було б обурення офіційного Києва. 

Але гучно обурюватися офіційному Києву дуже не хочеться. На місцеві вибори "Слуга народу" іде як партія миру, переговори про мир і "режим тиші", що зберігає життя українських військових (ми вже бачимо, як він зберігає) є основними козирями "слуг". Заявити зараз, що бойовики продовжують вбивати українських військових значить визнати, що ніякої тиші і нема і не було. Хіба що ЗСУ заборонили стріляти під страхом драконівських покарань з боку командування.

Зберігати мовчанку президенту є також вкрай небезпечним для рейтингу. Умовно "ватна" частина виборців "слуг", згідно опитувань, і так, немов стая лемінгів, побігла назад до "біло-синіх". Патріотично налаштовані виборці, які раніше голосували за "Слугу народу", спостерігаючи за реакцією президента на вже очевидні порушення бойовиків, також перекочують в інші табори. Наприклад, до "Європейської солідарності", яка займає рішучу і однозначну позицію щодо подій на Донбасі. Деморалізованою і розгніваною буде армія - а вони також є виборцями. Про націонал-патріотів годі й казати. 

Саме в цьому і полягає складність ситуації, в якій опинилася влада. Потрібно робити вибір якоїсь однієї траекторії, але один варіант призводить до внутрішнього загострення, а другий - до ускладення ситуації в зоні ООС. Ні те, ні ніше нинішній владі абсолютно не потрібно - особливо напередодні виборів. Але в той же час на цьому можуть зіграти опоненти Зеленського - як у нацоналістичному, так і в проросійському таборі, розриваючи залишки електоральної підтримки президента по своїм політичним флангам.

Читайте також: Імітація рішучості. Чому Зеленський заговорив про "російський шантаж"